Нардепи об нього “стерли пальці в кров”: Рада ухвалила багатостраждальний законопроєкт про мобілізацію

11 квітня біля 2-ї ночі Верховна Рада завершила розгляд правок до законопроєкту про мобілізацію.

Вони це зробили. Верховна Рада 11 квітня ухвалила мобілізаційний законопроєкт. Профільний комітет працював над документом майже 4 місяці. Правок назбирали аж понад 4 тисячі. Командна робота нардепів “вражає”. Напередодні депутати сиділи до ночі, щоб опрацювати таку кількість правок. А зранку 11 квітня раптово прибрали пункт про демобілізацію.

Що ж міститься в скандальному законопроєкті, який, до слова, ще має підписати Зеленський? Подробиці розповіла в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналістка Вікторія Панченко.

Мобілізаційний законопроєкт “все”

11 квітня Рада схвалила у другому читанні законопроєкт про мобілізацію. Також в Раді проголосували за правку щодо виключення демобілізації після 36 місяців служби із документу.

Нардеп Ярослав Железняк повідомив: “Правка, в якій була норма про прибирання демобілізації пройшла — 227. Тобто це положення вилучено повністю з закону (про 36 місяців і рішення Ставки)”.

Сиділи до ночі

Загалом 11 квітня нардепи дуже оперативно спрацювали, бо вчора сиділи до ночі, але правки до законопроєкту про мобілізацію таки розглянули. 11 квітня біля 2-ї ночі Верховна Рада завершила розгляд правок до законопроєкту про мобілізацію. А про комендантську годину нардепи не чули? У Мережі відразу понеслись мемчики, які постили і самі народні обранці. Але то ж все заради діла і для людей. Хоча тут є питання. Загалом було опрацьовано 4 294 пропозиції щодо зміни тексту документа. На все про все нардепам знадобилося 11 годин. Про це написав у своєму Телеграм-каналі Ярослав Железняк.

“Отже, всі відхилені правки серед 4294 правок у законопроєкт про мобілізацію пройшли. На це пішло 11 годин. В залі до кінця залишалось 30-ть депутатів. Зараз перерва до ранку, далі зранку «мотиваційний» виступ військових…потім 31-е голосування за 31-у враховану правку в закон…і останнє голосування за законопроєкт в цілому”.

Про закриття засідання у своїх соцмережах повідомив народний обранець, член фракції “Європейська Солідарність” Олексій Гончаренко. За його словами, у сесійній залі на цей момент залишалося близько 30 депутатів. Роботу над законопроєктом вирішили продовжити на засіданні 11 квітня.

Що ж “насиділи” нардепи за 11 годин роботи у середу 10 квітня? Верховна Рада таки підтримала у першому читанні урядовий законопроєкт про внесення змін в Кримінальний кодекс та кодекс про адміністративне правопорушення за порушення щодо мобілізації. Це історія про штрафи для ухилянтів. Ярослав Железняк написав:

“Парламент проголосував за основу (перше читання) законопроєкт про внесення змін в Кримінальний кодекс та кодекс про адміністративне правопорушення за порушення по мобілізації. ЗА - 254.

Увага, так як питання пройшло тільки в першому (а не в цілому), то по факту схвалена зараз Урядова версія з усіма нормами. Вона має багато проблем. І жорстких норм. Тому всі обіцяні зміни мають тоді зайти правками до другого читання на Комітеті”.

Так, згідно з порівняльною таблицею, законопроєкт передбачає штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку.

Водночас за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію пропонують штрафувати як звичайних громадян, так і посадовців. Штрафи передбачені в розмірі від 34 до 85 тисяч гривень. За ці порушення в умовах дії особливого періоду пропонують штрафувати на суму від 153 до 204 тис. грн.

Також у порівняльній таблиці до законопроєкту була правка про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Сюди ж входила і відмова від проходження медичного огляду. Однак, під час засідання у парламенті заявили, що поправку, яка передбачала за це від 3 до 5 років в’язниці, відхилили та прибрали із законопроєкту.

