Від «Москви» і до «Ямала». Усі втрати російського флоту у Чорному морі

У ніч на 24 березня 2024 року в Криму внаслідок українських атак було пошкоджено кілька десантних кораблів російського Чорноморського флоту, один розвідувальний корабель та «добре замаскований командний пункт». Кількість загиблих російських військових сягнула кількох десятків. Це найсвіжіший фрагмент визвольної боротьби України у Чорному морі.

Усього ж за час великої війни Чорноморський флот вже втратив малі й великі кораблі, рятувальне буксирне судно, підводний човен та свій єдиний крейсер «Москва». Постійні атаки змусили окупантів неабияк знизити свою активність на півострові та перемістити частину флоту з Криму до Новоросійська. Ворожі кораблі воліють не виходити на відкриті простори Чорного та Азовського морів, побоюючись нових ударів.

Проєкт Molfar, який займається воєнними розслідуваннями, ідентифікацією воєнних злочинців та геопросторовою розвідкою, підрахував, скільки російських плавзасобів флоту під час великої війни знищено та виведено з ладу і скільки ще залишаються в строю.

За підрахунками аналітиків, станом на 15 лютого 2024 року загальна кількість знищених російських кораблів складає 13 одиниць. Найбільш цінними трофеями та критичними втратами для російського флоту є великі десантні кораблі. Саме ВДК забезпечують доставку великої кількості військ, техніки та матеріально-технічних засобів безпосередньо на берег. Такі втрати істотно знижують спроможність агресора до проведення широкомасштабних морських операцій. 

Загалом було уражено пів сотні суден Чорноморського флоту (і ця цифра вже зросла після останніх атак).

Найбільш плодовитим для українських мисливців за суднами Чорноморського флоту РФ став серпень минулого року, коли було уражено шість плавзасобів та потоплено один.

«Главком» складає хронологію успішних ударів України і список втрат ЧФ в Чорному морі: від несподіваних найперших до зовсім свіжих.

25 березня 2022 року

Першою суттєвою втратою росіян після початку їхньої ганебної «спецпоперації» в Україні став великий десантний корабель «Саратов». Як згадував воєнний кореспондент Юрій Бутусов, у березні 2022 року російські десантні кораблі зайшли в порт Бердянська з вантажем для забезпечення своїх військ, які штурмували Маріуполь та наступали на Гуляй-поле. Росіяни не боялися ударів ЗСУ, бо не вірили, що ті їх дістануть засобами, що мали на той момент. Українські війська скористалися цим та витратили на знищення «Саратова» дуже дефіцитну на той момент ракету «Точка-У».

Мета виправдала засоби. Ця атака мала не тільки психологічний ефект на окупантів, які остаточно зневірилися у планах швидкого захоплення України, а й знищила велику кількість боєприпасів. Це змусило росіян відмовитись від використання Бердянська як операційної бази флоту та ускладнило постачання на цій ділянці у критичний момент. На річницю загибелі «Саратова» у Севастополі була відкрита меморіальна дошка з прізвищами 12 загиблих російських моряків.

Тоді ж було пошкоджено два інших великих десантних кораблі – «Новочеркаськ» та «Цезар Куніков», які ще будуть згадані в цьому списку.

13 квітня 2022 року

Якщо «Саратов» пролетів «першою ластівкою», яка мала збити самовпевненість з росіян, то втрата найбільшого корабля та гордості Чорноморського флоту стала для них справжнім шоком. Увечері 13 квітня 2022 року тодішній голова Одеської обласної воєнної адміністрації Максим Марченко написав, що флагман російського флоту крейсер «Москва» знищений двома українськими протикорабельними ракетами «Нептун». Російський офіціоз і навіть Пентагон протягом деякого часу не коментували ступінь пошкоджень, яких зазнала «Москва», але згодом Міноборони РФ повідомило, що крейсер затонув під час буксирування в порт призначення. З тих фото, які з’явилися у перші години після влучення у крейсер, було помітно, що він отримав дві пробоїни трохи вище ватерлінії – в районі вертолітного ангару та димової труби. Попадання призвели до великих руйнувань і пожежі. За версією російського Міноборони, внаслідок потоплення крейсера загинула лише одна людина, а 27 – зникли безвісти. Втім мережею гуляли цифри на порядок більші – за деякими версіями, кількість загиблих склала понад сотню.

