Болючі удари по НПЗ рф: що не подобається США

Українці обговорюють заяви очільника американського Міноборони Ллойда Остіна, що "удари по російських НПЗ спричиняють глобальну енергетичну кризу". А тому Україні краще "бити по чомусь іншому". Згодом, що "російська нафтогазова інфраструктура – це цивільна інфраструктура", заявила помічник міністра оборони США Валландер. Все це було сказано на камеру, відповідаючи на запитання американських сенаторів, тому сумніватися в офіційності такої позиції не доводиться.

Раніше "невдоволення США" від ударів по російським НПЗ публікували на рівні "джерел американських ЗМІ". Тепер мова уже не про "анонімні джерела".

Загалом, реакція досить прогнозована, але думаю, що про мотивацію американці не договорюють. Удари по російським НПЗ радикально вплинуть на ціни на нафтопродукти у світі? Ви ж самі на ці нафтопродукти накладали санкції. А от на вивезення нафти удари по НПЗ не впливають.

У газетній публікації доводилася якась схема, що, начебто, росіяни шантажують США зупинкою транзиту казахської нафти. Якось у це теж не дуже віриться.

Скажу відверто. Скидається на те, що Адміністрація Байдена та кремлівські "товариші" ведуть зараз якісь переговори і активно торгуються.

І росіяни просто "попросили" американців допомогти їм вирішити проблеми з українськими ударами по НПЗ. Бо для росіян це, очевидно, і справді дуже болюче та неприємне. Американці, очевидно, допомогти не проти. Тим більше, що їм, схоже, і правда не хочеться, щоб щось впливало на ринок нафтопродуктів.

Деякі ознаки говорять про інтенсивні переговори між російською та американською стороною. Зокрема, буквально тиждень тому, під час прес-конференції у Брюсселі держсекретар Блінкен на питання, чи може Захід вести "бізнес як зазвичай" із росією за правління в ній владіміра путіна, наголосив, що "з будь-якою країною ми зосереджені на політиці, а не на особистостях".

Отже, США підводить до ідеї переговорів з самим бункерним дідом.

Показово, що за цей час виникла відома публікація про "План Трампа". Особисто я завжди максимально скептично ставився бо Трампа, його заяв та дій, але не можу не визнати, що "план Трампа по Україні" - не що інше, як набір не підтверджених нічим заяв "анонімних джерел". Відповідно, і ставитися до нього варто саме як до не підтверджених нічим заяв. Скидається, що "вкид" цього "плану" саме зараз повинен спрямувати загальну увагу в іншому напрямку від реальних суб'єктів переговорів з російською стороною. Тобто, від нинішньої американської адміністрації.

Далі. Нещодавно з'явилася інформація, що США ті Німеччина виступають проти офіційного запрошення України до НАТО на найближчому саміті у Вашингтоні. Спочатку це була публікація в американських ЗМІ, але згодом її повністю офіційно підтвердила віце-прем'єрка України Стефанішина. Необхідно розуміти, що це "запрошення" означає небагато. Воно не передбачає негайного вступу України до Північноатлантичного альянсу. Приміром, Швеція після запрошення вступала понад рік. Стільки зайняла ратифікація цього вступу парламентами держав, що входять до НАТО. У випадку України ратифікація могла тривати хоч 10 років. І Україна, залишаючись поза НАТО, хоча б мала якесь розуміння алгоритму приєднання. Але запрошення не буде. І не тому, що "Німеччина та США бояться, що запрошення для України означатиме Третю світову". Франція, значить, Третю світову хоче? Ні, справа тут в іншому.

США, очевидно, хочуть торгуватися з російською стороною питанням відмови від членства в НАТО для України. Якщо обрати таку версію, то все стає на свої місця.

Показово, що ще одна публікація теж нещодавно просувала у США думку, що радник президента Байдена Дж. Салліван "боїться, що допомога для України призведе до ядерного удару по США" від рашки.

Дуже зручна схема. Списувати будь-які дивні дії на "страх ядерної війни".

Ще один пазл у загальну картину. Після теракту у Crocus City Hall США доклали чимало зусиль, аби довести, що організатори цього теракту - це ІДІЛ, що вони про нього попереджали і т.д. За всіма цими рухами так і читалося бажання використати цю тему для "перезавантаження" відносин, аби потім, за звичною та відпрацьованою схемою, організувати "спільний похід" проти "терористів з ІДІЛ". Але тут не спрацювало.

У бункері твердо вирішили, що будуть валити на Україну, наскільки б абсурдною не була ця версія.

Зараз росіяни хочуть "повісити" саме на керівника СБУ В. Малюка теракт у Crocus City Hall. Очевидно, також через те, що удари по НПЗ були для них останнім часом надзвичайно болючими, а тому хочуть мститися за них усіма можливими методами. Таким чином, ми повернулися до початку історії. Удари по НПЗ, бурхлива реакція на них не лише серед російського керівництва, але і у світі. Реакція, якої не було ні у результаті знищення Каховської ГЕС, ні у результаті скидання бомб і ракет на жилі будинки з українцями, ні через знищення росіянами української енергетики. До речі, те, з якою дикістю росіяни кинулися кидати все на українські ТЕЦ, теж є показником того, якими болючими були для них удари по НПЗ.

Про що вони спілкуються з американцями? Побачимо. Скидається на те, що адміністрація Байдена втратила надії, що за підсумками війни та санкцій вдасться запустити у рашці "транзит". Особисто бункерний, показовим вбивством "опозиціонера", за якого обіцяли "страшні санкції", а також малюванням собі 87% "підтримки", дав американцям сигнал, що нікуди вони від нього найближчим часом не подінуться, тому треба з ним "комунікувати". І американці, схоже, цілком до цього готові. Все інше - балаканина.

Петро Олещук, політолог, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка