Чому "Жирона" провалила надважливий матч Ла Ліги проти "Атлетіко" із голом Довбика: тактичний розбір матчу

У матчі 31-го туру іспанської Ла Ліги зустрічалися головні претенденти на медалі чемпіонату та Лігу Чемпіонів. І попри яскраву вивіску, "Атлетіко" вдалося переграти колись сенсаційну "Жирону". Як точкові злами Сімеоне та характер команди змінили хід матчу на 180 градусів? Чого не вистачило жиронцям? OBOZ.UA розібрав цю зустріч до кісточок. 

Склади з амбіційною заявкою на перемогу

Гра ще до свого початку назбирала купу інтриг. Господарям треба було знищити згадки минулого провалу та зберегти перевагу над "Атлетіком". Для цього виходили Грізманн, Коке, Ермосо, Моліна та Ньїгес. Гості ж мали втримати близькість до "Барселони" та нарешті виграти на виїзді. Мічел довірив старт Гарсії, Еррері, Блінду, Коуту та Савіо. Не було Циганкова, натомість Довбик грав із перших хвилин.

Перший тайм: компактність "Жирони" проти нескінченних спроб "Атлетіко"

Ніхто не очікував від гри-відповіді такого ж шаленства, як було в попередній зустрічі. "Жирона" втомилася, "Атлетіко" перебудовується. Але сталося інакше - Довбик тоді не забивав, зараз же з його легкої ноги розпочалася феєрія розкішного матчу. Матрасники нащось скупчилися на правому фланзі оборони й забули про лівий, де м’яча легко отримав Коуту й прострілив на Артема, який не схибив із кількох метрів. Мадридці обрали схему на 3 центрбеки, що не спрацювала у першій же атаці: за 10 хвилин стався гол у їх ворота і ще 2 моменти були дуже небезпечні. 

Перший удар від господарів прийшов лише на 12-й хвилині, та й той дуже повз ворота. Усе через те, що "Жирона" поєднала красиву гру в швидкий пас із щільним захистом. Після результативної помилки Рікельме, іспанця відправили в зону атаки, на позиції його змінив Мандава. Але все одно треба було закривати небезпечні фланги, тому "Атлеті" повністю відмовилися від центру поля. Лише іноді там, суто для відмітки, з’являвся Коке. Каталонці частіше розвивали атаки бровкою, аби потім навісом знайти ногу чи голову Довбика.

Схема 5-4-1 вимагала надзвичайної організованості, й у "Жирони", до певного моменту, проблем із цим не було. Особливо помітно це за випадами Грізманна: француз як не намагався, не міг зачепитися за м’яча попри значну кількість ударів. Трохи додало впевненості пенальті, хоча й там голкіпер майже потягнув. Хто ж знав, що випадкова рука та випадковий гол вирівняють і рахунок, і перебіг подій на полі. Ситуація ніби надломила впевненість гостей, чим одразу скористалися смугасті.

Під кінець тайму підопічні Мічела зрозуміли, що треба погасити запал суперника й закрилися дуже низько. Агресивність "Атлетіко" загрожувала травмами, адже під час одного із жорстких відборів зламали Савіо - лише дивом у гостей минулося без заміни. А от у господарів травмувався Сауль, через що довелося півзахисника знімати й перебудовувати план гри. Замість нього вийшов Мората - і  який же гол він організував! Гра до кінця навіть після втрати м’яча - одна з візитівок Альваро, а розкішна подача на Корреа фіналізувала момент. Свисток на перерву підсумував революцію в першому таймі, де "Жирона" задовільнилася лише одним моментом, а їх суперникам вдалося зламати хід гри та продавити дев’ятьох каталонців у захисті.

Другий тайм. Старі-нові проблеми "Жирони" знову зливають гру

Другий тайм виявився кардинально іншим і почався він із ще потужнішого характеру "Атлетіко": побільшало жорсткіших стиків. Це відчутно, коли Коке так врізався у Коуту, що тому знадобилося кілька хвилин, аби прийти до тями. Господарям треба було дотиснути помилки жиронців до нового голу. Проявився характер і коли за справу в полі взявся Грізманн: зловивши відскок від захисника, Антуан в один дотик вгатив по воротах так, що ледь не зламав поперечку. Оператори після 3:1 показали сумне обличчя Довбика: автор єдиного голу "Жирони" він, більше не отримував закидань і за весь матч ми його більше не бачили. Тоді як Грізманн вистрілив дублем, Артем лише не влучив у ворота в ідентичному моменті.

"Атлетіко" дуже рівномірно заповнило весь газон своєю присутністю. "Жирона" ж усе більше притискалася до власних воріт, зрідка вибігаючи правим флангом у контратаки. На перше місце вийшли й індивідуальні помилки, особливо Гутьєрреса, фланг якого мадридці перевантажили настільки, що Еррері доводилося відходити назад та страхувати все частіші провали. Попереду було ще важче: чи Облак суперово закривав ворота, чи самі не реалізовували моменти (три вбивчі ситуації за другий тайм). І це одна із давніх проблем каталонців, як було і в матчі проти "Реалу": надвідповідальну зустріч жиронці провалили через рідкісні моменти без завершення. Тоді не вдалося уникнути розгрому, зараз же - не вдалося зловити щось більше, аніж все ті ж короткі передачі.

Упевненість каталонців повільно танула із кожною контратакою "Атлеті" та кожним новим сейвом голкіпера суперника. Кульмінацією став пресинг червоних на 70-й хвилині, коли 5 матрасників затисли гравців оборони. Замість виносу, голкіпер Гассаніга вирішив дати на захисника під тиском. Але позаду був Моліна, який дотис, відібрав м’яча та, як у футбольному симуляторі, вирішив пробивати на силу. Із десяти метрів можна було ставити крапку - латераль не влучив у площину. Сміялися всі: глядачі, коментатори, одноклубники, навіть Сімеоне. А от Мічелу було не до сміху - ініціатива перейшла до суперника, а його команда до кінця тайму не зробила жодної дії, аби повернути контроль. Втома теж грала не на користь гостей - під фініш вони почали падати без сил через судоми чи мікро-пошкодження. Такий інтенсивний сезон витримати не вдалося.

3:1 - організована та дуже потрібна перемога "Атлетіко". Натомість "Жирона" не виграє на виїзді вже 3 місяці. Забивши гол на старті, команда зіпсувала незліченну кількість можливостей хоча б на нічию. Маємо втрату дуже важливих очок клубом українця - за такого розвитку подій, "Атлетіко" та "Атлетік" можуть посунути каталонців навіть із зони Ліги Чемпіонів.