«Москва» на початку вторгнення брала участь у захопленні острова Зміїний і стала тим самим «руським воєнним кораблем» з легендарного мему. Крейсер також брав участь у морській блокаді Одеси, Миколаєва та Очакова. Але удар «Нептунами» став для Москви фатальним, не допомогло флагману навіть те, що він був оснащений трьома ступенями протиракетної оборони. За деякими версіями, подолати цей захист українським ракетам дозволила дощова похмура погода, яка збила з пантелику оборонну систему.

Ексголовнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповідав, що потоплення крейсера «Москва» мало, в тому числі, стратегічне значення, бо він був носієм крилатих ракет. Залужний порівняв знищення «Москви» зі знищенням на початку вторгнення російських колон, які рухалися у бік Київської області та були спалені українськими військовими, – росіян підвела їхня надмірна самовпевненість. Тодішній головком обіцяв, що плани ще не виконані, і слідом за «Москвою» під воду підуть й інші ворожі цілі. Слів на вітер не кинув.

7 травня 2022 року

У травні 2022-го постраждали одразу кілька російських катерів. 7 травня стало відомо, що турецьким ударним безпілотником Bayraktar було знищено десантний катер проєкту 11770 «Серна» на острові Зміїному. Оперативне командування «Південь» виклало відео роботи безпілотника по катеру.

Також українські захисники ліквідували два десантно-штурмові катери типу «Раптор» і ще один суттєво ушкодили. Загалом тоді було ліквідовано 46 членів екіпажу та десанту.

«Серна» – це швидкохідний десантний катер проекту 11770. Він призначений для висадки на непідготовлене узбережжя колісної та гусеничної військової техніки, а також десантного підрозділу чисельністю до 92 чоловік. Його особливістю є висока як для такого типу катерів швидкість – до 30 вузлів.

Катери типу «Раптор» призначені для роботи в прибережній зоні морів, проток і гирлах річок в світлий і темний час доби при максимальному віддаленні до 100 миль від пункту базування. Також вони можуть входити до складу десантних кораблів.

12 травня біля того ж Зміїного було підбите судно тилового забезпечення «Всеволод Бобров», яке є одним з найновіших в російському флоті.

17 червня 2022 року

У червні 2022 року стало відомо, що Військово-морські сили ЗСУ в акваторії Чорного моря знищили буксир «Рятувальник Василій Бех». Цей буксир транспортував на той самий острів Зміїний боєприпаси, озброєння та російських військових. Також на буксирі був розміщений ЗРК «Тор». «Василій Бех» було вражено ракетою «Гарпун».  Як повідомляло командування «Південь», загинуло до 70% особового складу на борту буксира (екіпаж судна, згідно із проєктною документацією, – 26 осіб).

Такі судна призначені для надання допомоги кораблям в аварійному стані та порятунку особового складу, буксирування кораблів, гасіння пожеж, а також забезпечення водолазних робіт на глибині до 60 метрів. Росіяни особливо чутливі для втрати буксирів, оскільки їхнє виробництво критично залежить від підсанкційних західних компонентів.

29 жовтня 2022 року

Після ліквідації «Москви» фрегат «Адмірал Макаров» став новим флагманом російського флоту і ціллю №1 для українських атак. На початку вторгнення цей корабель разом з фрегатами «Адмірал Григорович» та «Адмірал Ессен», обстрілював українські нафтопереробні підприємства та нафтосховища в Одеській області, а в липні 2022-го з «Макарова» було здійснено ракетний удар по Вінниці, через який загинуло 27 осіб.

У ніч з 28 на 29 жовтня 2022 року після атаки групи морських дронів у Севастополі фрегат «Адмірал Макаров» було пошкоджено, проте російська сторона цього не підтверджувала.

Утім, були оприлюднені супутникові знімки, як «Адмірала Макарова» буксирують у гавань Севастополя. Під час цієї атаки постраждали також фрегат «Адмірал Григорович» та тральщик «Іван Голубець». Проте зараз «Макаров» – вже в строю, і окупанти виводять його в Чорне море лякати українців готовими до залпу «Калібрами». Також ударним озброєнням корабля є установки на надзвукові протикорабельні ракети «Онікс», від ударів якими страждає південь України.

