Скільки треба грошей для переозброєння США та союзників – цифра шокує

Військові витрати країн НАТО, можливо, доведеться збільшити до 4%.

Нова ера глобального переозброєння набирає обертів, і це означатиме значні витрати та деякі жорсткі рішення для західних урядів, які вже борються з хиткими державними фінансами. В умовах агресії Росії, нестабільного Близького Сходу й експансії армії Китаю, військові витрати країн НАТО, можливо, доведеться збільшити з 2% до 4%. Відтак, США та їхнім союзникам знадобиться близько 10 трильйонів протягом наступного десятиліття, щоб переозброїтися. 

Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Попри те, що минулого року світові витрати на оборону досягли рекордних 2,2 трильйона доларів, країни Європейського Союзу лише почали замислюватися над тим, чого вимагатиме безпека 21-го століття в умовах агресивної Росії на їхніх східних кордонах, нестабільного Близького Сходу й експансії китайської армії, що привертає увагу Вашингтона до Тихоокеанського регіону.

"Дивіденди миру" після Холодної війни добігають кінця. Це, ймовірно, матиме трансформаційний вплив на оборонні компанії, державні фінанси і фінансові ринки", - каже головний аналітик з геоекономіки BE Дженніфер Велш.

Політичні лідери вітають себе з прогресом у досягненні цілей НАТО щодо виділення членами альянсу 2% свого ВВП на оборону. Але чиновники, які займаються питаннями безпеки, кажуть, що для виконання планів Альянсу військові бюджети, можливо, доведеться збільшити до рівня 4%.

"Жорстока реальність для США та їхніх союзників полягає в тому, що успіхи Володимира Путіна в Україні означають, що їм потрібно різко зміцнити свою оборону в східній Європі, водночас створюючи противагу Китаю – так само, як ця країна розширює співпрацю з Москвою", - пише видання.

Президент Сі Цзіньпін чітко заявив про свої амбіції поставити Тайвань під контроль Пекіна, силою, якщо це необхідно, і все більше говорив про територіальні претензії Китаю в інших частинах Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Аналіз Bloomberg Economics показує, як зростальний тягар підготовки до війни створить нову фіскальну парадигму для більшості членів НАТО.

Відтак, навіть просте виконання Альянсом мінімальних 2% річного ВВП на військові витрати зупинило б значну частину консолідації боргу ЄС після пандемії Covid-19. 

Досягнення 4% змусить слабших суверенів блоку зробити болісний вибір між ще більшими обсягами запозичень, значними скороченнями в інших частинах бюджету, або підвищенням податків.

Франція, Італія та Іспанія будуть особливо вразливі, якщо додаткові витрати фінансуватимуться через ринки облігацій, а державний борг Риму підскочить до 179% обсягу виробництва до 2034 року зі 144% цього року.

Навіть у США, які вже виділяють 3,3% свого річного ВВП на оборону, запозичення зростуть до 131% з 99% протягом наступного десятиліття, якщо вони збільшать свій військовий бюджет до 4%.

Наслідки можуть проявитися, коли МВФ оприлюднить оновлені прогнози боргу наступного тижня на своїх весняних засіданнях. Її офіційні особи вже сказали країнам поступово почати відновлювати фіскальні буфери на тлі зростання, яке, ймовірно, буде слабшим у наступні півтора десятиліття, ніж до пандемії Covid-19.

Витрати Китаю на оборону зростуть на 7,2% у 2024 році – найбільше за п’ять років. Відповідно до аналізу оборонної розвідувальної фірми Janes, Малайзія перевершує прогнози зростання в порівнянні з минулим роком для 22 країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону зі зростанням на 10,2% і загальними витратами в розмірі 4,2 мільярда доларів цього року. За цим слідує зростання на 8,5% для Філіппін з 6,6 мільярда доларів.

У США адміністрація президента Джо Байдена вимагатиме збільшення на 1% військового бюджету, який і без того перевищує бюджет будь-якої іншої країни, а Метью Кроніг з Атлантичної ради каже, що його, можливо, доведеться подвоїти у відсотках від ВВП. 

"США далеко не там, де вони повинні бути", - сказав він.

Пам’ятаючи про перспективу другого президентського терміну Дональда Трампа, який скептично налаштований щодо НАТО, 27 лідерів ЄС наприкінці березня розпочали важкі дискусії щодо того, як профінансувати "капітальний ремонт" свого оборонного сектора, зберігаючи при цьому допомогу Києву. 

Лютневі коментарі Трампа щодо НАТО, які посіяли сумніви щодо допомоги США Європі в разі війни, додали терміновості цим переговорам.

Попри такі занепокоєння, члени НАТО навряд найближчим часом погодяться на тверде зобов’язання витрачати на оборону 4% ВВП. Минулого року вони погодилися посилити свою обіцянку витратити щонайменше 2%, але навіть це викликало гострі дискусії.

За словами Крістофера Смарта, колишнього високопоставленого чиновника з питань економічної політики в Міністерстві фінансів США та Білому домі, якщо уряди ухиляться від політично важких рішень, це може призвести до того, що витрати на запозичення залишаться високими.

Тлом для дискусій також є план НАТО провести одну з найбільших реконструкцій своєї оборони від часів закінчення Холодної війни.

Альянс має на меті привести близько 300 000 військовослужбовців у підвищену готовність, причому учасники зможуть розширити вісім багатонаціональних бойових груп на своєму східному фланзі, у кожній наразі близько 1000 військовослужбовців, щоб досягти розміру бригади до 5500 осіб.

Аналітикиня лондонського мозкового центру RUSI та колишня речниця НАТО Оана Лунгеску наголосила, що Альянсу необхідно заповнити давні прогалини, такі як ППО, поповнити запаси зброї та боєприпасів, а також продовжувати інвестувати в нові технології, щоб зберегти свою перевагу над Росією. Україна також потребуватиме постійної підтримки, оскільки вона переживає третій рік війни з Росією.

Читайте також провідні новини дня: