Акцизи, податкові перевірки та прибутки банків: інтерв'ю з головою Комітету НААУ Шабельніковим

Чому так сталося то для чого це потрібно, пояснив для 24 Каналу Андрій Шабельніков, керуючий партнер АО "EvrikaLaw", Голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації.

Акцизний податок та мінімальне податкове зобов'язання на тютюнові вироби

У 2024 році заплановане підвищення ставок акцизного податку та мінімального податкового зобов'язання на тютюнові вироби. Відомо, що підвищення ставок розпочнеться з 1 липня 2024 року та триватиме до 31 грудня 2027 року. Як зростатимуть акцизи протягом цих 3 років? Чи відчує звичайний споживач суттєві цінові зміни?

Звичайний споживач, безумовно, відчує зміни. Але я б не назвав їх неочікуваними, можливо, неприємними.

• По-перше, через інфляцію, яка є зараз, у 2025 році акциз на сигарети становитиме 70 євро на 1 тисячу штук, а мав би бути 90 євро відповідно до українських планів виконання вимог Директиви 2011/64/ЄС.
• По-друге, плани щодо гармонізації нашого законодавства до законодавства ЄС були прийняті ще шість років тому, у 2018 році, і зараз переглядаються ставки.

Щодо запропонованих Урядом змін, то передбачається визначення ставки акцизу у євро – це пов’язано з уникненням впливу інфляційних процесів.

Поступово зміни виглядають так:

• з 1 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року ставка податку за 1000 штук ТВЕН – 63,45 євро, сигарет – 47.
• з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року податок становитиме для ТВЕН – 70,40 євро, для сигарет – 58 євро.
• з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року податок для ТВЕН підвищиться на 40 євроцентів, для сигарет – на 3 євро.
• з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року податок на ТВЕН – 71,14 євро, а на сигарети – 64.

Мінімальне податкове зобов’язання для сигарет за ці періоди буде також зростати: 63,45; 78,00; 82,00; 86,00 євро.

За наведеними Кабміном розрахунками, нові акцизи мають принести у бюджет понад 13 мільярдів гривень у 2028 році. На ваш погляд, ця цифра реальна?

Я не економіст, звісно, але, якщо нашим податковим органам ставлять план виконання, вони його зазвичай виконують. Звісно, буває, що в погоні за виконанням плану відбуваються порушення. Але, на мою думку, велика проблема зараз – нелегальний тютюновий ринок, який, звісно, не платить податків і шкодить легальному бізнесу.

Прибутки банків та бізнес

21 листопада парламент прийняв закон, яким збільшив податки на прибуток банків з 18% до 50% – на 2023 рік і до 25% на постійній основі – з наступного. Збільшення податку аж до 50% виглядає дуже різким, чи справді була необхідність у такому рішенні? Якщо так, чому у 2024 році податок знизили до 25%?

З погляду прогнозованості податків і зборів це було неординарне рішення. Як юрист, я вважаю непрогнозовані рішення не найкращими друзями бізнесу. Хоча треба розуміти, що воно пов’язане із широкомасштабною війною проти України, яка поставила наш уряд теж в неординарні умови.

На фоні загальних економічних проблем, банківська система показала ріст і це зумовило несподіваний податок. Чому саме у 2023 році збільшили податок до 50%, я думаю, що, очевидно, потрібні були кошти, і був зрозумілий рівень прибутку банків у цьому році.

Як вплине податок на прибуток банків на український бізнес? Можливо, зростуть відсотки у кредитуванні або ж навпаки – знизяться ставки за депозитами?

Річ у тім, що комерційних кредитів, не за державними пільговими програмами зараз видається дуже мало, тобто тут суттєво не виправити ситуацію підвищенням відсотків. Знижувати ставки за депозитами в умовах інфляції, на мою думку, теж не найкраща ідея.

З 2022 року банки активно працюють із депозитними сертифікатами Нацбанку та військовими облігаціями (ОВДП), які загалом показують непогану, а головне – стабільну дохідність. Тобто головне джерело прибутку буде тут.

Податкові перевірки повернули

9 листопада 2023 року парламент прийняв закон про скасування мораторію на проведення податкових перевірок. Що саме перевірятимуть?

Перш за все, перевірятимуть аграріїв та гуртовий продаж палива. Крім цього, документальні перевірки торкнуться тих, хто надає фінансові послуги та організаторів азартних ігор.

