Найкращого коня у світі, який вважається еталоном кінської краси, вивели під Хмельницьким

Сьогодні на колишньому кінному манежі у селищі Антоніни Хмельницької області діти ганяють у футбол. Є любителі волейболу, гандболу, борці... Нині тут працює спортивна школа. Як розповідає місцевий екскурсовод Інна Олійник  журналісту Коротко про, у цьому приміщенні раніше об'їжджали зовсім молодих конячок.

Мало хто навіть з місцевих знає, що більше сотні років тому саме тут скакав, красуючись гнідою гривою, молодий жеребець Сковронек, якого через кілька років визнають найкращим у світі, а за його потомством полюватимуть конезаводчики з усього світу – від Радянського Союзу і згодом рідної для нього Англії до далеких Бразилії, Австралії та інших країн.

«Боксерських» коней привчали до полювання

Ця слава зберігається за Сковронеком досі, а історію про найкращого коня розповідають у Британському музеї в Лондоні, де сто років зберігають череп видатного коня родом із невеликого селища Антоніни.

Антоніни розкинулися на березі річки Ікопоть за 70 км від Хмельницького. Якщо сьогодні турист тут - рідкісний гість, то на початку XX століття сюди не раз приїжджали імениті гості. У селищі розташовувався маєток графа Юзефа Миколи Потоцького – відомого конезаводчика, бортника – він займався промислом дикого меду, та цукрового магната. Крім усього іншого, він розбив поблизу маєтку ботанічний сад з екзотичними для цих місць рослинами (навіть зараз їх збереглося кілька десятків). Саме у його стайнях з'явився Сковронек, якого у майбутньому визнають еталоном породи. Це була справа не одного сторіччя. Коні у стайнях Потоцького мали статус «боксерських» - тобто «великих», «відгодованих». Їх виховували не лише до прогулянок та гонок, а й для полювання.

Табун Пілсудського сягав 150 коней

- Один із коней виграв у Варшаві на гонах три тисячі карбованців, а у Франції – 50 000 франків, – зазначають у музеї.

Саме у цих стайнях навпроти палацу з'явився Сковронек, якого у майбутньому визнають еталоном породи. Граф розводив найкращі породи англійських, арабських та англійсько-арабських жеребців. Старі породи, за словами Інни Олійник, залишилися йому у спадок від діда Романа Сангушка, який і передав йому табун - приблизно 150 коней. Переважали в ньому сірі, білі, каштанові та гніді коні.

Багато хто з них, як розповідає екскурсовод Інна Олійник, призначався для охорони кордонів.

- Сковронек - це найвідоміший жеребець табуна. Він народився 1909 року. Батьки – чистокровні арабські коні, кобила Яскулки та жеребець Ібрахім, якого купили в Одесі. Коли в 1913 році в гості до графа Юзефа Миколи Потоцького приїхав скульптор і художник Волтер Вінанс, він побачив чотирирічного Сковронека - і вирішив купити його. Спочатку Пілсудський відмовив, і художник частіше став приїжджати в Антоніни, помилуватися на скакуна, провести тиждень на свіжому повітрі і став приятелювати з Пілсудським. Настільки, що навіть отримав у графа право на відстріл зубрів у місцевому звіринці.

Згодом Пілсудський погодився-таки продати жеребця. Перша ціна за Сковронека ще була «божою» – 150 фунтів. У перерахунку на сьогодні – приблизно якихось кілька тисяч доларів. Потім конячка переходила з рук в руки, поки не потрапила до леді Вентворт – власниці відомого кінного заводу Crabbet. Пізніше вартість жеребця стрибнула до небес – кажуть, за нього конезаводчики на той час пропонували 250 тисяч доларів (за теперішнім часом це кілька мільйонів доларів)!

Кінь століття та модель для скульптур і картин

Для художника і скульптора красень Сковронек став насамперед моделлю – він створював його скульптури та писав картини. Але також і використовував за призначенням - як їздового коня. А коли кінь потрапив до леді Вентворт, власниці відомої стайні Crabbet, він став відомим та отримав титул «кінь століття».

- Як шанований довгожитель пізніше він провів старість у Crabbet і помер у 1930 році, – зазначає Інна Олійник.

– Арабські скакуни з'явилися ще у IV-VII століттях на Аравійському півострові, – розповіли Коротко про українські конезаводчики. - Це одна з найдавніших порід. На початку XX століття арабських коней завезли на територію Європи. На основі цієї породи в Англії вивели чистокровного верхового або англійського скакового коня, який вважається еталоном серед усіх порід, яких приводять на кінний спорт.

Табун в Антонінах вирізали, кажуть екскурсоводи, приблизно 1919 року. Тоді більшовики, за словами місцевих, провели «ревізію» коней. Як каже Інна Олійник, за два дні вбили приблизно 50 коней. Це стало початком кінця місцевого табуна.