Врятувати енергетику України: будувати маленькі станції та зберігати електрику у Польщі

Енергетика України змушена працювати під постійними обстрілами та з ризиком руйнувань – Росія цілеспрямовано намагається знищити енергосектор країни. Поки деякі держави-партнери України відверто «гальмують» з допомогою, інші пропонують різноманітні (хоча й не завжди однозначно гарні) варіанти порятунку галузі та мешканців України від енергокризи. Та й сама влада щось та пропонує – можливо, допоможе.

Багато маленьких електростанцій замість однієї великої

З недавнього: голова парламентського комітету з енергетики Верховної Ради України Андрій Герус запропонував перевести енергопостачання країни на невеликі електростанції, які, на його думку, складніше обстрілювати. Логіка зрозуміла: місце розташування великих енергетичних об'єктів ворогу відоме, тому необхідно децентралізувати енергомережу та розподілити генерацію по дрібних електростанціях. Виявити та розгромити їх і складніше, і дорожче, якщо рахувати, скільки коштує запуск ракет. Також ці невеликі електростанції можна розмістити максимально близько до кінцевих споживачів електрики.

Робота в цьому напрямку начебто йде: за словами того ж таки Геруса, в Україні вже встановлюються сонячні та газові електростанції. Але поки що країна не оговталася після російського удару 22 і 29 березня по енергосистемі, з чого можна зробити висновок, що ці локальні станції не запущені в роботу або не виробляють необхідний споживачам обсяг енергії. Поки що Україна змушена закуповувати додаткові обсяги в Румунії, Словаччині та Польщі.

За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, у 2022 році введено в роботу 312 МВт нових потужностей відновлюваних джерел енергії (ВІЕ). 2023-го – майже 350 МВт. Все це виробляють сонячні, вітрові, біогазові та малі гідроелектростанції.

– Для України розвиток чистої енергії є одним із ключових факторів забезпечення енергетичної незалежності та енергетичної безпеки, – зазначив Галущенко.

Але чи реально децентралізувати енергетику, яку багато років централізували та монополізували? Та й як бути з тим, що в мікрогенерації прийнято використовувати поновлювані джерела енергії – сонячні панелі, малі вітрогенератори, загалом усе, що генерує потужність до 15 кВт? Можна і на традиційному паливі працювати, але тоді ціна кіловата буде дуже іншою. Питання, хто і де встановлюватиме і скільки це коштуватиме, опустимо як передчасні.

США та Японія постачають трансформатори та технології

Активність, результати якої можна побачити і відчути, поки виявляє агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке передає Україні високовольтні трансформатори, генератори, теплоенергетичні когенераційні установки, машини для екстрених служб та тисячі тонн металу для будівництва протиракетних споруд на енергооб'єктах, а також мільйони доларів – для закупівлі енергетичного обладнання та підтримки енергетичної системи України.

 Японія теж на початку цього року передала нам сім високовольтних автотрансформаторів та п'ять газових турбін. Автотрансформатори були закуплені за кошти ЄБРР, а газові турбіни Україна отримала за посередництва та значного сприяння UNDP та Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).

Крім цього, Японія виділила Україні 1200 генераторів, 1000 блоків живлення для держустанов та аварійно-рятувальних служб України, а також 500 генераторів та 6 мобільних транспортних засобів електропостачання. Все це обладнання дозволить забезпечити безперебійною електрикою понад 6 млн українців, особливо в районах, які постраждали від російських атак на об'єкти енергоструктури.

Традиційно пацифістська Японія не передає Україні озброєння, але ділиться, зокрема, технологіями. Наприклад, технологією виробництва біопалива для допомоги у відновленні країни.

Біопаливо виробляється із сільськогосподарських культур та відходів тваринництва, і якщо з впровадженням все складеться вдало та швидко, то це біопаливо можна буде використовувати в Україні і для виробництва електроенергії. Справа залишилася за малим – за готовністю українського бізнесу впроваджувати новації в умовах воєнного стану в країні.

У Польщі з'явиться велике сховище енергії

Основну частину електроенергії – понад 55% – в Україні виробляє атомна галузь, яка минулого року навіть показала невеликий приріст у 10% до прогнозу. Цього року держава націлилася на реконструкцію 4 із 9 нових атомних блоків. Щоправда, поки що про це нічого не чути, хоча для української енергетики це було б саме те. Може, й добре, що не чути: нема чого противнику знати наші стратегічні плани.

Наразі реальнішим дійством виглядає будівництво групою ДПЕК системи зберігання електроенергії в Польщі. Дочірня компанія ДТЕК – DRI – отримала право на будівництво систем зберігання електроенергії потужністю 133 МВт на півдні Польщі.

Нагадаємо, що з 2017-го Україна, а точніше її енергомережі, перебувають у процесі синхронізації з енергосистемою континентальної Європи. Відповідно, паралельно йшла розсинхронізація з російською енергомережею. А 24 лютого 2022 року українські мережеві оператори взагалі пішли в «острівний режим» - автономний від усіх інших енергосистем, щоби вторгнення Росії не позначилося на мережах тієї ж Європи. Такий ось «іспит» вийшов… В «острівному режимі» Україна працювала до 16 березня 2022 року, і цього дня процес синхронізації української енергосистеми з європейською було завершено. У звичайний час на цей процес йдуть роки. Україна впоралася за кілька тижнів.

Отже, майбутнє польське енергосховище – ключове і для України, і для Європи. «Поглиблення співпраці з енергосистемою Польщі дасть можливість Україні в умовах енергодефіциту розраховувати на постачання електроенергії з ЄС, особливо в умовах енергетичного терору Росії, – повідомили у ДПЕК. – Це важливий тестовий проєкт для Центральної та Східної Європи, який продемонструє, як можна успішно впроваджувати системи зберігання електроенергії».

До речі, в це ж сховище може піти електроенергія, вироблена тими ж відновлюваними джерелами - від вітряків до сонячних панелей.

Лампочки-«економки» нам на допомогу

Поки що ж Україна ліквідує наслідки обстрілів електростанцій і змушена вводити суворий режим економії. Так, у Сумській, Полтавській та Донецькій областях вже застосовуються графіки відключень у вечірній час. Аналогічні графіки – у Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській областях. В Укренерго констатують: після російських атак поки що немає достатнього обсягу потужностей, щоб закрити всі потреби споживачів у цих районах.

Загалом, ще з 2022 року влада України закликає населення економити електрику – ми ще не забули блекаути та графіки віялових відключень. Тодішній глава « Нафтогазу » Юрій Вітренко кивав на нестачу газу для енергосистеми і заявляв, що в приміщеннях підтримуватиметься температура не вище 17-18 °C, що приблизно на чотири градуси нижче за норму. Також опалювальні сезони повинні починатися пізніше, а закінчуватись раніше.

Економити електроенергію влада закликає всіма можливими способами, починаючи від лампочок-«економок» і закінчуючи відмовою від електричних чайників. Попереду нас чекає дуже спекотне літо – чи готові жителі України відмовитися від кондиціонерів? Чи сподіватимемося на допомогу закордонних партнерів?