Хоча завдати серйозні пошкодження новому флагману російського флоту під час операції 2022 року не вдалося, її учасники згадували, що це була перша дистанційна морська операція, а надводні дрони отримали своє бойове хрещення. І цей досвід став у нагоді в майбутньому.

4 серпня 2023 року

Черговий десантний корабель російського флоту було пошкоджено в серпні 2023 року   надводними безпілотниками аж у районі Новоросійська, куди вони вже стали діставати. Російське Міноборони факт успішної атаки заперечувало, проте відео, на яких корабель буксирували з явним креном на лівий борт, не залишали сумнівів у зворотному.

На озброєнні «Оленегорского гірняка» – дві здвоєні 57 мм артилерійські установки АК-725, дві пускові установки реактивної системи залпового вогню «Град-М» і чотири пускові установки переносного зенітно-ракетного комплексу «Стріла-2».

Функціонал судна, як і інших кораблів «проєкту 775» – перевезення особового складу, техніки, боєприпасів. На борту корабля можуть розташовуватися до 500 тонн техніки і вантажів та 225 десантників.

13 вересня 2023 року

Перша, і поки єдина, російська субмарина була фатально уражена в ніч на 13 вересня 2023 року внаслідок атаки крилатими ракетами Storm Shadow. На той момент вона перебувала у сухому доку Севастопольського морського заводу, який раніше належав Петру Порошенку. Окупаційна «влада» Севастополя повідомила про пожежу на судноремонтному заводі, а російське Міноборони заявило про атаку ракетами та безпілотними катерами.

Аналітична група Conflict Intelligence Team, яка оприлюднила знімки пошкоджень підводного човна, зробила висновки, що перший удар прийшовся в носову частину субмарини, а друге попадання припало на правий борт човна в зону за рубкою. Низка експертів, які ознайомилися з характером пошкоджень, дійшла висновків, що ремонт та відновлення човна є нерентабельними.     

Цей дизель-електричний підводний човен був спущений на воду лише у 2014 році і брав участь в ударах з акваторії Середземного моря крилатими ракетами «Калібр» по об’єктах на території Сирії. А вже під час україно-російської війни загрожував цими ракетами (міг нести на борту чотири одиниці) українським містам.

13 вересня 2023 року

Ще одним наслідком удару по судноремонтному заводу стало знищення великого десантного корабля «Мінськ». Ракета влучила в лівий борт в районі надбудови, після чого зайнялась пожежа, що тривала з ночі до другої половини дня. Окупанти заявляли, що планують відновити пошкоджений корабель, зокрема, використовуючи для цього агрегати і системи з раніше захопленого колишнього корабля ВМС України «Костянтин Ольшанський». Але, судячи з супутникових знімків, «Мінськ» в результаті розібрали на запчастини. Вартість БДК «Мінськ» в бойовому варіанті могла складати $110 млн.

Після атаки на судноремонтний завод російське Міноборони повідомляло про двох загиблих та 26 постраждалих осіб, нібито усі – працівники підприємства.

11 жовтня 2023 року

11 жовтня неподалік Севастополя на зовнішньому рейді зазнав пошкоджень патрульний корабель «Павло Державін», який міг бути носієм «калібрів». 13 жовтня він отримав друге пошкодження поспіль неподалік Севастополя на зовнішньому рейді.  Цікаво, що український флот раніше мав корабель з такою ж назвою.

«Павло Державін» – корвет «проєкту 22160», кораблі якого призначені для патрулювання територіальних вод у морі і мають вісім пускових установок для ракет «Калібр» та Х-35. В російських ЗМІ з’являлася інформація, що російський ВМФ відмовиться від подальшої закупівлі патрульних корветів цього типу через їхні слабкі характеристики, виявленні якраз в ході «СВО». Серед таких вразливих місць – якраз недостатній захист. 

13 жовтня 2023 року

Разом з інформацією про друге ураження «Павла Державіна» з’явилося повідомлення про ураження російського корабля проєкту «Буян-М». Фото задимлення навколо цього носія крилатих ракет розповсюдив телеграм-канал «Крымский ветер».

Російські пабліки інформацію про ураження заперечували, запевняючи, що чорним шлейфом був традиційний сигнал від корабля, а вибухи, які чули мешканці півострова, нібито відбувалися під час навчань флоту.

