За і проти бомб з УМПК: експерти назвали чотири фактори небезпеки авіаударів РФ

Останнім часом з боку ПКС РФ почастішали випадки застосування гравітаційних бомб, оснащених так званим уніфікованим модулем планування і корекції — УМПК. Це технічне рішення дає змогу російським фронтовим бомбардувальникам Су-34 атакувати за межами досяжності українських ППО. У зв'язку з цим військовий оглядач Defence 24 Марчін Гавенда назвав чотири фактори небезпеки цього виду озброєння, а також позначив недоліки авіаційних планувальних бомб, які застосовують окупанти в Україні.

У матеріалі польський експерт посилається на українські джерела, які відзначають різке підвищення активності та ефективності тактичної авіації РФ. Так, 18 березня заступник міністра оборони України генерал Іван Гаврилюк повідомив, що тільки за перші 77 днів цього року росіяни скинули на українські позиції більше ніж 3500 авіабомб — у 16 разів більше, ніж у 2023 році.

"Таким чином, українська проблема, пов'язана із застосуванням авіабомб УМПК, багатогранна", — пише Гавенда.

Кількість бомб

Перше, на що звернув увагу експерт, — кількість бомб, які скидають росіяни. Масове виробництво модулів УМПК призвело до масової перероблення старих ФАБ на плануючі ФАБи, тому інтенсивність застосування цього виду озброєння на фронті зростає, — бувають дні, коли скидають понад 100-120 бомб на день.

При цьому російські повітряні сили демонструють тенденцію до зростання таких авіаударів. Наприклад, у березні по українських позиціях за добу випускалося по 120-130 плануючих бомб з УМПК, і ознак того, що у квітні цей показник зменшуватиметься, немає.

У такому ключі висловився й український військовий експерт Олександр Коваленко. За його словами, у другій половині 2024 року основну роль у прориві ліній оборони та укріплених районів ЗСУ відіграватимуть не наземні російські війська, а саме тактична авіація і КАБи, які можуть перевищити цифру в 3 000 бомб у місячному еквіваленті.

Номенклатура озброєнь

Другим фактором небезпеки є номенклатура озброєнь ЗС РФ, яка стає дедалі ширшою. Гавенда пише, що спочатку бомби з УМПК являли собою старі ФАБ-500 (УМПК ФАБ-500 М62), потім з'явилися модулі УМПК не тільки на ФАБ-250, а й на касетних РБК-500, потім важкі ФАБ-1500 та об'ємно-детонуючі ОДАБ-500П.

"Останнім часом українська сторона згадує про використання на передовій термобаричних ОДАБ-1500, що володіють величезною потужністю, можливо, також УМПК", — зазначає експерт.

Крім того, існує припущення, що УМПК також буде інтегровано з гігантською ФАБ-3000.

Важливо Авіація РФ застосовує термобаричні бомби ОДАБ-500: у чому їх небезпека, — експерти

Концентрація ударів

Цей вид озброєння гранично небезпечний, якщо застосовується для концентрованих ударів. Зокрема, Гавенда дає оцінку ситуації в Авдіївці, де українським силам довелося залишити місто, зокрема, через масовані авіаудари тактичної авіації із застосуванням бомб УМПК.

Особливо руйнівною силою володіють ФАБ-1500, які завдають не тільки величезних матеріальних збитків і втрат у вбитих і поранених, а й найчастіше й наносять непрямі ушкодження, як-от оглушення, струс мозку, психологічні травми та ін.

Нові технічні розробки

За словами експерта, росіяни ще не сказали свого останнього слова в галузі засобів повітряного нападу, для яких здатність бути розгорнутими поза межами досяжності української ППО є ключовою.

Йдеться про плануючу бомбу УМПБ Д-30СН — це російська копія американської "розумної" бомби GBU-39/B SDB, яка і була взята російськими розробниками за основу свого проєкту у 2010-х.

Ба більше, з'явилися дані, що на такі бомби з УМПК почали встановлювати самоліквідатор, який може призвести до вибуху боєприпасу навіть через кілька годин після його скидання. З одного боку, пристрій провокує вибух нерозірваної бомби, а з іншого — ускладнює її знешкодження, створюючи загрозу для саперної групи.

"Усе це робить проблему масового застосування УМПК серйозною для української сторони вже впродовж кількох тижнів, що позначається на окремих ділянках фронту", — підкреслив Гавенда.

Недоліки авіабомб

Серед недоліків авіаційних бомб з УМПК оглядач називає низьку точність ударів, а також нештатне скидання боєприпасів. У першому випадку йдеться про малоточні атаки по укріплених пунктах, коли удар повз ціль може призвести до незадовільних результатів. Але тут відносно низька точність компенсується, зокрема, використанням більшої кількості бомб і збільшенням їхньої ваги, наприклад, з ФАБ-500 до ФАБ-1500.

Що стосується другого недоліку, то під відмовою розуміється "відрив" бомб від підвісок УМПК, що аж ніяк не випадково. За оцінками, ця проблема зачіпає до 5% таких бомб, а це зовсім немало, з огляду на те, що зазвичай бомби "зриваються" з опор з різних причин на території РФ. Це означає, що бомби пролітають над головами, наприклад, жителів Бєлгорода і навколишніх сіл. До цього додаються нерозірвані бомби, що знижують загальну ефективність бомбардувань УМПК.

"Усі перераховані вище фактори, а особливо тенденція до збільшення кількості розгорнутих УМПК, означають, що проблема з російськими глісадними бомбами, а значить і боротьба з їхніми носіями, скоро стане ключовою для ЗСУ", — підсумував Гавенда.

Раніше Фокус докладно писав про характеристики глісадних бомб, якими повітряні сили РФ завдають ударів по Україні. Зокрема, зазначалося, що УМПК — це по суті кустарний пристрій, який було створено нашвидкуруч.