Seх shop, "золота" малина, чутки про забудову: як і чим живуть відомі ринки Києва

У Києві післягучної історії з орендою Житнього ринка містяни почали цікавитися і долею інших відомих базарів столиці — як вони живуть (виживають), що з ними буде далі та врешті, чи не загрожує цим ринкам знищення по прикладу "Сінного ринку" у Шевченківському районі.

Журналісти "Телеграфу" побували на найбільш відомих міських базарах, перевірили, як працюють ці торговельні хаби.

Бессарабський ринок

Базар майже в самому серці столиці почав працювати 112 років тому. Будівля ринку, яка з 1912 року практично не змінила свого зовнішнього вигляду попри військові дії і революції, є пам'яткою загальнонаціонального значення, і сьогодні продовжує виконувати свою головну місію — ринку харчових продуктів, але в дещо скорегованому вигляді.

Нагадаємо, з 2015 року по 2022-й на Бессарабському ринку провели відновлювальні роботи фасаду будівлі, замінили покрівельні частини даху, поліпшили торговельні місця, облаштували місця для фаст-фудів і приміщення для магазинів. Зараз в будівлі прописалися супермаркет, заклади харчування, є навіть Sex shop.

Всередині ринку деякі торговельні місця пустують, втім продаж харчів тут не згасає. Раніше саме цей базар полюбляв нардеп-"слуга" Микола Тищенко, якому вдавалося купувати там сало за 50 грн/кг попри славу ринку, як найдорожчого у місті.

Зазначимо, до повномасштабного вторгнення РФ в будівлі базару комунальники планували реставраційні роботи. Але попри свій столітній вік зараз будівля знаходиться у непоганому стані.

Для довідки:

Бессарабський ринок (Бессарабка) — критий (під дахом) ринок з торговою площею 896 м². Побудований у стилі модерн в 1910—1912 на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті. Архітектор — Генрик Гай. Здійснював проєкт архітектор Михайло Бобрусов.

Торгівля на площі велася задовго до побудови там критого ринку. До початку XX століття, Бессарабка перетворилася на торгову площу, суцільно вкриту різноманітними торговими павільйонами. Локація була знаменита тим, що там збиралися босяки і люди промишляли розбоєм і грабунком. З'являтися в районі Бессарабки ввечері було небезпечно.

Примітно, там, де сьогодні починається бульвар Шевченка, у 1800-х роках навіть розташовувалося старе лютеранське кладовище, яке згодом закрили, а територію поблизу почали забудовувати. Вже на початку 1870-х, на Бессарабській площі діяв цирк Жермена Бретона.

Володимирський ринок

Цей базар теж вважається одним з найдорожчих у столиці. Банани тут продаються по 120 грн/кг. Тоді як такі самі у міських супермаркетах коштують від 60 грн. Яблука торгуються по 80 грн за кіло, проти 30-35 грн у будь-якому іншому магазині чи маркеті. На деякі інші смаколики ціни теж дещо "кусалися" — кавуни по 300 грн/кг, полуниця — по 350 грн/кг, а малина і зовсім торгувалась по "космічній" ціні в 2000 грн/кг.

Водночас популярний продукт — сало — відпускалось по 200 грн/кг.

У продуктовому павільйоні ринку цими вихідними було не так багато людей, як це буває зазвичай на інших ринках спальних районів Києва. А ось продавців багато, майже всі торгові місця були зайняті.

Деякі продавці "не під запис" зізнаються, що орендна плата за торгове місце піднялася, а новий договір оренди торговцям потрібно укласти до кінця цього року. Також на базарі ходять чутки, що цей відомий ринок, скоріше за все, нібито можуть знести вже наступного року. А на місті базару начебто можуть збудувати багатоповерхівку. Втім, офіційного підтвердження цьому наразі немає.

Для довідки:

Володимирський ринок — київський центральний критий ринок, розміщений у Голосіївському районі в центрі столиці на перетині вулиць Антоновича, Німецької та Володимиро-Либідської.

Володимирський ринок був заснований Київською міською управою 1 грудня 1888 року. Але тоді, у ХІХ столітті, базар стояв на місці нинішнього Палацу "Україна" біля Володимирської церкви, що дала назву новоствореному ринку. Рішення про перенесення ринку на його теперішнє місце й будівництво головного критого корпусу ухвалив 27 вересня 1960 року виконавчий комітет Київської міської ради (власне саму будівлю ринку звели 1968 року).

