Україні потрібно більше успішних сантехників, аніж юристів: замміністра освіти

Попри війну, Україна продовжує шкільну реформу. Діти, які зараз навчаються у "Новій українській школі", у 10 класі не повинні опинитись знову у звичайній. Інакше — в чому сенс реформи? Діти, які повернуться із-за кордону, мають потрапити в нові умови — умови максимального сприяння їх розвитку і своєчасній профорієнтації. Але як це виглядатиме на практиці?

"Телеграф" вже писав про реформу освіти в старших класах школи. Про деталі, що доповнюють картину і плани щодо реалізації реформи, ми додатково розпитали заступника міністра освіти і науки України Дмитра Завгороднього.

У дитини має бути вибір

— В чому сенс цієї реформи?

— Майже в усіх розвинених країнах шкільна освіта — це 12 років навчання. Іноді — 13. А 11-річна освіта залишилась на пострадянському просторі — в Україні, Білорусі, Росії.

Тобто, по-перше, ми переходимо до загальносвітових стандартів навчання.

Ви можете почути від батьків, що програми перевантажені, діти дуже багато вчаться. Збільшення кількості років у школі дозволить дітей трохи розвантажити, це — другий момент.

Третій — щоб дитині було цікаво в старшій школі, програма має бути адаптована під її інтереси, її вибір. У неї має бути певний освітній простір, в якому хочеться триматися — це математичне спрямування, природничі науки, інформатика чи іноземні мови. Це дозволяє програмі буде цікавішою для самого учня. З іншого боку, це дозволяє заглибитися в інші теми перед вступом у вищий навчальний заклад чи почати професійне навчання.

Наша мета, в першу чергу, щоб у дитини було більше суб'єктності. Був вибір. Спочатку — вибір профілю навчання, потім вибір частини предметів всередині свого профілю. Потім — можна обрати ще частину предметів, які не пов'язані з основною програмою навчання, щоб спробувати щось інше.

Щоб такий вибір у дитини з'явився, нам потрібно, щоб старша школа була великою, із великою кількістю учнів. Інакше ми не зможемо дати їм велику можливість вибору. Якщо у вас в школі у 10-му класі вчиться 10 дітей, це неможливо. Три з них оберуть китайську мову, інші три — поглиблену математику, а три — природничі науки. Для кожного напряму потрібні як мінімум вчителі та матеріально-технічна база.

Тому ми дійшли висновку, що нам потрібно робити за аналогом американської, британської системи освіти — велику старшу школу, де на паралелі буде вчитись багато дітей одного віку. З них можна буде згрупувати наповнені групи за напрямами, що цікавлять дітей, а не по 3-4 учня.

Фантастичні вчителі

— Як це буде реалізовуватись? Якщо в місті три школи, наприклад. Ми чули варіант, що в такому разі два навчальні заклади будуть вчити дітей 1-9 класів, а одна стане ліцеєм для 10-12-класників.

— Поки це абстрактне питання, як все будуть реалізовувати. У старшій школі буде навчатись від 300 учнів до, наприклад, 700. Можливо — більше. В Україні вже є декілька шкіл, які пройшли період такої реорганізації, і де навчається понад 700 учнів. Там лише на одній віковій паралелі — в 10 класі, наприклад — навчається близько 300 учнів. Це дозволяє їм обрати і заглибитись в предмети, які їх справді цікавлять.

Організаційно все буде різнитися залежно від заселенності тієї чи іншої території. Наприклад, у нас є безліч маленьких громад з дуже низькою кількістю населення. Вони не можуть собі дозволити мати таку старшу профільну школу. Є громади, в яких працюють чотири школи, і всі — малокомплектні, мають по одному 10-му та 11-му класу, і ці класи не заповнені.

