Яким має бути статеве виховання дітей з аутизмом: поради експертки

Про те, як батькам розповісти про пубертат дитині з аутизмом 24 Каналу розповіла директорка МГО "Дитина з майбутнім" Ірина Сергієнко.

Разом з експерткою розпочинаємо публікацію серії матеріалів з нагоди Міжнародного дня інформування про аутизм, який відзначали 2 квітня.

Як розмовляти про зміни перехідного періоду з дитиною з РАС

Про це прийдеться говорити неодноразово та багато, не уникаючи запитань, максимально відверто на доступному для дитячого сприйняття рівні. Якщо батьки соромляться теми та ніяковіють від незручних запитань, то у дитини складеться відчуття, що сексуальність – це погано, не можна її демонструвати та варто цю тему обходити.

Проте розмова про сексуальність має бути типовою та без "надриву", щоб дитина з аутизмом сприйняла її як нормальну частину життя, але з певними правилами.

Навіщо розмовляти про сексуальність

Тема дозволяє дитині стати впевненою у собі особистістю, яка знає себе, свої бажання та розуміє інших. Сексуальність передбачає такий важливий аспект як прийняття дитиною власного тіла та його потреб, що надалі дозволить відчувати себе цілісно та відстоювати особистісні межі, наприклад, при необхідності сказати "ні" чи продемонструвати почуття іншим.

Розмови про сексуальність допоможуть дитині уникнути стресу від неминучих змін в організмі. Чим раніше тема про зміни у періоді статевого визрівання відбудеться, тим м’якіше проходитиме сам пубертат та дитина уникне зайвих переживань від незнання того, що з нею відбувається.

З початком пубертату у більшості дітей відзначається наявність агресії, різких перепадів настрою та навіть епілептичні епізоди. Тому розуміння батьками та самою дитиною поведінкових змін допоможуть зарадити негативним проявам перехідного віку.

Розмова про сексуальність у родинному колі – це запорука отримання дитиною правдивої та корисної інформації. Якщо ж вона не отримає знання вдома, це обов’язково станеться в іншому місці й не факт, що це буде правдою. Також багато аутистів невербальні, тому відсутність інформації, наприклад, про менструацію для дівчаток чи нічні полюції для хлопчиків, може стати поштовхом до підвищення тривожності, страху та істерик, які зупинити дуже важко.

Відкритість дорослих у темі сексуальності покаже дитині що у колі сім’ї є підтримка та люди, яким можна довіряти та розповісти про все що турбує.

Як потрібно поводитись дорослим

Якщо дитина бажає щось розповісти, важливо її вислухати. Коли ж питання поставили невчасно або в недоречному місці, наприклад, в багатолюдному автобусі – розмову потрібно перенести на інший час або домовитись про час в непублічному місці.

Вибір правильної пози для спілкування. Людям з аутизмом часто некомфортно розмовляти "очі в очі", тому слід сісти поряд або ж дитина може сама обрати те положення, в якому почуватиметься комфортно.

Підготовка. Дорослий має добре розумітися на тему, адже якщо ви не володієте інформацією, дитина наступного разу навряд чи звернеться за роз’ясненнями. Також важливо говорити лише правду, не вигадуючи історій та не спотворюючи реальність міфами.

По-перше, таким дітям досить важко даються метафоричні роз’яснення. По-друге – це похитне довіру дитини до дорослого. По-третє, речі мають називатися правильними словами, а для цього дорослому потрібно використовувати правильну термінологію відповідно до віку та рівня розуміння дитини.

Відчуваючи ніяковість, дорослі мають сповістити дитину про свої відчуття – це допоможе знизити вашу напругу та продемонструє дитині, що це не її проблема чи тема погана, а дорослому важко про це говорити відкрито. Варто проговорювати не лише факти, а й почуття, навчаючи дитину з аутизмом розуміти себе та почуття інших людей.

Розуміти можливості. Наприклад, про "чоловічі" аспекти дорослішання краще знає та може розповісти тато, а дівчаткам все роз’яснить мама, бабуся чи інша жінка, якій дівчинка довіряє.

Обов’язково розкажіть дитині з аутизмом різницю між публічним та приватним – теми для розмови, частини тіла, поведінку, висловлювання тощо, адже дитина часто не розуміє різницю, що може призвести як мінімум до конфузу у публічному місці, а як максимум – до проблем з законом.

Поважайте дитину і пам’ятайте про те, що ваш малюк обов’язково виросте і потребуватиме інформації та роз’яснень про пубертат. Тому яким би маленьким вам не видавався ваш малюк, об'єктивно оцінюйте вік і необхідність підняття теми підліткового дозрівання.

Встановіть правила та межі дозволеного. Період пубертату – складний емоційно для будь-якої дитини, а "особливий" підліток може поводитись занадто емоційно та бурхливо. Тому правила поведінки вдома та поза його межами заспокоять дитину з аутизмом та допоможуть уникнути небажаних емоційних реакцій. Проте не забувайте про свободу у межах правил – дитина має навчитися самостійно приймати рішення та нести відповідальність.

І головне, не втрачайте почуття гумору та оптимізм!