/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F30%2Fae9ab7a595a7a6254afefd768560bcb2.jpg)
Держава та бізнес отримали збитки внаслідок неточного прогнозу інфляції НБУ – Данилишин
Держава та бізнес отримали збитки внаслідок неточного прогнозу інфляції НБУ – Данилишин
Неточний прогноз інфляційних процесів експертами Національного банку спровокував додаткові витрати в економіці. Збитки в підсумку отримав як держсектор, так і бізнес. таку оцінку в коментарі ZN.UA надав Богдан Данилишин, доктор економічних наук, професор, академік НАН України, член Ради Національного банку 2016-2023 року, міністр економіки України 2007 – 2010 років.
За спостереженнями експерта, у березні рівень річної інфляції знизився до 3,2% проти 4,3% в лютому. “Прогнози НБУ вчергове не справдились: на початку 2024 року НБУ очікував, що за підсумками І кварталу інфляція прискориться до 5%.
Базова інфляція в річному вимірі знизилась до 4,2% проти 4,5% в лютому. Таким чином, загальна інфляція уже знаходиться нижче нижньої межі цільового діапазону НБУ, а базова інфляція – стрімко наближається до неї. Ще на початку минулого року НБУ очікував входження в цей цільовий діапазон лише починаючи з 2026 року. Інфляційні прогнози НБУ вчергове виявилися неточними, в результаті чого державні фінанси та реальний сектор понесли збитки від надмірних витрат на обслуговування позикових коштів”, - аналізує макроекономічну ситуацію Богдан Данилишин..
Причиною таких невідповідностей реальної інфляційної ситуації і прогнозної, є на думку експерта, застосування недосконалого модельного інструментарію, який не враховує всієї повноти факторів, що впливають на інфляцію. Також підгрунтям похибок є відсутність моделей щодо прогнозування структурної інфляції, а також інші хибні припущення.
Основним чинником, що зумовив стрімке падіння інфляції було скорочення сукупного попиту. Це скорочення складає 25% відносно довоєнного рівня, вважає експерт. Потужний вплив складає виїзд біженців за кордон – понад 6 млн осіб, мобілізація чоловіків до лав ЗСУ, високий рівень безробіття – приблизно на рівні 20% робочої сили. Частково на стримування інфляційного процесу впливає жорстка монетарна політика НБУ.