Загалом ракети сімейства Delta із п’яти різновидів РН літали в космос 45 разів за 22 роки експлуатації.
Ввечері 9 квітня Delta IV Heavy здійснила останню місію та закінчила свою льотну кар’єру довжиною у 20 років — важка ракета-носій ULA вивела у космос засекречений військовий супутник для розвідки США (National Reconnaissance Office).
Прощавай, Delta
Цей запуск знаменує кінець історії ракет серії Delta — надалі їхню роботу візьмуть на себе ракети серій Falcon і Vulcan. Загалом ракети сімейства Delta із п’яти різновидів РН літали в космос 45 разів за 22 роки експлуатації.
Щодо Delta IV Heavy, яка належить до ракет важкого класу та виготовлялася американською ULA, фактично вона третя за максимальним корисним навантаженням серед актуальних ракет-носіїв. Як і інші Delta, Delta IV Heavy — розробка United Launch Alliance (ULA), спільного підприємства Lockheed Martin та Boeing. Перший запуск Delta IV Heavy відбувся у 2004 році, і виявився частково успішним через нецільову орбіту супутників.
Конструктивно ракета Delta IV Heavy — два ступені й два рідинні бічні прискорювачі, а також два варіанти головного обтічника. Усі двигуни працюють на паливній парі «рідкий кисень —рідкий водень». РН здатна доставити корисне навантаження масою до 13,8 т на геостаціонарну перехідну орбіту і до 28,3 т на низьку навколоземну орбіту. До 9 квітня ракета запускалася 15 разів — головними замовниками були Національне управління військово-космічної розвідки США та Космічні сили США, але в польотному списку також є кілька невійськових місій, зокрема перший безпілотний політ космічного корабля «Оріон» і виведення в космос сонячного зонда «Паркер».
Остання місія
Спершу запуск планувався на 28 березня, але двічі його переносили, спочатку завадила погода, а потім несправність помпи на трубопроводі подачі газоподібного азоту. Запуск Delta IV Heavy в межах місії NROL-70 9 квітня став шістнадцятим за рахунком — ракета стартувала о 19:53 за київським часом із майданчика SLC-37B на базі Космічних сил США, що на мисі Канаверал. Всі деталі місії NROL-70 засекречені. Найімовірніше, корисним навантаженням є супутник електронної розвідки, який відправили на геостаціонарну орбіту.
Залишається пригадати, що кількома місяцями раніше на пенсію вийшла європейська РН Ariane 5, яка відлітала 27 років, а її заміна Ariane 6 запізнюється через низку технологічних проблем на тлі загальної кризи в європейського ракетобудування.