Росія може почати восени: інтерв'ю з Черником про мобілізацію та "наступ" на Харків

Водночас Україні необхідно правильно організувати усі процеси щодо мобілізації, щоб ефективно відбити цю навалу. Про це в інтерв'ю 24 Каналу розповів військовий експерт та полковник ЗСУ в запасі Петро Черник. Більше важливих тем – читайте далі.

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми писали про можливі нові війни, зокрема між США і Китаєм, а також про ядерний арсенал Росії. Деталі – за посиланням.

Для України є кращий союз, ніж навіть НАТО

Якщо говорити про майбутнє нашої держави, зокрема про безпеку, ми маємо покладатися тільки на себе? Ми бачимо, що зараз президент підписує гарантії безпеки з різними державами й ми дуже хочемо стати членами Альянсу. Які перспективи нашого вступу до НАТО та які гарантії нам даватимуть?

Гарантії безпеки, які зараз напрацьовуються нашим вищим воєнно-політичним керівництвом, мають всього дві ознаки. Це гроші та зброя. Усе. На цю хвилину інших адекватних робочих моментів немає.

Залишаюся палким прихильником НАТО. Але ще Річард Ширрефф (британський топгенерал – 24), ще щойно почалася перша фаза цієї війни – у 2014 році, написав блискучу художню книжку "Війна з Росією". Дуже всім раджу її прочитати.

Там він обґрунтував через художні образи, що самостійно у великих глобальних протиборствах з таким противником як Росія воювати практично неможливо. Усе ж таки колективні органи надають більший коефіцієнт корисності. Щоправда, велике питання, чи НАТО по-справжньому робочий інструмент, бо вже 32 країни (у складі – 24 Канал) і для того, щоб НАТО вступило в війну, всі 32 мають проголосувати.

З огляду на те, наскільки наш противник майстерно діє в частині темного світу. Тут вони дійсно професіонали вищого рівня, одна тільки Угорщина чого вартує. Плюс, не таємниця, що Європа зараз також сильно поляризується на крайніх лівих і крайніх правих. У Франції Марін Ле Пен набирає обертів. Росіяни завжди підживлювали це грошима, ніколи цього не шкодували. Тому дуже складно сказати, наскільки цей механізм робочий.

Однак є ще кращий – прямий воєнний союз зі США. Вважаю, що він можливий. Може, не зараз. 18 країн світу його мають. 18 країн, зокрема Ізраїль. До речі, до повернення Талібану до влади в Афганістані у 2021 році, попередній уряд в особі президента Хаміда Карзая також мав прямий воєнний союз зі США. Також це Кувейт, Бразилія, Японія, загалом – 18 держав. Ті країни, де присутні американські війська, дійсно можуть видихати.

Тепер трошки такої загальної математики. Якби умовно в Стрию на Заході Україні стояла ескадрилья з 12 важких бомбардувальників В-52 чи B-1 Lancer, зараз на підході взагалі неймовірний, найкращий, який тільки людство будувало – B-21 Raider. По периметру України три авіаційні американські бригади по 40 машин – авіаційний полк F-35 чи F-22. Десь у бухтах Севастополя, які ми обов'язково відвоюємо, 2 – 3 підводні човни класу "Вірджинія", кілька ракетних есмінців "Арлі Берк" в кожного пакет 90 Tomahawk. І хоча б одна повноцінна бригада 101 дивізії – Screaming Eagle, 5 тисяч десантників і 3 тисячі "Морських котиків" зі зброєю. Це надпотуга!

Черник переконаний, що союз зі США для України краще, ніж НАТО / Скриншот з відео

Поки що прямий союз зі Сполученими Штатами виглядає не зовсім реалістично, з огляду на те, як зараз наші союзники тягнуть із допомогою. Але знову ж таки, чому так відбувається? Тим паче якщо до влади прийде Дональд Трамп, чи зможемо ми укласти цей союз?

Зараз точно ні, але ми розуміємо, що те, що вчора було неможливим, сьогодні стає реальністю. Те, що сьогодні потенційно з адміністрацією Джо Байдена ми цю карту не зіграємо – однозначно так.

Але іще один нюанс – американці дуже особливі та специфічні люди у частині захисту національних інтересів. У них дійсно Америка понад усе. Вони вірять у Бога. На купюрі одного долара написано "In God we trust" – у Бога ми віримо. Навіть цей емоційний, специфічний, меганарцисичний чоловік Дональд Трамп, коли дійде до висновку, що Росія по-справжньому загрожує національним інтересам США, – може розвернутися на 180 градусів. Запросто.

