Зруйнувала все за кілька тижнів: чому Росія чекала весни для ударів по енергетиці, – CNN

Журналісти CNN наголосили, що Росія відновила свої обстріли енергосистеми нашої держави останніми тижнями, вдаривши з інтенсивністю, якою "не бачили протягом понад двох років війни". Крім того, також змінилися й самі типи ударів, які завдавала країна-агресорка по українських енергооб'єктах.

Росіяни змінили тактику для ударів по енергетиці України

Заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук розповіла журналістам, що тактика окупантів щодо атак енергооб'єктів змінилася і, на жаль, не на краще для нас.

За словами посадовиці, якщо у перші два роки війни російські атаки були більш розпорошеними, запускаючи залпи ракет по великих частинах енергетичної системи України. То тепер удари стають більш точними та концентрованими, адже десятки ракет і безпілотників обрушуються на одну ціль.

За такий короткий проміжок часу – за кілька тижнів цих масованих російських атак – майже всі наші річні зусилля з відновлення та ремонту були знищені за кілька днів, за кілька атак,
– сказала Гринчук.

Водночас директор київського Центру досліджень енергетики Олександр Харченко наголосив, що переломний момент в цих атаках стався наприкінці березня 2024 року. Тоді Росія здійснила одну зі своїх найбільших ракетних і безпілотних атак на енергетичну інфраструктуру України, націлившись на щонайменше 10 регіонів країни та на короткий час залишивши без світла понад 1 мільйон домогосподарств.

"22 березня Росія почала реалізовувати свою нову стратегію нападів. Нова стратегія полягає в масованих ракетних атаках по конкретних цілях, коли велика кількість ракет і безпілотників одночасно зосереджуються на дуже обмеженій кількості цілей", – пояснив Харченко.

Відтоді Росія розгромила українські електростанції по всій країні, а в 11 квітня повністю знищила Трипільську ТЕС – найбільшу електростанцію в Київській області. Після цього компанія ДТЕК заявила, що Росія завдала серйозної шкоди двом її електростанціям і що приблизно 80% енергетичних потужностей, якими вона керує, були зруйновані російськими ударами.

Замість того, щоб продовжувати зосереджувати свої атаки на українських системах передачі електроенергії, з кінця березня Росія почала масовані атаки на нашу інфраструктуру виробництва електроенергії. На жаль, ворог розвинув свою тактику і використовує високоточну зброю. Результатом є величезне зростання його руйнівної ефективності порівняно з 2023 роком,
– сказав генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.

За словами журналістів, враховуючи, що Україна зберігає енергію в сховищах, удари по теплових електростанціях не спричинили миттєвих тривалих відключень електроенергії. Теплові станції здебільшого використовуються для балансування загальних потреб – особливо під час інтенсивних періодів опалення взимку, коли споживання різко зростає.

Загарбники почали завдати ударів по енергетиці весною

Окрім інтенсивності та концентрації атак, змінився й час їх проведення. Адже якщо раніше основна маса ударів Росії припадала на підготовку до зими, то тепер прийшла вже в розпал весни.

За словами журналістів, є дві причини, чому Росія, можливо, чекала весни, щоб розпочати свою нову стратегію.

"По-перше, Росії потрібен був час, щоб створити зброю та розвідувальні дані, необхідні для ураження. Ця стратегія явно розроблялася довго, росіяни чітко збирали розвідувальні дані й дуже ретельно готувалися до цих атак", – сказав директор київського Центру досліджень енергетики.

Крім того, Росія, ймовірно, стратегічно обрала час для атаки на українські електростанції, коли вони були менш захищені системами протиповітряної оборони. Це стало можливим, оскільки ресурси протиповітряної оборони стають все більш дефіцитними через війну, а також затримку військової допомоги Конгресом США.

Крім того, вийшовши із зими, частину української ППО, можливо, передислокували на передову, що теж могло призвести до таких наслідків.

Міністр енергетики Герман Галущенко наголосив, що найбільше після початку терору постраждала північно-східна Харківська область, а понад 200 тисяч людей залишилися без світла після терактів Росії 11 квітня.

Україна також може змінити свою енергосистему

Автори матеріалу зауважили, що Україна показала надзвичайну здатність усунути пошкодження своєї електромережі. Зокрема, деякі з високовольтних підстанцій відновлювали більше ніж 10 разів, а десятки ремонтували щонайменше три-чотири рази.

Начальниця відділу комунікацій компанії Укренерго Марія Цатурян заявила, що темпи ремонту енергооб'єктів в Україні різко зросли.

У мирний час заміна пошкодженого великогабаритного автотрансформатора на новий займала місяць. Тепер ми робимо це менш ніж за тиждень,
– сказала вона.

Але зараз, на думку авторів матеріалу, Україна зіткнулася з новим викликом: ремонтом цілих електростанцій, а не лише підстанцій. Так, підстанції можна захистити за допомогою таких заходів, як мішки з піском і сітки, що захищають від безпілотників, але для захисту великих електростанцій потрібні системи протиповітряної оборони. Відновлення цих об'єктів можливе, але є побоювання, що ці зусилля можуть зрештою виявитися неефективними.

Натомість Україна теж може розглядати можливість зміни тактики своєї енергосистеми. Замість того, щоб відновлювати великі вразливі електростанції, вона може змінити спосіб виробництва енергії.

"Замість 20 великих електростанцій, які зосереджують високі виробничі потужності й мають значну частку в енергетичному балансі, має бути 150 – 200 малих електростанцій, розкиданих по всій країні, які зможуть забезпечити енергією місто, якщо одна з них вийде з ладу", – наголосила Цатурян.

Директор київського Центру досліджень енергетики Олександр Харченко наголосив, що Харкову терміново потрібна подібна система. Адже будь-який більший об'єкт буде просто знищений російськими атаками.

Готуючись до потенційного навантаження на енергосистему України протягом наступних літніх місяців через збільшення використання кондиціонерів, урядовці вживають заходів для забезпечення стабільної роботи. У своїй заяві заступниця міністра оборони Світлана Гринчук наголосила на важливості використання імпорту для збалансування системи та підтримки стабільності. Україна прагне збільшити ліміт імпорту на 1,7 гігавата за підтримки європейських союзників.

Однак, Гринчук підкреслила, що основна увага приділяється придбанню систем протиповітряної оборони для захисту від потенційних російських атак. Наголошуючи на критичній потребі в протиповітряній обороні, вона підкреслила руйнівні наслідки, які можуть статися без належного захисту.