Російські заводи поспішають закуповувати засоби захисту від дронів, - Bloomberg

Атаки українських безпілотників, що посилюються, змушують російські компанії шукати способи захисту власних заводів і фабрик замість того, щоб покладатися на військових.

"У найближчі квартали Росія, ймовірно, зможе зробити свої нафтопереробні заводи та інші дорогі об'єкти менш уразливими для ударів безпілотників", - вважає економіст Олександр Ісаков з Bloomberg Economics.

За його словами, значну частину цих заходів було вжито в період відносно м'якого дотримання торговельних санкцій, зокрема щодо імпорту електронних компонентів.

За даними одного з місцевих електронних закупівельних майданчиків Tenderpro, близько третини всіх тендерів на поставку систем захисту від БПЛА були проведені підприємствами нафтогазової галузі. На частку промислових і гірничодобувних компаній припадає 28 % і 10 % випадків відповідно.

Війна призвела до "вибухового зростання" ринку радіоелектронної боротьби, і виробництво поки не встигає за попитом, вважає Андрій Клюєв, генеральний директор місцевого виробника радіолокаційного обладнання Umirs.

"Загроза зростає набагато швидше, ніж виробники можуть з нею впоратися", - наголосив він, виступаючи на конференції з технологій боротьби з БПЛА в Москві.

Проте виробництво радарів і обладнання для дистанційного радіоуправління - статистична категорія, до якої потрапляють системи захисту від безпілотників, - починає рік із сильної динаміки. Згідно з останніми даними Росстату, у лютому обсяг виробництва збільшився вдвічі порівняно з аналогічним періодом 2023 року, і це другий місяць поспіль стрімкого зростання.

Засоби радіоелектронної боротьби не є невразливими для атак безпілотників, але можуть істотно обмежити збиток. Ці засоби захисту запобігли удару по заводу "Славнефть" у Ярославлі, шостому за величиною нафтопереробному заводу в Росії, який придбав свої захисні системи у дочірньої компанії держкорпорації "Ростех".

За підрахунками Bloomberg, що ґрунтуються на даних з порталів держзакупівель, торік держкомпанії та держустанови витратили на електронну безпеку щонайменше 1,7 мільярда рублів (18,4 мільйона доларів). Більша частина цих витрат була спрямована на захист комунальної та енергетичної інфраструктури, включно з атомною електростанцією за 200 кілометрів (124 милі) від кордону з Україною.

Оцінити, скільки грошей російські корпорації витратили на захист від дронів, на основі відкритих даних практично неможливо, оскільки оголошення про закупівлі публікуються на різних платформах, а російська влада дозволяє компаніям, які потрапили під міжнародні санкції, засекречувати дані про свої закупівлі. За даними Tenderpro, найбільша одинична закупівля обладнання для захисту від дронів становила 45 мільйонів рублів, а 36 % компаній купують дорогі стаціонарні та мобільні системи вартістю понад 1 мільйон рублів (10 845 доларів).

Крім дорогої електроніки, компанії також змушені вкладати кошти в будівництво фізичних бар'єрів, зміцнення наявних конструкцій і страхування себе від збитків. За словами Олени Астаф'євої, комерційного директора московської платформи Tenderpro, інтерес до страхування від ушкоджень дронами зріс утричі.

Атаки на російські НПЗ - деталі

Удари дронів могли вивести з ладу понад 15% потужностей російських НПЗ. За інформацією Reuters, залежно від масштабу збитків ремонт на російських підприємствах може зайняти "значний час".

Влада РФ на тлі ударів по НПЗ може тимчасово знизити вимоги до якості бензину на внутрішньому ринку за окремими показниками до стандарту Євро-3 замість тих, що діють для Євро-5, щоб у разі необхідності збільшити обсяг виробництва продукту і запобігти загрозі дефіциту.

Україна повинна продовжувати виводити з ла ду російські НПЗ. Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив американський дипломат, колишній спецпредставник Держдепу США по Україні Курт Волкер. Він підкреслив, що зараз є приватною особою і не представляє уряд США.