Не забуваємо, найпотужніше лобі, що існує на планеті Земля, потужнішого немає в природі, – це воєнно-промисловий комплекс США. Вони відчули смак грошей. Вони також вже все зрозуміли – що запобіжники зняті, і нові перегони озброєнь почалися.

До речі, вони не скасовуються, їх вже скасувати неможливо. У найближчі десятиліття вони йтимуть до якоїсь найвищої точки. Де ця точка, даруйте, я не знаю. У якому десятилітті усе "вибухне" – ще в цьому, чи в наступному, я також не знаю. Знову ж навіть якщо брати нашу болючу, страшну війну, вона болюча і страшна, але проти Другої світової – неспівмірні речі.

Після того, як британці та американці прийняли рішення бомбити Німеччину, до речі, бомбили абсолютно все, не тільки військові об'єкти та заводи, а й звичайні мирні міста. Щойно Гітлер перейшов межу в бік Британії було здійснено 40 тисяч вильотів, скинуто 40 тисяч бомб, убито 40 тисяч мешканців і 2,5 мільйона британців викинуто на вулицю. То британці сказали, мовляв, раз так, то добре, ми вам покажемо, що уміємо.

Навіть була створена формула генерала Артура Гарріса – командувача повітряної армії бомбардувальників, які порахували, що треба на вулицю викинути 22 мільйони німців, щоб там щось почало мінятися. І викинули. Скидали з Lancaster спочатку одну важку фугасну бомбу, яка зривала черепицю з дахів, а потім все засипали бомбами із запальною сумішшю. Навіть утворилося таке явище, як вогневий шторм. Вигорало усе, у людей загорявся одяг на тілі.

До чого я веду? Так, боляче. Я дуже хотів би, щоб мене глядач правильно зрозумів. Я жодним чином не применшую страждання, біди й ваготи цієї війни для нашого народу. Але тверезий розум – це вміння тримати баланс. Проти тієї війни – це ще дуже низенький старт. Чи буде наростати? На жаль, буде. Де википить так, як кипіло там, сподіваюся, що до цього не дійде, – я не знаю.

Чому ленд-ліз не спрацював

Щодо допомоги від Сполучених Штатів, чому не працює ленд-ліз? Чому за часів Другої світової війни він дуже допоміг, а зараз ми цього не маємо?

Ретельно дуже цю тему вивчав. Поки що все те, що відбувалося до цієї кризи фінансування, є краще, ніж саме ленд-ліз. Чому? Тому що ленд-ліз – це потім повернення зброї та грошей, які надаються.

Тобто, коли у березні 1941 року підписали ленд-ліз, ще до вступу США у війну, то на той час це було 500 мільярдів доларів. Сукупно на теперішні гроші – десь в межах 650 мільярдів цієї хвилини. Тоді головна маса пішла не в Радянський Союз, а все ж таки у Велику Британію. А Радянський Союз, точніше спадкоємець і наш одвічний ворог – Росія, останній транш заплатила у 2003 році.

Тому до цієї кризи, направду, це виділення нам коштів безоплатно – нам просто передають, ми нічого не маємо віддавати, так і краще. Чому? Бо ленд-ліз був ухвалений. Чому він заморожений і зупинений? Ретельно шукав цю інформацію – даруйте, я не знайшов настільки якісної експертної думки, яка мене переконала б, чому вони це зробили.

Мені здається, там є якісь глибоко внутрішні політичні процеси, які ми просто не можемо побачити. Ми ж прекрасно усвідомлюємо, що відкрита політика – це одне, а закрита політика – це інше. Справжні, серйозні рішення ухвалюються де? У коридорах. До речі, слово "лобізм" з англійської – це коридор.

Коли у Великій Британії народився парламентаризм і там почали розвиватися всі ці кулуарні схеми, то були спеціальні люди, які в коридорах спілкувалися із представниками аристократичної еліти й там відстоювали інтереси.

Ми бачимо тільки 10 – 15% від того всього, що реально відбувається на "політичній кухні". Ми можемо за принципом аналітичного вгадування дійти до правильної версії, але, даруйте, на цю хвилину, чому ленд-ліз не запрацював у повну силу, – адекватної відповіді немає.

Зрештою, якщо скласти всі кошти, які американці та інші партнери нам надали, і їх не треба віддавати, то це кращий шлях, ніж умовно їх віддавати.