За нинішньою конструкцією Володимирський ринок належить до комбінованих ринків: крита частина налічує 485 торгових місць загальною торговою площею 3181 м2, відкрита — понад 400 місць. Згідно з товарною спеціалізацією, ринок є змішаним: тут можна придбати як продовольчі, так і непродовольчі товари оптом і вроздріб.

Печерський ринок

Розташований в одному з елітних районів Києва неподалік від станції метро "Печерська". Минулих вихідних базар виглядав напівпорожнім, покупців було небагато, попри вихідний день, коли, як правило, містяни частіше вибираються за покупками.

Багато павільйонів були зачинені з оголошенням про здачу в оренду.

Серед незвичних "фішечок" — прямо на базарі можна купити натуральний березовий сік. Його ціна становить 50 грн за півтора літра. Або придбати натуральну журавлину чи свіжі грибочки.

Для довідки:

У XIX столітті на місці ринку на Печерській площі з 1800 року стояв дерев'яний католицький Латинський костел, який згорів у 1817-му.

Власне сама Печерська площа виникла у 1817 році, коли сюди після пожежі Печерського гостиного двору перевели торгові ряди і назвали ринок Новим.

У документах XIX століття площу позначали як Новий базар, Печерський базар, Торгова площа, Печерська площа. На карті Києва 1924 року відмічена як Базарна площа.

У 1926 році міськрада винесла рішення про перейменування Печерської площі на площу Повстання саперів (яке сталося в Києві 18 листопада 1905-го під керівництвом поручика Бориса Жаданівського і було придушене царськими військами; казарми 3-ї саперної бригади і 5-го понтонного полку — ініціаторів повстання, розташовувалися на Печерську). Цікаво, що дану постанову про перейменування площі так і не виконали.

З 1839 по 1935 рр. на площі була церква Святої Ольги, знищена радянською владою.

У 1984 р. за проєктом відомої київської архітекторки Алли Анищенко на Печерській площі звели будівлю універсаму №1, яку відносять до радянського модернізму. При зведенні будівлі вперше застосували як опору незвичайної форми 78 збірних залізобетонних колон у вигляді гіперболічних параболоїдів. Крім свого основного конструктивного призначення, вони були своєрідними сонцезахисними пристроями.

Втрата Сінного ринку

В контексті дискусії, чи потрібні місту криті базари, та ще й подекуди з "космічними" цінами, пригадується сумна доля Сінного ринку у Шевченківському районі (вул. Воровського, а нині нині Бульварно-Кудрявська, 17.). Це — колишній критий торговельний комплекс, який зі скандалами знесли в 2005 р. після закриття базару "на реконструкцію".

Будівлю зводили у 1949-1958 рр. за проєктом архітекторів Семена Фрідліна та В. Я. Кучера. Площа торгового залу становила 9 000 м²; він був розрахований на 1200 торговельних місць.

Ще у 18 столітті в Києві існувала Сінна площа (нині називається Львівська). Цю назву вона отримала через те, що там знаходився ринок де селяни торгували сіном і іншим кормом для домашньої худоби, а також дровами і речами для домашніх господарств.

В кінці 1950-х років знаменитий на весь Київ Евбаз (Єврейський базар) знесли, і тодішня радянська міська влада, щоб згасити невдоволення городян через відсутність нормального ринку, дала добро на будівництво Сінного ринку. 1949-го було розпочато будівництво, а 1958-го новий київський ринок здали в експлуатацію. При цьому будівля ринку стала на той час першою і найбільшою критою торговою площею в СРСР. Зараз на місці Сінного стоїть багатоповерхівка ЖК "Ярославів град".

Як повідомлялось, тим часому Києві через будівництво ТРЦ може зникнути легендарна пам’ятка архітектури — унікальний архітектурний об’єкт "Літаюча тарілка", яка добре знайома багатьом киянам.

Також "Телеграф" писав, що нещодавно у Шевченківському районі столиці виставилина продаж історичну будівлю, збудовану у 1898 році за проєктом відомого архітектора Миколи Горденіна. Офіційно цей будинок віддають під реконструкцію.