Українці найчастіше відчувають втому, напруженість та надію

Як повідомляє Міністерство охорони здоровʼя, про це свідчать результати опитування, проведеного на початку 2024 р. у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя, передає Укрінформ.

Загалом, за результатами опитування 13% респондентів визначають свій ментальний стан як незадовільний. Цей показник зріс порівняно з 2023 р. на два відсоткових пункти (в. п.). Загалом 36% опитаних вважають свій ментальний стан задовільним, а 51% – оцінюють його на середньому рівні.

Більшість (77%) оцінює свій стан, спираючись на власні відчуття та переживання (цей показник зменшився порівняно з 2023 р. на чотири в. п.).

"Три найпоширеніші емоції, які відзначають у себе опитані українці: втома (46%), напруженість (44%) і надія (31%). Порівняно з 2023 роком збільшилась кількість тих, хто переживає напруженість, страх, гнів, роздратування, безсилля, розчарування та відчай, зменшилась частка тих, хто відчуває надію", - йдеться у повідомленні.

За даним опитування, 77% переживали останнім часом стрес та сильну знервованість. Цей показник залишився незмінним, порівняно з попередньою хвилею дослідження. Основними причинами такого стану люди називають: повномасштабну війну з Росією (72%), фінансові труднощі (41%), соціально-політичну ситуацію в країні (38%, показник зріс на 4 в. п.), стан власного здоровʼя (30%), стан здоровʼя близьких (25%), робота, робочі питання (21%).

Відчували необхідність у психологічній допомозі впродовж останніх 6 місяців 40% респондентів. Натомість звернулися по таку допомогу 28% опитаних.

При цьому під час повномасштабної війни 3% людей відвідують психолога/психотерапевта регулярно, 8% – у разі виникнення проблеми або за необхідності, 40% – ніколи не відвідували психолога/психотерапевта, але не виключають такої можливості, 38% – ніколи не відвідували і не планують; 11% – не відповіли.

Наразі, на думку опитаних, найбільше потребують психологічної допомоги такі групи людей: військові, що були залучені до бойових дій (47% – показник зменшився на 9 в. п.), ті, хто втратили близьку людину внаслідок війни (36% – зменшився на 11 в. п.), всі українці (29% – зріс на 14 в. п.), цивільні з досвідом перебування в окупації (24%), цивільні, що перебували поблизу або безпосередньо у зоні активних бойових дій (23%), ті, чиї близькі перебувають у складі ЗСУ (23%).

Як зазначають в МОЗ, українці не звертаються по допомогу фахівців найчастіше через те, що не вважають свої проблеми достатніми для звернення (29%), були впевнені, що зможуть впоратися самостійно (25%), через вартість психологічної допомоги (23%), через те, що вважають, що іншим допомога потрібніша (22%), або не вважають, що це допоможе (20%).

Щоб впоратися із нервозністю або стресом українці продовжують використовувати сидіння в Інтернеті (39%), перегляд ТБ/фільмів/серіалів (34%) чи спілкування з друзями, сім’єю (32%).

Третя хвиля дослідження Gradus Research «Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни: хвиля 3» проводилася у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя – ініціативи першої леді Олени Зеленської, за підтримки проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який виконує організація «Пакт».

Як повідомлялося, за даними МОЗ, відчуття тривоги та порушення сну – найчастіші скарги щодо ментального здоровʼя, з якими пацієнти зверталися до сімейного лікаря у 2023 році.

Наразі 10 255 лікарів «первинки» (сімейні лікарі, терапевти та педіатри) надають послуги з охорони ментального здоровʼя у 983 медзакладах, які підписали договір із НСЗУ на пакет «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».

Фото ілюстративне