Чи будуть гроші від США

Щодо ухвалення грошей. Чи будуть? Не маю жодного сумніву. Упевнений. Суто внутрішній політичний конфлікт між двома великими партіями – Демократичною та Республіканською. І найголовніше – між двома персоналіями. Ніхто це скасувати не може. Трамп дуже хоче бути другий раз президентом і для нього все за дуже простим психологічним принципом – що гірше моєму опоненту, то краще мені.

У США тривають передвиборчі перегони / Getty Images

Чи є об'єктивне розуміння допомоги? Є і там, і там. Але ми не можемо скасувати ні їхній електоральний процес, ні їхню механіку відпрацювання цього внутрішнього протиборства, і, найголовніше – особливості психології. Ми чомусь вважаємо, що це люди якогось іншого калібру, чи іншого способу мислення. Так, вони розумніші, вони мають більший досвід, в них є більше ресурсів. Але у своїй біології – це такі самі люди як ми.

Є такий дуже чудовий сучасний історик, мислитель Ювал Ной Харарі. Давно я його не рекомендував, то нагадаю, у нього три фантастичні книжки: "Людина розумна" – "Homo sapiens", "Людина божественна" – "Homo Deus" і "21 урок для XXI століття". Особливо раджу третю. Він дуже багато чого, як історик, спрогнозував, що буде надалі. Він має геніальний вислів: "Що більше влади, то менше правди".

І цієї правди в них (у США – 24 Канал) зараз там дуже мало. Вони борються за владу, ми це не скасуємо. Однак не сумніваюся, чи у вигляді прямого фінансування, чи у вигляді кредиту, і не треба цього боятися, гроші щонайменше на зброю будуть.

Хороші новини узагалі по всіх наших союзниках, що процес капіталізації підтримки нас як держави – наростає. 100 мільярдів євро у бюджеті відтворення України ми точно матимемо.

Черник вважає, що Україна не залишиться без допомоги / Скриншот з відео

Який шантаж міг використати Путін, щоб зупинити удари по НПЗ

Вашингтон показує, що насправді проти ударів по нафтопереробних заводах. Там постійно висловлюють свої застереження. Але чому, якщо ж ми маємо право захищатися, коли на нас нападають? Чи могла б Москва звернутися до США з проханням повпливати на Україну?

Запросто. А чому ж ні? Між ними дипломатичні стосунки не розірвані. Ми ж щойно по тероризму розібрали тільки один зріз, тільки один пакет, бо їх було набагато більше. Діалог все одно відбувається. Абсолютне відрізання – це величезна рідкість в історії.

Що відбувається? Удари по НПЗ по-справжньому підрізають російську економіку у стратегічному сенсі. Ми дійсно нарешті намацали дуже больову точку Росії. Таку справжню, глибоко болючу точку.

Уже ціни пішли і в бензині, і в дизелі на 30% у плюс. Це дуже багато. Посівна на порядку денному. А у них проблеми не тільки із самим пальним. У них проблеми із насінням, бо свого не мають. У них проблеми із тракторами, бо своїх не мають, зокрема і з запчастинами. А ще і проблема з пальним з'являється. Росія і досі входить у п'ятірку експортерів продуктів харчування. Це серйозно. І це також на цю хвилину неможливо скасувати.

На мій погляд, це знову ж аналітичне вгадування. Я не знаю, що вони там між собою говорили. Просто, розуміючи проблему, намагаюся дати правильне її висвітлення. Найімовірніше, вони почали шантажувати Каспійський трубопровід. Є такий трубопровід, де абсолютно законно прокачується в Новоросійськ казахська нафта. Там абсолютно законно вантажиться на танкери та продається на світових ринках.

Вони могли сказати, що ціни підуть вгору, і так відносно високі ціни на нафту. А ще більше підуть. І можуть вирости ціни на бензин. А для адміністрації Байдена це неприйнятно. Тобто ріст ціни на бензин – це неприйнятно. І вони можуть нам рекомендувати не робити цього.

Але нам треба це робити в обов'язковому порядку. Чому? Бо воно працює. Якщо та сторона тривожиться, значить працює. Значить на них можна тиснути. Усі інструменти, які працюють, є робочими.