Згодом того ж дня джерела в Служба безпеці повідомили кільком виданням, що СБУ разом з Військово-морськими силами ЗСУ атакували в окупованому Севастополі і «Павла Державіна», і «Буян» дронами Sea Baby («Морські малюки») з експериментальним озброєнням.

4 листопада 2023 року

4 листопада 2023 року Апарат Головнокомандувача ЗСУ повідомив про ураження об'єктів морської та портової інфраструктури суднобудівного заводу «Затока» у Керчі. Атака по російській верфі завдала значних пошкоджень кораблю-носію «калібрів» «Аскольд».  Пізніше стало зрозуміло, що корвет вже не буде спущений на воду в осяжному майбутньому.

Цього разу удару було завдано з повітря. Командувач Повітряних сил Микола Олещук заявив, що українська тактична авіація застосувала крилаті ракети Scalp, які запускаються з військових літаків. Ракети влучили саме у центральну частину корпусу корвета, де були розміщені вісім пускових установок для запуску крилатих ракет «Калібр»/«Онікс».

Знищений «Аскольд» був одним із найновіших і найсучасніших кораблів Чорноморського флоту РФ, він був спущений на воду лише у 2021 році і ще не брав участі у бойових діях. Він навіть не встиг пройти випробувальні роботи.

10 листопада у селищі Чорноморське в окупованому Криму було потоплено два російських швидкісних десантних катери проєктів «Серна» та «Акула», які російські війська використовували під час окупації острова Зміїний для перекидання військової техніки та десанту. За даними української розвідки, окупанти розміщували на борту катерів зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2» для мобільного прикриття своїх військ на Зміїному та у Чорному морі.

26 грудня 2023 року

Перед новорічними святами у ніч на 26 грудня Феодосія здригнулася від сильних вибухів, що супроводжувалися загорянням у порту. У Повітряних силах ЗСУ заявили про знищення великого десантного кораблю «Новочеркаськ» і, на відміну від багатьох інших випадків, удар авіаційними ракетами по кораблю одразу підтвердили і окупаційна кримська адміністрація, і російське Міноборони. У російському МНС повідомили про одного загиблого та чотирьох постраждалих.

Окремо відмітив ліквідацію «Новочеркаська» навіть президент Володимир Зеленський, який подякував Повітряним силам «за ефектне поповнення російського підводного Чорноморського флоту ще однією посудиною».

Аби підсолодити пігулку, російське Міноборони стверджувало, що під час протиповітряного бою російське ППО знищило два українських Су-24, які здійснювали пуск ракет по Феодосії. У Повітряних силах ЗСУ ці фантазії спростували.

31 січня 2024 року

У ніч проти 1 лютого внаслідок атаки безпілотними надводними дронами на озері Донузлав був потоплений російський катер «Івановєц». У Військово-морських силах ЗСУ повідомляли, що на борту катера могло перебувати 40 моряків.

Цього разу масовану атаку морськими надводними дронами-камікадзе курувало Головне управління розвідки. Дрони Magura V5, які ліквідували ракетний катер, оснащені двома камерами, інфрачервоною оптикою, супутниковим модулем, який передає сигнали камер до пункту управління та можуть розвивати швидкість 45 морських миль на годину. Боєголовка у них розміщена у носовій частині та важить 250 кілограмів.

 «Івановєц» був спущений на воду у 1989 році. Штатним озброєнням катера є чотири протикорабельні ракети П-270 «Москит» з дальністю пуску у 90-120 км у старих версіях, та нібито до 240-250 км у випадку запуску за висотною траєкторією в оновленій версії. Вартість втраченого корабля оцінювалася орієнтовно в $60-70 млн. Після знищення «Івановця» в розпорядженні Чорноморського флоту залишилось лише два таких ракетних катери.

14 лютого 2024 року

Ще одна жертва дронів Magura V5 – корабель «Цезар Куніков», якому не пощастило у День Святого Валентина. Як і вже знищені «Саратов» та «Новочеркаськ», він постраждав ще у березні 2022 року під час атаки у порту Бердянська. Минуло два роки, і ЗСУ разом з ГУР підтвердили ліквідацію «Цезара Кунікова» поблизу Алупки. Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук зіронізував, що корабель затонув у той же день, що і військовослужбовець, на честь якого його було названо. 

