Нова тактика росіян — атака бронегрупами: яка ситуація на фронті та в чому небезпека

Щоб досягти докорінного перелому у повномасштабній війні і домогтися серйозних змін на лінії фронту перед можливим надходженням нової партії західних озброєнь в Україну, російські окупанти в черговий раз змінили тактику. Тепер вони кидають у бій потужні бронегрупи.

Чи допоможе це ворогу досягти успіху і чи не ризикують окупанти при цьому виснажити свої ресурси? Щоб дізнатися про ситуацію на фронті, "Телеграф" звернувся до речників ЗСУ з найгарячіших напрямків та військового аналітика.

Всі бронегрупи кидають на Донецький напрямок

Активність бронегруп дійсно спостерігається, але не всюди. Як роповіла "Телеграфу" керівниця об’єднаного пресцентру ОК "Південь" Наталія Гуменюк, на південнному напрямку окупанти влаштовують лише "м’ясні штурми". Фактів застосування ворогом бронетехніки нема.

У той самий час на сході ситуація виглядає інакше. За інформацією речника оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) "Хортиця" підполковника Назара Волошина, на певних ділянках фронту росіяни періодично вдаються до штурмів з використанням бронетехніки. Хіба що останні місяці така активність дещо загострилася.

— Приклад тому, наприкінці березня неподалік Тоненького (село у Донецькій області. — Ред.) за кілька днів штурмів наші військові знищили до 50 танків і до 20 БМП русні. Навіть два Т-90 знищили тоді — російський основний бойовий танк третього покоління, — ділиться підполковник з "Телеграфом".

На його думку, великої переваги від цієї тактики росіяни не отримують.

— Для нас тут є плюс — знищення великої кількості їхньої бронетехніки та живої сили противника. Для них — це "утилізація" свого металобрухту на нашій території. Це жарт, але і частка правди. Росіянам не шкода ресурсів техніки, от і штурмують всім, чим є, — каже Назар Волошин.

Речник ОСУВ "Хортиця" наголошує, що противника не можна недооцінювати, хоча є у нього і кваліфіковані, добре підготовлені фахівці, і недавно мобілізовані бійці, майже без бойового досвіду.

— Хоч би хто перед нами стояв, хоч би яку тактику використовував противник, Збройні сили готові до будь-якого сценарію та розвитку подій. Наші воїни навчені, треновані, а головне вмотивовані. Вони знають за що бʼються, і зроблять усе можливе і навіть більше, щоб захисти Україну, — заспокоює підполковник Назар Волошин.

Росіяни визначають для себе жорсткі дедлайни

— Зараз окупанти використовують так зване "вікно можливостей", щоб спробувати захопити всю Донецьку область в адміністративних кордонах. Тому й спостерігається зміна тактики й така інтенсивність наступальних дій. Росіяни застосовують бронетехніку, якої раніше не використовували, по всій лінії фронту, — каже "Телеграфу" військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.

Адже тоді має запрацювати т.зв. "чеська снарядна ініціатива" й ініціатива країн ЄС, що передбачає передачу Україні 1,5 млн снарядів. І цієї кількості, за словами військового аналітика, буде досить, щоб втримати російське просування. Особливо враховуючи, що росіяни можуть вистрілювати до 300 тисяч снарядів на місяць, а вогнева перевага росіян становить 1 до 6.

Крім того, до кінця травня має бути розв'язано питання т.зв. "політичної кризи" — блокування військово-технічних договорів про співпрацю України та США. Зараз сторони намагаються досягти компромісу. І Київ задовольнить навіть кредит чи лізинг військової техніки.

— Тобто до кінця травня ситуація має змінитися. Росіяни не можуть цього не розуміти. Перед ними стоїть жорсткий дедлайн і розуміння обмеженості по часу. Цим і пояснюється їхнє застосування бронетанкових угруповань на всіх ключових напрямках — Бахмутському, Авдіївському, Лиманському тощо. Крім того, вони йдуть у т.зв. "м'ясні атаки", — каже військовий аналітик.