У Росії палають НПЗ / РосЗМІ

Добре знаєте, люблю історичні паралелі. Силову дипломатію між союзниками ніхто не скасовував. 1940 рік, морський бій в акваторії Середземного моря між французькою ескадрою і британською. 1200 французів загинуло. Британці абсолютно справедливо боялися, що французький флот потрапить у руки гітлерівців.

Операція "Антон" склалася з окупації Південно-Східної Франції. І дійсно доволі добротний флот міг перейти до гітлерівців. Чому наводжу ці приклади? Та вони ж союзниками були, але навіть битву між собою організували.

Тому, якщо дійсно ця больова точка працює, це прекрасно. Що це означає? Давайте якнайбільше зброї. Таку, як треба. І ми подумаємо, чи нам скасовувати ці удари, чи ні. А взагалі всі добре знають мою позицію. Це не ми, це іншопланетні світлі сили. Дай їм, Боже, здоров'я.

Про посилення мобілізації в Росії та Україні

Декілька слів про ситуацію на фронті. Президент Володимир Зеленський говорить, що росіяни готують потужний наступ на кінець травня – початок червня. Але ми бачимо, що вони зараз насправді не припиняють наступати. Що це може бути за наступ? Багато розмов про Харків. Потім експерти говорять, що немає там значного угруповання. Це може бути такий обман, щоб заплутати нас? Куди можуть наступати?

Я не знаю, куди вони наступатимуть. Від божевільних можна чекати чого завгодно. Вони такими є. Однак серйозного потенціалу, щоб організувати проривні операції, – у них немає.

40 кілометрів до Харкова – це армійський корпус. Якби вони мали ці сили та засоби, вони б давно це зробили. Вони після тиску на Авдіївку, діаметр якої 5 – 8 кілометрів, пішли різко вниз. Зараз трохи просуваються, але це кількасот метрів. Щоб організувати битву за таке величезне місто як Харків, треба хоча б 150 тисячний корпус.

Черник зазначив, що Росія нарощує сили / Скриншот з відео

Чи потенційно починають це нарощувати? Починають. Не зовсім хороша новина. Результат по "Крокусу" є. З того часу як відбувся цей теракт, більш ніж 16 тисяч добровольців прийшло в російську армію.

Це ж міністерство оборони Росії говорило…

Ні, я думаю, що це відповідає дійсності. Коли в них починає у голові клацати "родіна по-настоящєму в апасності"... Не треба відбирати цей їхній історичний наратив, що вони масовано можуть стати до бою. Не вміють вони ні працювати, ні створювати культурні шедеври, то все створили інші для них. А от у частині масовано, "героїчно" померти на полі бою за тільки їм зрозуміли ідеали – це вони вміють.

Зараз же у росіян триває призов, тобто вони набирають 150 тисяч строковиків. Звісно, їх зараз послати на війну в Україну вони не можуть, але думаю, що через рік їх змушуватимуть підписувати контракти. При цьому Зеленський говорить, що росіяни готують мобілізацію 300 тисяч осіб. Чи зможуть вони паралельно провести і призов, і мобілізацію? Чи ці 300 тисяч можуть піти на Харків?

Некоректно так ставити питання. Якщо буде 300 тисяч, то, на мій погляд, не швидше, ніж на осінь. Швидше навіть вони з їхньою мегацентралізованою системою зробити не зможуть. Є певні закони фізики, мобілізації, бюрократії, наказів, законів, техніки.

Хай тільки дати автомат Калашникова в руки, але його треба дістати зі складу, його треба перевезти зі складу, забезпечити патронами. Хоча б місячна підготовка.

Не поділяю думку, що через рік. Ні, будуть тиснути вже за пів року. Чи це серйозна сила? Серйозна. Але йдемо від протилежного. На цю хвилину по лінії боєзіткнення є 470 тисяч осіб. Це дуже багато.

На старті війни ми не мали жодної ствольної західної артилерії; жодного серйозного зенітного ракетного комплексу; жодної західної одиниці бронетехніки. Ми, крім Javelin та NLAW, здебільшого нічого й не мали. Дійсно, по Києву серйозно відіграв дивізіон 2С7 "Піон". Ще теж доведеться історикам це феноменальне явище вивчати й з'ясовувати, як це сталося. І ми впоралися.

Маю просто неймовірну велику кількість опонентів, але відстоюватиму свою думку. Перезрів мобілізаційний закон, перезрів. Крім нас, громадян України, ніхто нашу землю не захищатиме. Якщо зараз всі процеси і по мобілізації, і по нарощуванню зброї правильно відбудуться, то ми спроможні утримати й відбити цю навалу.

