За три місяці до Вашингтона: схвильований Столтенберг та суперечки щодо плану НАТО для України

Поки Вашингтон усе більше поринає у передвиборчі перипетії, Брюссель готується до турбулентних часів і "прощупує" союзників на готовність діяти спільно та координовано. Зокрема, в питанні підтримки України.

Одним із кроків у цьому напрямі може стати ухвалення з боку НАТО нової програми підтримки Києва, чернетку якої обговорили на рівні голів МЗС у перший тиждень квітня.

"Телеграф" розповідає, про що йшлося, в тому числі за закритими дверима.

Перейняти ініціативу

"Нам необхідно змінити динаміку нашої підтримки. Ми повинні забезпечити надійну і передбачувану безпекову допомогу Україні на тривалий час. Щоб ми менше залежали від добровільних внесків, а більше покладались на зобов’язання НАТО", — сказав під час преспідходу генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг. Дипломат, якому притаманна стриманість і деяка холодність, був емоційним у тому, що говорив.

Це останній термін норвежця на посаді генсека, і, здається, він щиро прагне залишити по собі вагомий спадок. Столтенберг визнає: при тому, що союзники вже зробили чимало для України, цього все ще недостатньо. І це "недостатньо" знаходить своє відображення на полі бою. Українське військо потребує більше ППО, більше боєприпасів і більше всебічної допомоги.

Враховуючи, що Україна, ймовірно, не отримає запрошення в НАТО на липневому саміті у Вашингтоні, Альянс шукає інший шлях підтримки Києва. Дискусія ведеться про п'ятирічний пакет військової допомоги в розмірі 100 мільярдів євро. Хоча деталей такого плану ані Столтенберг, ані жоден із міністрів відкрито не повідомили, йдеться про вкладання цих коштів у зміцнення українських Сил оборони задля максимального їх наближення до стандартів НАТО шляхом надання військового обладнання та навчання (поки що – за межами України), й що важливо – ймовірного делегування Північноатлантичному альянсу контролю над цим.

За деякими даними, НАТО розглядає можливість перейняти на себе керівництво контактною групою "Рамштайн", що відповідає за постачання зброї для України. Зараз нею керують США, і у Вашингтоні вже дали зрозуміти, що не у захваті від таких розмов:

"Група "Рамштайн" більша, ніж НАТО… "Рамштайн" насправді є результатом американської об'єднуючої сили і прикладом того, як президент Байден справді пожвавив наше лідерство на світовій арені, щоб об'єднати країни для цієї мети", — заявив радник зі зав’язків із національною безпекою Білого дому Джон Кірбі 3 квітня.

Такий крок ознаменував би серйозний вихід із зони комфорту для західного військового альянсу та більшу залученість в українське питання. На тлі занепокоєння щодо можливого повернення до Білого дому Дональда Трампа, європейські країни все більш прихильні до ідеї щодо зміцнення ролі НАТО:

"Враховуючи, що так багато країн, наприклад, надсилають військові матеріали [Україні], має бути роль із координації. А також хтось, хто стежив би, можливо, за тим, щоб був достатній внесок від кожної країни-члена. І я думаю, що НАТО має дуже гарну підготовку, щоб взяти на себе цю роль", — сказала під час розмови з "Телеграфом" міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен.

Водночас глава МЗС Угорщини Петер Сіярто дав зрозуміти, що його країна буде проти пропозиції щодо більшого включення Альянсу в процес координації військової допомоги Києву. Він повідомив, що деякі з обговорюваних пропозицій "безумовно перетнуть лінії, які колись вважалися червоними".

Змішані реакції

Та до найголовнішого — грошей. За даними "Телеграфу", ідея про створення фонду на 100 мільярдів для України отримала змішані реакції серед міністрів закордонних справ, адже наразі у союзників немає повного розуміння механізму, як це працюватиме, і про які суми йдеться.

Одне з ключових питань — це будуть свіжі зобов’язання щодо вкладання коштів чи все ж враховуватимуться та братимуться за основу програми підтримки України, що вже існують; та як зробити так, щоб усі країни робили внесок чесно, відповідно до своїх бюджетів і можливостей.

"Основна умова, щоб ця програма працювала — відповідні політичні рішення. Все просто. Тоді Україна не програє, а Росія — не переможе", — розповідає "Телеграфу" на умовах анонімності високопоставлений дипломат.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відверто роз’яснив, що при тій моделі фінансування, що була представлена минулого тижня — шансів в ініціативи нуль. "Але якщо вдасться вирахувати форму участі кожного в обов’язковому порядку у фінансуванні, тоді ця ідея має право на існування і шанс на реалізацію", — сказав глава МЗС.

"Ми вітаємо таку ініціативу і той факт, що є стратегія, але нам потрібно побачити практичні аспекти. Тому що в таких ініціативах важливі деталі", — підкреслив міністр закордонних справ Чеської республіки Ян Ліпавський.

"Нам потрібно підрахувати, скільки потрібно Україні, щоб зберегти свою демократію, суверенітет і територіальну цілісність. І коли ми матимемо цю суму, ми маємо вирішити, як ми можемо її отримати", — заявив, своєю чергою, міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес.

Очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок зазначила, що важливо створити "надійні, довгострокові структури" для допомоги Україні. Паралельно міністр оборони країни Борис Пісторіус назвав пропозицію НАТО про 100 млрд євро для Києва "вартою розгляду", наголосивши при цьому на необхідності "уникати дублювання обов'язків і враховувати вже зроблені національні внески".

Схвально до ідеї щодо грошових зобов’язань перед Україною поставилися Польща та країни Балтії.

До прикладу, глава МЗС Латвії Криш’яніс Каріньш розповів, що його країна ухвалила рішення виділити на підтримку Києва 0,25% свого ВВП – тому він вважає, що надалі при розгляді ініціативи, можливо, варто домовлятися не про конкретну суму, а про відсоток ВВП, який витрачатимуть союзники, "оскільки це дуже справедливий розподіл тягаря".

"0,25% для Латвії відчувається так само як 0,25% для Німеччини чи Франції, — наголосив він. — Нам потрібно вирішити, як допомога Україні може виглядати в довгостроковій перспективі, щоб була стабільність і передбачуваність".

Раніше про такий механізм детально в інтерв’ю "Телеграфу" розповідав міністр оборони Естонії Ганно Певкур. За підрахунками естонських фахівців, виділення такого відсотка країнами Євросоюзу дозволило б лише за рік зібрати 120 млрд євро для України.

Очевидно, що за два дні, які тривав міністеріал у Брюсселі, досягти консенсусу з такого складного питання просто неможливо. Тому напрацювання конкретних показників витрат та кроків – справа наступних місяців. Як сказав один із наших високопоставлених співрозмовників, "частина країн точно готова говорити, рахувати та шукати шляхи, але завжди варто тримати в голові думку, що НАТО – не сторона цього конфлікту".

За відсутності на руках запрошення стати частиною Альянсу, 2024 року Україна може отримати від НАТО важливий захисний механізм на кілька років уперед. Звісно, лише якщо 32-м союзникам стане політичної волі дійти згоди щодо цього.