Перевага в повітрі

Хоча масоване використання бронетехніки здається ризикованим з огляду на вразливість до артилерії, Росія таки вдалася до цієї тактики для спроб прориву фронту на Сході.

— Росіяни використовують бронегрупи завдяки своїй перевазі у повітрі. Наступи підтримують удари штурмової авіації по позиціях ЗСУ із застосуванням керованих авіаційних бомб. Після цього вже йдуть бронегрупи, — пояснює Дмитро Снєгирьов.

Саме це дозволяє ворогу мінімізувати негативний вплив німецьких і американських протитанкових гранатометів, які надійшли в останніх пакетах військово-технічної допомоги для ЗСУ.

На жаль, ситуація залишається складною, і стверджувати, що ці бронегрупи легко знищити, було б недооцінкою противника.

Не виснаження, а постійний тиск

За словами Дмитра Снєгирьова, на лінії фронту відбуваються не просто дрібні зіткнення і намагання ворога виснажити ЗСУ. Користуючись перевагою у живій силі і техніці, росіяни ведуть позиційні бої, при цьому прагнучи прорватися по всій лінії бойового зіткнення, а не на окремих ділянках.

— На жаль, у росіян досить людського резерву. За даними західної розвідки, зокрема британської, вони можуть щомісячно поповнювати війська до 30 тисяч осіб без оголошення додаткової мобілізації. Якщо врахувати їхні середні втрати у 20-30 тисяч на місяць, то вони можуть компенсувати втрати і продовжувати тиск. Тому це не виснаження, а постійний наступальний тиск — тактика, використана ПВК "Вагнер", але тепер застосована по всій лінії фронту, — каже він.

При цьому точне співвідношення втрат у живій силі оцінити важко. Відомо одне — сторона, яка обороняється, має менше втрат, аніж та, що наступає. У середньому ця пропорція становить 3 до 1. Тобто вони втрачають приблизно до трьох вояків, а ми втрачаємо одного.

— Це загальна статистика, але ми точно не знаємо, як відбувається там. Зрозуміло, що нашим бійцям, під ударами авіації та артилерії теж доводиться туго. Однак, на напрямках, де ЗСУ встигли створити належним чином облаштовану оборонну систему, як-от в районі Часового Яру чи на Авдіївському напрямку, втрати можуть бути мінімізовані. Тоді як у російських сил навпаки, — каже військовий експерт.

"Вузьке місце" російської армії

Як каже Дмитро Снєгирьов, українські сили цілком можуть протидіяти таким проривам бронегруп на тактичному й оперативному рівні. Тактика тут однакова: завдавання ударів реактивної та ствольної артилерії й інших засобів ураження по російських колонах танків, БМП і БТРів.

— Наші військові діють на випередження і намагаються завдати максимальної шкоди з використанням тактико-технічних характеристик західної зброї. Зокрема, дальність ураження західних систем у 1,5-2 рази більша, і саме це дозволяє стримувати російське просування. Однак лише близько 30% техніки цього типу реалізує свій повний потенціал в ЗСУ, — каже експерт.

Як вже зазначив "Телеграф", однією з найбільших проблем ворога при застосуванні тактики проривів бронегруп є величезні втрати в техніці. Російські ЗМІ й самі визнають, що це є "вузьким місцем" їхньої армії.

Підбиті машини, якщо поле бою залишається за окупантами, ворог намагається евакуювати в тил для ремонту. Але це не так просто — ЗСУ прагнуть добити кожну знерухомлену машину ударами дронів. Танки та інші бронемашини вибувають ще швидше, причому безповоротно.

Річ у тім, що покриття втрат переважно відбувається не шляхом виробництва нової техніки, а відновленням старих машин, законсервованих на складах із радянських часів. Ці запаси великі, але не безмежні. Однак чи зможуть ці втрати вплинути на здатність росіян підтримувати наступальні операції — покаже час.