Цей корабель з «проєкту 775» міг вміщувати до 500 тонн техніки та вантажів і 225 десантників, раніше він брав участь в операції KFOR в Косово (1999 рік), російсько-грузинській війні (2008 рік) та здійснював забезпечення сирійської армії (2015 рік). «Цезар Куніков» використовувався здебільшого для логістики і забезпечення (перевозив зброю та піхоту), але мав власне досить потужне озброєння і міг би застосовуватися у бойових умовах. Тепер вже не зможе.

У американському Держдепі після цього відзначили, що дії Сил оборони України  з ураження російського Чорноморського флоту, зокрема знищення «Цезаря Кунікова», суттєво обмежили можливості росіян в акваторії Чорного моря.

5 березня 2024 року

Від морських безпілотників не зміг сховатися і російський патрульний  корабель «Сергій Котов». Він був уражений проти ночі 5 березня 2024 року неподалік Керченської протоки. Загалом в атаці взяли участь п’ять українських дронів. Разом з кораблем було знищено гелікоптер Ка-29 та універсальну корабельну артустановку калібру 76,2 мм. Спроби відбуксувати судно в порт успіху не мали.

За повідомленням ГУР, під час удару було ліквідовано сімох членів екіпажу, що перебували на борту судна, шість дістали поранення, а 52 окупанти евакуювалися з корабля.

Це була не перша спроба атакувати судно, але цього разу вона виявилася успішною. «Сергій Котов» – один із найновіших кораблів у військово-морському флоті РФ, був спущений на воду у 2021 році. Цей патрульний корабель був створений для виявлення та знищення малих, швидких і мобільних цілей на морі, а його вартість оцінювалася у $65 млн.

24 березня 2024 року

Ніч на 24 березня 2024 року стала особливо багатою на уражені цілі Чорноморського флоту в Севастополі. За даними видання Bild, це була найбільша атака по Севастополю з початку війни – удар був завданий щонайменше п'ятьма західними крилатими ракетами Storm Shadow і Scalp.

Постраждалі кораблі «Ямал» та «Азов» належать до «проєкту 775», кораблі якого будувалися в радянські часи в Польщі, – так само як раніше вражені ВДК «Цезар Куніков», «Новочеркаськ», «Мінськ» та «Оленегорський гірняк». Вони призначені для висадки морського десанту, перекидання морем військ і воєнних вантажів, які можуть вивантажувати на берег безпосередньо під час десантної операції.

Вибухи в Севастополі 24 березня 2024 року

«Ямал» був збудований в 1987 році, максимальна кількість його екіпажу – 87 осіб. На борту можуть бути встановлені дві артилерійські установки, дві реактивні системи залпового вогню, чотири зенітки. «Ямал» брав участь в агресії Росії проти Грузії, після анексії Криму протягом довгого часу перебував в ремонті, звідки повернувся у стрій лише в 2023 році. Пошкодження «Ямала» воєнна розвідка України оцінює як критичні – пробоїна у верхній палубі зумовила крен на правий борт.

«Азов» був спущений на воду у 1989 році, брав участь у воєнно-морському параді на честь анексії Криму. Давно стояв на ремонті на 13-му судоремонтному заводі ЧФ в Севастополі, де і потрапив під удар.

Розвідувальний корабель «Іван Хурс», за даними ВМС, отримав пошкодження кормового розвідувального обладнання, і не зможе найближчим часом виконувати свої основні функції. Судно вже було атаковане у травні 2023 року, але, за офіційною версією російського Міноборони, тоді воно не постраждало.

26 березня 2024 року

«Костянтин Ольшанський» – колишній український корабель, який окупанти вирішили відновити

Колишній український корабель «Костянтин Ольшанський», який був захоплений окупантами в 2014 році в Криму, був уражений ВМС України ракетою «Нептун». Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук розповів, що це росіяни розбирали «Ольшанського» на запчастини в Севастопольській бухті, але по мірі закінчення власних десантних кораблів «проєкту 775» вирішили його відновити. Причому збиралися видати відновлений корабель за один з пошкоджених своїх – «Мінськ» чи «Оленогорський гірник».

Тож українські сили вирішили свій вкрадений росіянами корабель ліквідувати. За твердженням речника ВМС, наразі «Костянтин Ольшанський» є небоєздатним.

Павло Вуєць, «Главком»