Учнів всіх цих шкіл недостатньо, щоб зібрати одну нову старшу школу. Нема приміщення. Але є сусідні громади, куди буде організовано підвезення дітей з ближніх малозаселених громад. В деяких випадках — організовано цілі навчальні кампуси, де діти зможуть навчатись і жити. Це важливо, щоб навчання отримували не лише діти із 15-кілометрової зони від такої старшої школи, де можна організувати щоденне довезення автобусом. А й з більш віддалених населених пунктів. Діти могли б жити в кампусах протягом навчального тижня. Так, як це робиться сьогодні в училищах чи коледжах.

— Чи достатньо вчителів для роботи в таких ліцеях? Чи планується перепідготовка фахівців?

— Я вважаю, що в нашій країні фантастичні вчителі. Які за досить низьку зарплату роблять героїчні речі в умовах війни. Після пандемії з дистанційним навчанням, після роботи в умовах блекаутів, в бомбосховищах — можна лише висловити повагу силі волі і професіоналізму цих людей.

З іншого боку, ми розуміємо, що будь-яка трансформація — і організаційна, і змістова, — потребує навчання. Нам всім потрібно постійно вчитись, в тому числі — нових технологій, які ми використовуємо в роботі, щоб підтримувати себе в актуальному стані.

Тому ми щороку року виділяємо кошти на даний напрям. Зараз вони йдуть на навчання вчителів в рамках "Нової української школи" в базовій школі (1-9 клас). Окремо виділяється субвенція на модернізацію кабінетів "Захист України". Там теж закладені кошти на навчання вчителів.

Протягом пілотного періоду нової старшої школи ми зрозуміємо, які тематичні блоки треба покрити, що потрібно організаційно для менеджменту цих класів, для директорів, методистів, вчителів. І будемо стовідсотково організовувати підвищення кваліфікації.

Крім того, є момент: вчитель молодших класів — це окрема професія. А для старшої школи ми навпаки хочемо бачити більше людей, які отримали педагогічну складову в рамках своєї фахової освіти. Тобто — людей, які закінчили математичний, фізичний, хімічний факультет вишу і вирішили, що вони хотіли б давати знання учням старшої школи. Ми хотіли б, щоб ця професія була престижною.

Вчитися там, де сучасні технології

— Багато українців бажають, щоб їхні діти мали саме вищу освіту. Якщо людина не навчалась в університеті, це не престижно, не круто. Ви плануєте переконувати, пропагувати — долати цей стереотип?

— Це питання порушували не лише у нас, а й в усьому світі. Ми спілкуємося з колегами з Європи, де 50% дітей, а то й більше здобувають професійну освіту. І все одно у них частиною комунікаційної стратегії є підвищення престижності цієї освіти.

Є декілька завдань, над якими ми працюємо. Перш за все, я вірю, що треба осучаснювати інфраструктуру. Ми бачимо, що коли ми закуповуємо сучасне обладнання, робимо ремонти, купуємо техніку — комбайни, трактори тощо, — і вони є сучасними, в такі заклади профосвіти одразу набирають повні групи.

Це означає, що коли матеріально-технічна база навчального закладу застаріла, нам не подобається. Нам хочеться вчитись там, де сучасні технології.

Таке переобладнання потребує великих інвестицій, і ми робимо все можливе, щоб їх забезпечити разом із міжнародними партнерами. Ми звертаємось і до бізнесу, щоб оновити інфраструктуру в навчальних закладах.

Друга частина — це професійна співпраця з бізнесом. Що більше учні, котрі здобувають професійну освіту, матимуть можливість працювати протягом навчання, то вищою буде якість освіти.

Але мені здається ще й дуже важливим загальний дискурс у країні стосовно гідності людей з професійною освітою та їх успішності. Я точно можу сказати, що в Україні дуже багато успішних сантехніків, будівельників. Але я не впевнений, що серед батьків існує наратив про те, що можна стати успішним сантехніком, і це ок. Я особисто знаю професіоналів-сантехніків, які заробляють набагато більше від пересічного юриста в регіонах. Знаю успішних будівельників. І при тому, що вони можуть реалізуватися в кар'єрі, побудувати власний бізнес, можуть ще й звести власноруч будинок чи дачу, зробити собі ремонт. Безліч юристів, економістів, маркетологів цього не вміють.