Тема останніх взагалі вкрай актуальна – днями петиція про обмеження онлайн казино отримала необхідні 25 тисяч підписів за декілька годин. Чи встигне їх перевірити податкова до того, як народні депутати врегулюють питання їхньої діяльності – це ще те питання.

Також в поле зору податківців потраплять ті бізнеси, які:

• за підсумками 2021 року сплатили на 50% і менше (ніж по галузі) податку на прибуток або ПДВ;
• мають значну дебіторську заборгованість;
• виплачують заробітну плату, яка менша, ніж середня по галузі.

Чи вдалим було рішення повернути податкові перевірки? Чому платників єдиного податку 1 та 2 груп не перевірятимуть до кінця 2024 року?

Платники єдиного податку 1 та 2 груп – це і є типовий "малий бізнес". Думаю, що таким чином держава дала ще час малим підприємцям навести лад у справах.

Хоча загалом повернення зараз до перевірок я оцінюю негативно. Тиск на бізнес ніколи не приводив до його розквіту, а в умовах війни потрібно боротись за кожне "живе" працююче підприємство чи малий бізнес.

Перевірки від Держпраці та правоохоронців: що варто знати аби уникнути небажаної уваги до свого бізнесу? Ці органи проводять планові перевірки чи лише у разі певних порушень?

По-перше, банально, потрібно, дотримуватись законодавства. Саме на порушення у сфері трудового права можуть поскаржитись працівники, а чи було воно насправді – перевірить Держпраця. Тобто, крім дотримання законодавства, має бути нормальна здорова атмосфера в компанії. Держпраці в цьому році планує приділити особливу увагу незадекларованій праці та виробничим травмам.

Так, і ви праві, звичайні планові перевірки ще під мораторієм Постанови №303 Кабінету Міністрів. Проте лишаються перевірки, якщо є загрози негативного впливу на права, життя та здоров'я людей, на захист навколишнього природного середовища та безпеки держави.

Взагалі ж, якщо ви вважаєте, що перевіряючі органи вдаються до тиску, потрібно звертатись до компетентних органів (наприклад, НАБУ чи ДБР – залежно від рівня можливого порушника), а також залучати до роботи юристів – хоча про них краще подумати ще на етапі перевірки.

Граничні ліміти річного доходу

За словами Галини Васильченко, востаннє граничні ліміти річного доходу для фізичних осіб – підприємців збільшували у 2020 році. Вона вважає, що з огляду на інфляцію та вартість валюти, ці ліміти потрібно збільшити, аби бізнес не йшов у "тінь". Чи підтримуєте ви таку думку? Чому?

Зарегулювати бізнес, обкласти податками та чекати на розквіт бізнес-клімату під час війни – це цікавий хід, але мені здається, не зовсім вірний. З тіньовим сектором треба боротися лише зберігаючи принцип вільного ринку, а не методом податкового тиску й додатковими обмеженнями.

Що потрібно від влади

Які три основні проблеми для бізнесу зараз існують у нашій країні? Як їх можна вирішити?

Три "проблемних" кита, на яких стоїть наша країна, – це рейдерські захоплення, податковий тиск та правовий нігілізм, який виражається в невиконанні букви закону і судових рішень. Всі три проблеми можна вирішувати на різних рівнях: починаючи з підвищення правосвідомості всього суспільства, в тому числі й топкерівництва, і завершуючи точковими змінами законодавства. Роботи – непочатий край.

Які кроки має зробити українська влада, аби заохотити бізнес реєструватися офіційно та сплачувати податки? Ймовірно, варто змінити певні положення у податковому законодавстві?

Зараз мільйони наших громадян (резидентів, по-податковому) знаходяться за кордоном і бачать, як держава комунікує з людьми. Так, буває довго і паперовими листами. Але мені сподобалось, як в деяких країнах надсилають лист із розписаними витратами – що зробила влада коштом конкретно ваших податків.

От ви розумієте, що, наприклад, на ремонт школи, вже оплачений вами з податків і додатково добровільно-примусово збирати на картку активіста немає потреби. Коли такі зміни бачить і бізнес: обладнання в лікарні, лабораторії в навчальних закладах, соціальний захист… тоді є розуміння на що витрачаються ваші гроші й у багатьох виникає бажання платити податки.

Найкраще розвиваються ті галузі, які не були зарегульовані державою (як IT-сфера), якби зі старту створили "Міністерство ІТ" не факт, що ми мали б сьогоднішній результат. А взагалі – варто дотримуватися принципу вільного ринку й не створювати вигаданих проблем.