У фокусі уваги: зниження шкоди від куріння

Нещодавно в Віллемстаді (Кюрасао) пройшла глобальна конференція "Спосіб життя та профілактика неінфекційних захворювань", більшість доповідей якої були присвячені факторам ризику розвитку патологій. Мене, як пульмонолога та торакального хірурга, найбільше цікавили хвороби легень та згубна звичка – куріння, як провокуючий фактор. Чому і як варто знижувати шкоду від тютюнових смол і чи можна врахувати потенційно знижений ризик для здоров’я людини від споживання популярних сьогодні альтернативних продуктів, де виключено процес горіння?

Наведу кілька цитат із доповідей науковців і лікарів, та конференції, що можуть стати в нагоді допитливому читачеві та колегам, які перебувають в пошуках рішення. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, 1,6 мільйона смертей і понад 38,5 мільйона років життя з поправкою на втрату працездатності (DALY) можуть бути пов'язані з тютюновим димом у приміщеннях, що впливає на дітей та жінок. Цікаво, що останні дані показують, що ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень), пов'язане з тютюновим димом, значно відрізняється від ХОЗЛ, пов'язаного з запальними ураженнями дихальних шляхів (1). Тому існує нагальна потреба у втручаннях, спрямованих на придушення або зменшення впливу тютюнового диму в приміщеннях, включаючи зміни у поведінці курців! Ці зміни потребують комплексних рішень та активну участь урядів країн, наукових товариств, неурядових організацій та широкої громадськості.

Глобальна ініціатива з хронічних обструктивних респіраторних захворювань (Global Initiative for Chronic Obstructive Respiratory (GOLD), дуже впливова організація з найактуальнішими досягненнями в цій галузі, у своєму звіті за 2023 рік відзначає, що фізіологічні відхилення виражені саме у курців та людей, які зазнають впливу забрудненого повітря (2). Передзагострення ХОЗЛ означає наявність факторів ризику, що підвищують ймовірність розвитку ХОЗЛ у майбутньому. Пошуки ранньої ідентифікації осіб, у яких через роки розвивається ХОЗЛ, були широко розповсюджені у сімдесятих роках і виявили, що навіть якщо тютюнопаління продовжується, не у всіх людей розвивається ХОЗЛ. Сьогодні такі дослідження знов стали актуальними. Однак, порівняно з сімдесятими роками ми маємо у своєму діагностичному арсеналі доступ до томографії грудної клітки (КТ), що дозволяє виявити структурну емфізему або ознаки ураження дрібних дихальних шляхів у людей без обструкції дихальних шляхів. Ці аномалії виражені у курців, тому першочерговим завданням для осіб з передзагостреним ХОЗЛ є припинення куріння, якщо це можливо. Це обстеження слід пропонувати всім курцям, навіть без симптомів, порушень функції чи структури легень. Наразі не існує ніякого додаткового лікування для так званого стану "передзагостреної ХОЗЛ", і малоймовірно, що в майбутньому воно буде. Тому лише профілактичні заходи щодо зниження шкоди від тютюнокуріння мають сенс.

Одна цікава доповідь не була пов’язана із захворюваннями легень, але також стосувалася тютюнопаління, як фактору ризику (3). Рак печінки є третьою основною причиною смертності від раку у всьому світі і за останні 20 років стрімко зріс у США та Центральній Америці. Попри нещодавні успіхи в профілактиці та лікуванні вірусних гепатитів за допомогою вакцинації, захворюваність на рак печінки продовжує зростати серед різних груп населення. Щоб вплинути на майбутній успіх у профілактиці та боротьбі з раком печінки необхідно виявити нові основні та модифіковані фактори ризику. Пропорційні внески традиційних етіологічних факторів – вірусу гепатиту В та С, алкоголю, афлатоксину та куріння. Кілька нещодавніх досліджень, проведених у Європі, Азії та США, свідчать, що забруднення навколишнього повітря, особливо твердими частинками PM2.5 і NO2, збільшує ризик розвитку раку печінки. Тому профілактична робота медичного персоналу з курцями є пріорітетною.

Що ж мають на увазі експерти під закликами профілактичної роботи з курцями на різних рівнях? Звичайно, ультимативна пропаганда раптово кинути курити не діє. Тому, за прикладом деяких країн (наприклд Великобританії), я б радив розлянути стратегію зниження ризиків – як найпрогресивнішу. Британський королівський коледж наполягає на істотному зниженні шкоди, якщо людина переходить на продукти для нагрівання тютюну, де виключено процес горіння. І наведу вам одну цитату з листа, написаного до Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) 53 відомими захисниками громадської системи охорони здоров'я у 2014 році: "Потенціал продуктів для зниження шкоди від тютюну в зниженні тягаря хвороб, пов'язаних із курінням, дуже великий, і ці продукти можуть стати одними з найзначніших інновацій у сфері охорони здоров'я в 21 столітті, можливо, рятуючи сотні мільйонів життів".

Досліджень, що підтверджують потенційно знижений ризик від споживання систем нагрівання тютюну на здоров’я людини вже багато і наразі вони ще тривають. Наприклад, в дослідженні Теему Керкеля та Анто Таппер (4) порівнювали дим від сигарети 3R4F та аерозолю, створений нагрітим тютюновим виробом, який у літературі також називають системою нагрівання тютюну (СНТ). Результати показали, що визначені викиди аерозолів від СНТ були помітно нижчими, ніж у сигаретному димі. Крім того, пов’язані з горінням тверді частинки, які спостерігалися в димі , містили такі елементи, як вуглець, кисень, калій, кальцій і кремній. Навпаки, тверді частки аерозолю СНТ складалися з напівлетких органічних компонентів з деякими незначними слідами кисню та кремнію. Тверді частинки, знайдені в аерозолі системи нагріву тютюну, були леткими, що було особливо помітно під впливом електронного променя скануючого електронного мікроскопа (SEM) і просвічуючого електронного мікроскопа (TEM).

В Україні теж було проведено кілька подібних досліджень, які мали однозначно позитивний результат. Тому потенційні переваги систем нагрівання тютюну однозначно варто враховувати в усіх групах ризику та розглядати в рутинній профілактичній та медичній практиці. При цьому використання цих продуктів вимагає й продовження досліджень їх впливу в подальшій перспективі, що має бути враховано науковими інстанціями та окремими ініціативами дослідницьких груп.

1. Carlos A. Torres-Duque "Respiratory impact of household air pollution from
2. biomass fuels", Fundación Neumológica Colombiana, International Research Center on Respiratory Health, Bogotá, Colombia
3. Jose Pérez-Padilla "Pre-COPD", Mexico
4. John D. Groopman "Environmental carcinogens: emerging risk factors in liver Cancer", Sidney Kimmel Comprehensive Cancer Center.
5. Teemu Kärkelä, Unto Tapper, Tuula Kajolinna "Comparison of 3R4F cigarette smoke and IQOS heated tobacco product aerosol emissions". Environ Sci Pollut Res Int 2022 Apr.