Дуже важливо, щоб ми більше казали про гідні приклади успішних людей в різних професіях, щоб їх не стигматизувати.

Якщо сьогодні подивитись на опитування батьків, то багато з них воліли б, щоб їхні діти отримали економічну чи юридичну освіту. Навіть у сфері вищої освіти сільське господарство, будівництво чи енергетика не в пріоритеті, хоча очевидно, що в сільському господарстві в Україні є безліч перспектив для людей і з вищою освітою, і з професійно — технічною.

— Чи планується залучення коштів з нових джерел на цю реформу?

— Ми розраховуємо на підписання нового контракту зі Світовим банком, де частина коштів буде спрямована на підтримку "Нової української школи" — як базової, так і старшої. Нам дуже допомагає уряд Швейцарії в плануванні стратегії переходу на новий формат старшої школи.

— Професійні ліцеї в старшій школі замінять навчання в профтехучилищах?

— Ні. У нас будуть три класи старшої школи, де дитина зможе обрати професійний профіль. Далі вони йдуть у професійно-технічні заклади. Так само як в усіх країнах, в тому числі — Швейцарії, Великій Британії, США, Німеччині тощо.

Спочатку дитину випускають із закладу, який в Україні називають гімназією — це навчання з першого по дев'ятий класи. Вона отримує документ про базову середню освіту і з ним вступає на свій вибір в заклад професійної освіти, академічний чи професійний ліцей.

В деяких містах навчальний процес вже організовано таким чином. Наприклад, у Червонограді це вже реалізовано. Таким шляхом йдуть Луцьк і Чернігів, інші громади, які розуміють, що можна чекати 2027 року, а можна зробити все поступово вже зараз. І 2027-го не мати жодних проблем з переходом.

Вони комунікують процес своїми громадянами. Пояснюють, у чому логіка. І це дуже добре, тому що підвищується якість освіти. Згідно з міжнародним дослідження якості освіти PISA-2022, розрив у якості освіти між учнями з міст і сіл становив у читанні — майже п’ять років, у математиці — більше як 4,5 року навчання, у природничо-наукових дисциплінах — майже чотири роки. Ліцеї дадуть змогу зібрати всіх дітей і дати їм гідний рівень знань.

— Наскільки зміниться мережа навчальних закладів?

— Зміниться неоднозначно. Наприклад, у Київській області населення зростає, в тому числі — через вимушених переселенців. І шкіл недостатньо. Тож у нас є плани побудувати кілька десятків шкіл в області, чимало з яких будуть саме старшими. Вони мають розвантажити безліч перевантажених шкіл регіону, де є школи із більш аніж 2000 учнів, які навчаються позмінно.

Але є безліч регіонів, де ситуація драматична. І в цілому ситуація по Україні — катастрофічний демографічний спад. Це означає, що 2030 року кількість дітей, які будуть вчитися з 10 по 12 клас, буде найбільшою. 2040 року в старшій школі буде вчитися вдвічі менше дітей. І щороку потому дітей випускатимуть більше, аніж вступатиме до першого класу.

Винятки будуть і тоді — у Київській області, містах-мільйонниках. Але загальна тенденція буде такою, і ми розуміємо, що нам треба до цього готуватися.

Сьогодні ми плануємо мережу шкіл під пікове навантаження. Але ми точно розуміємо, що далі воно буде суттєво зменшується — не у відсотках, а в рази.

Ми сьогодні кажемо про величезні капітальні інвестиції в заклади шкільної освіти, але розуміємо, що потім цю мережу доведеться оптимізувати. І прорахунки щодо оптимізації робимо паралельно з тим, що пілотуємо зміст реформи і плануємо реорганізацію.

— Пропагування професійної освіти вплине і на роботу вишів?

— Так, безумовно. Але це окрема розмова.

Раніше "Телеграф" писав, як у селі під Києвом в школу набрали 17 перших класів, і пояснював, як таке стало можливо.