Ви прекрасно знаєте мою особисту концепцію: 180 машин F-16 і півтори тисячі ракет ATACMS…

А пілотів на них де ми знайдемо?

Спокійно. Тут вже не будемо вдаватися у відкривання державних таємниць. Але Харківський університет Повітряних сил з території України нікуди не подівся. Процес підготовки триває. Далі деталізувати ми не будемо. Хай вони мізкують.

Не таке вже це аж надскладне завдання. Я не скажу, що легке, але й не таке вже аж надскладне. Щоб, умовно, на 60 машин, на кожну по два пілоти, підготувати 120 льотчиків. Це престижна спеціальність. Я не сумніваюся, що між тими людьми, які стають на цей шлях, є добротна, якісна, хороша конкуренція. Ми все ж таки немаленька нація.

Наступна війна з Росією – неминуча

Чи є загроза, що поразка Росії консолідує їхнє суспільство і вони захочуть реваншу?

Піду в інший бік. Допоки цей "чиряк" планетарного масштабу існує; допоки ми живемо в тих ареалах, як ми живемо, і допоки вони сповідують ту філософію, яку сповідують у суспільному сенсі, – ми приречені з ними воювати.

Нічого нового не скажу. Розпад Росії; відсікання від нафти та газу, від сибірських гігантських багатств; вступ в НАТО чи у прямий військовий союз зі США; позбавлення Росії ядерної зброї. І санація – це очищення, те, що проходили нацисти. Це при тому, що нацисти – це нація Моцарта, Баха, Гегеля, Канта. До речі, Кант помилявся, коли писав свою концепцію про вічний мир. Німці захворіли на нацизм, а росіяни не захворіли, вони такі є.

Один з кращих генералів Другої світової війни Джордж Паттон – командувач третьої армії США на європейському театрі воєнних дій, писав дружині листа: "Росіяни – варвари, які не шкодують ні своє, ні чуже життя та хронічно хворі на алкоголізм". Вони лише засобу для миття скла за рік випивають більш ніж мільярд літрів. Не горілки, а цієї отрути. І п'ють, і вмирають, і сліпнуть, але п'ють. То як з ними може бути мир?

З ними може бути цивілізована розмова, коли, умовно, прийде точка, а вона прийде... 100% упевнений, що "Карфаген" буде знищений. Лише не знаю, коли. І те, що утвориться у "вєлікорусском ядрє" десь у третьому – четвертому поколінні, позбавиться свого ментального спадку.

Владімір Путін з росіянами / Getty Images

Це дуже добротно обґрунтував Ювал Ной Харарі – те, що називається міжсуб'єктна реальність; те, що називається соціальними міфами; те, що називається свідомість, самосвідомість. А це виросло ще від психолога Карла Юнга – колективне архе, наше підсвідоме; те, що нас клеїть; що робить нас спільнотою, людьми; що робить нас унікальними на планеті Земля.

Кожна спільнота має свої сукупні цінності. У них сукупна цінність – завоювати весь світ, от такі вони є. Допоки воно не фрагментується і не зникне, наступна російсько-українська війна, якщо навіть ця завтра закінчиться, лише питання часу. Все.

А що для нас буде перемогою? Що має трапитися? Якщо ми вийдемо на кордони 1991 року, то які гарантії, що росіяни не запускатимуть по нас ракети?

Абсолютна перемога – це оці 5 принципів. (Розпад Росії, відсікання їх природних ресурсів; вступ України в НАТО чи у прямий військовий союз зі США, позбавлення Росії ядерної зброї, санація росіян – 24 Канал).

Вони можуть одночасно трапитися?

Можуть трапитися. Але тут десь, може, займатимуся своєрідним оксюмороном чи самозапереченням. Це має спрацювати (5 принципів абсолютної перемоги – 24 Канал). Чи є передумови для цього? Є, але я не бачу механізмів, що це буде зараз.

Якщо виходити з погляду критичного реалізму, то треба вже закладати суспільну ментальну філософію нашого мислення, що наступна війна – це неминучість. Питання лише, як в ній вигравати нарешті; як виходити на кордони 1991 року? І як закладати підвалини, щоб в поколіннях, дай Боже, моєї доньки чи онуків, це по-справжньому "вибухнуло" й той російський народ нарешті сам скинув з себе пута сатанізму? Бо вони живуть у страшному сатанізмі, не розуміючи цього.