Також ухилянтів позбавлятимуть права на керування транспортними засобами. Обмежувати не будуть тільки у двох випадках: якщо встановлення такого обмеження позбавляє особу основного законного джерела доходу та якщо особа використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на його утриманні особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю.

Також Рада ухвалила за основу законопроєкт, який дозволятиме мобілізацію засуджених осіб. Але і тут є свої нюанси, про це говорить нардеп Железняк.

“Також за основу прийнято законопроєкт про мобілізацію засуджених осіб. ЗА - 281.

P.S. Ті ризики по антикорупції (там є і рішення антикорупційного Комітету) та по тяжких злочинах обіцяють прибрати до другого читання”.

Даний документ передбачає добровільну участь засуджених у бойових діях, але лише тих, хто відповідає вимогам до проходження військової служби в окремих спеціалізованих підрозділах і військових частинах. Але одного бажання засудженого недостатньо. Потрібно буде пройти відповідну процедуру, подати документи та пройти ВЛК.

Разом з тим вступити до лав ЗСУ зможуть далеко не всі увʼязнені. Виняток становлять ті з них, хто: ув’язнений за злочини проти основ національної безпеки України; за умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням; ув’язнені за сексуальне насильство; ті, хто мають судимість за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених конкретними статтями, якщо такі судимості не погашені.

Зазначимо, що парламентарі були незадоволені роботою профільного комітету, який готував мобілізаційний документ до другого читання. Нардеп Олексій Гончаренко заявив, що з законопроєкту прибрали все, заради чого цей документ потрібно було ухвалювати. Таку думку він висловив в ефірі телеканалу “Київ24”. Також народний обранець опублікував у своєму телеграм-каналі основні “напрацювання” профільним комітетом мобілізаційного законопроєкту до другого читання, що і було проголосовано 11 квітня ВР.

Також згідно з документом, реєстрація електронного кабінету військовозобов'язаного залишається добровільною. Однак усі військовозобов'язані, які досі не уточнили свої дані в ТЦК, мають зробити це протягом 60-ти днів після чергового указу президента про продовження мобілізації. Згаданий указ очікується 13 травня. Уточнити дані можна буде у ТЦК, ЦНАПі або в електронному кабінеті. Також дистанційне оновлення даних буде вимагатися від тих, хто перебуває за кордоном.

Не можемо не зазначити про цікавий момент із наданням консульських послуг. У законопроєкті про мобілізацію йдеться, що військовий квиток у консульствах вимагатимуть, зокрема, у 18-річних українців. Але повертатися до України юнакам, які виїхали до цього віку, не потрібно. Свої дані можна буде уточнити дистанційно. У чоловіків від 18 до 60 років на кордоні зможуть перевіряти військовий квиток, при виїзді та в'їзді до країни. Незалежно від придатності до служби або відстрочок, кожен чоловік цього віку буде зобов'язаний носити при собі військовий квиток. І надавати його на вимогу поліцейських, співробітників ТЦК, а також прикордонників.

Себе не обділили

А от кому таки нардепи зробили справжній подарунок — так це собі, звичайно. Бо кожний народний депутат зможе забронювати від мобілізації по два своїх помічники. Працювати ж комусь таки потрібно. Також з 2024-го року буде заброньовано всіх працівників Нацполіції України. По органах держвлади та місцевого самоврядування: там можуть бути заброньовані лише керівники цих організацій. Щодо держслужбовців категорій “Б” та “В”, то серед них може бути заброньовано до 50% осіб.

Хто і як служить

Громадяни, які до 25 років пройшли базову військову підготовку, не підлягатимуть мобілізації. На службу їх можуть покликати лише добровільно. Замість термінової планується запровадити базову військову службу. Її проходитимуть громадяни від 18 до 25 років. Вони зможуть самостійно вибрати період проходження служби до досягнення 24-річного віку. Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу під час воєнного стану в добровільному порядку. А от взяттю на військовий облік підлягають жінки з медичною або фармацевтичною освітою.

Але хочемо наголосити, що законопроєкт — це ще не закон. Останнє слово, точніше підпис або вето, за президентом України Володимиром Зеленським. Про це заявив політолог Ігор Рейтерович у етері телеканалу “Еспресо”.