Поради психологів: як привчити дитину підтримувати порядок в своїй кімнаті

Усі батьки час від часу повторюють: «Третій раз кажу: поскладай іграшки» або «Якщо не покладеш свої речі на місце, то все викину у смітник». І ще - «У твоєму безладді таргани заведуться!». Привчити дитину підтримувати чистоту та порядок у домі – це одвічна проблема всіх мам і тат. Про те, у якому віці варто починати таке навчання, чи дійсно треба купувати системи зберігання для іграшок і чому не можна платити дітям за прибирання власної кімнати - читайте у матеріалі Коротко про.

Батьки – приклад для наслідування

Детальки «Лего» упереміш зі шматочками пазлів, ляльковим посудом, залишками пластиліну... А ще розкидані по усій квартирі машинки, ляльки, м’які іграшки. І усе притрушене крихтами від печива, хліба, «соломки»… Це звична ситуація у кожному домі, в якому живуть діти. Батьки, спокійно! Навіть 2-річного малюка можна привчити до порядку. Але як?

- Запам’ятайте: навчити дитину застеляти ліжко, прибирати іграшки, витирати пил, можна лише показуючи власний приклад, - розповідає Коротко про дитячий психолог Людмила Олійник. – Стежте за чистотою у домі, будьте охайними, викиньте нарешті свій старий засмальцьований халат, придбайте новий та зручний домашній одяг. Дитина усе бачить, підсвідомо звертає увагу на все це. Привчайте до порядку змалечку: у 1,5-2 роки саме час. Тоді діти самі хочуть допомагати дорослим, малюки ще сповнені ентузіазму. Спокійно пояснюйте дитині: ось цей ведмедик після гри має сидіти тут, а книжечку треба повернути на полицю і т.д. Привчити малюка підтримувати порядок у власній кімнаті чи куточку з іграшками – це складний та довготривалий процес. Але це необхідна у майбутньому житті навичка. Порядок – це дисципліна. Порядок у власному житті, у думках, у майбутніх цілях, яких досягають крок за кроком, починається, як не дивно, з порядку вдома. Навчати таким навичкам треба спокійно, без криків та нервів. Будьте готові до так званого «відкату»: це коли дитина вперто відмовляється прибирати. Тут допоможе тільки час, ваша любов, терпіння та наполегливість. Не існує дітей, які народилися акуратистами та чистюлями. Все у ваших, батьки, руках.

Та все ж батьківський ресурс не безмежний, і наша батарейка часто потребує підзарядки. Тому ось кілька хитрощів та порад від психологів та з власного досвіду.

Місце зберігання

Гарні полички для книг, стильна коробка-«гараж» для машинок, яскравий органайзер для одягу Барбі чи БебіБорн – і, можливо, дитина самостійно складатиме речі у такі місця для зберігання. Потурбуйтеся про те, аби у малечі було достатньо таких коробок, поличок, стелажів. Усе це можна придбати і в великих супермаркетах, і в інтернет-магазинах, і в магазинах на кшталт «Все для дому». Якщо ж зекономити і залишити все абияк, то й про порядок не мрійте.

Прибери після гри

Доки дитина бавиться, лишіть її у спокої. А коли гра закінчилася, донька чи син збираються спати, або сідати за домашнє завдання, чи просять почитати книгу, саме час нагадати про прибирання іграшок. Це має стати звичкою дитини, а значить, навик треба тренувати. Поясніть синові чи доньці: всі дітки хочуть повернутися з дитсадка та школи додому, так само іграшки після гри хочуть повернутися на своє місце.

Щиро хваліть

Але за конкретні дії. Син поскладав машинки? Молодець! Донька склала у коробку усі шматочки пазла? Розумниця! Повторюйте, що дитина – ваш маленький помічник.

Ритуал

Психологи полюбляють наголошувати на важливості певної послідовності символічних дій у дитячому житті. Книжка перед сном, поцілунок тата й мами, колискова – усе це ритуали. Зробіть такою ж обов’язковою справою і щоденне кількахвилинне прибирання іграшок. Згодом це стане ритуалом.

Характер

Кожна дитина – індивідуальність. І є діти, з якими дійсно важко домовитися. Вперті до сліз (зазвичай батьківських. – Авт.). Коли дитя в десятий раз категорично відмовляється прибирати, хочеться зробити роботу самостійно. І тут треба зупинитися. Спокійно, без агресії, але чітко пояснюйте правила сім’ї. І хай відома українська приказка «вода камінь точить» стане вашим тимчасовим гаслом.

Пралка-бізіборд і дорослі підліткові справи

Згадуючи про індивідуальність дитячого характеру, треба пам’ятати і про особливості дитячого віку. Очевидно, що підхід до дворічного та десятирічного малюка буде різним. Наприклад, дворічного малюка можна привчати до порядку у формі гри. А з підлітком такий фокус вже не пройде.

Дитині від 2 до 6 років

У цьому віці малеча ще біжить допомагати мамі та татові. Прихвалюйте та підтримуйте дитину. Перетворіть рутину на веселу гру. Наприклад, «нагодуйте» пилосос крихтами від бубликів або дрібними обрізками паперу, які залишилися після виготовлення аплікацій. Малюк хоче допомагати на кухні? Придбайте йому кухарський фартушок та шапку, нехай юний кухар допомагає збити яйця для омлету або подає мамі фрукти чи овочі для салату. Також залучайте малюка увімкнути кнопку пралки чи посудомийки (це як розвиваюча дошка – бізіборд, тільки справжня).

Від 6 до 10 років

У цьому віці прибирання – важкий обов’язок, від якого всіляко намагаються відмовитися. Щоправда, якщо дитина з малечку допомагала прибирати, то і в такому віці пам’ятатиме, як тримати віник у руках.

В іншому разі доведеться прикласти чимало зусиль. Перш за все, домовляйтеся. Наприклад, сьогодні нехай поскладає книги, а завтра витре пил. Пояснюйте, що з віком обов’язків стає більше. Також дитині можна пропонувати вибір: сьогодні ти вигулюєш собаку чи миєш посуд? І будьте наполегливими, адже в такому віці важливо привчити дитину до певних правил чистоти.

Від 10 років і старше

Тут, як полюбляють писати у соцмережах, усе складно. Більшість з підлітків узагалі не збираються допомагати батькам і не розуміють, що від них хочуть «предки». У такому разі діє чітке формулювання, без крику та агресії. До прикладу: «Поїв? Помив посуд!». І хай миє хоч під мультики або під реп в навушниках – аби виконав роботу.

Ще важливий момент. Крім свої кімнати, підліток має допомагати прибирати й інші приміщення дому. Зрештою він там також живе. Доручайте йому і «дорослі» справи: ходити в магазин, забирати речі з хімчистки тощо, адже дитина – частина вашої сім’ї.

До речі

За домашню роботу не платять

Впевнені, що у багатьох батьків виникне наступне запитання: що робити, коли дитина категорично відмовляється? Перш за все, заспокойтеся, і не поспішайте хапатися за ремінь. Психологи радять крок за кроком, поступово привчати, залучати дитину до домашніх справ. Це має стати постійним і непереривним процесом.

А чи треба платити дитині за таку допомогу?

Ні в якому разі. Мамам чомусь не платять за смачний обід або чистоту у квартирі. Якщо давати гроші за допомогу у прибиранні власного житла, то з часом дитя почне вимагати винагороду за все і не буде допомагати безкорисливо.