Тероризм у рясах: чи піде Естонія на повну заборону РПЦ

Естонія може максимально радикально вирішити питання місцевої філії Російської православної церкви (РПЦ).

Міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс заявив у ЗМІ, що запропонує парламенту Естонії оголосити Російську православну церкву (Московський патріархат) організацією, що підтримує тероризм.

Поки що це – лише ініціатива, однак глава МВС Естонії вважається досить впливовим політиком, пропозиції якого найчастіше знаходять підтримку в коаліції.

Це суттєво збільшує ймовірність ухвалення закону.

У такому разі Естонія створить юридичний прецедент, який може виявитися корисним й іншим країнам, де присутня РПЦ.

І водночас це посилить позиції України, де також готуються до законодавчої заборони релігійних організацій, чий центр управління розташований на території країни-агресора.

Обмеження, але не заборона.

Варто зазначити, що серед інших країн регіону Естонія вважалася найбільш захищеною від релігійного впливу з РФ.

Річ у тім, що вже понад сто років, з 1923 року, в країні існує Естонська апостольська православна церква (ЕАПЦ) – автономна православна церква в юрисдикції Вселенського патріархату.

Її було відновлено 1996 року, однак тепер їй доводиться існувати нарівні з російським конкурентом – самокерованою Естонською православною церквою (ЕПЦ), яка перебуває в канонічній юрисдикції Московського патріархату (МП).

Цим Естонія вигідно відрізнялася від Латвії та Литви, де про створення незалежної від Москви православної церкви замислилися лише після 2022 року.

Утім, на цьому успіхи Естонії в захисті від гібридного впливу РФ закінчувалися.

ЕПЦ МП залишалася найбільшою православною церквою в країні, а у зв'язку з тим, що багато естонців є атеїстами, вона стала найбільшою релігійною організацією Естонії.

І звичайно ж, ЕПЦ МП була і залишалася агентом впливу РФ.

Зокрема, представники РПЦ в Естонії підтримували і тиражували меседжі російської пропаганди для своїх естонських парафіян.

Такі звинувачення було висунуто, зокрема, проти глави ЕПЦ МП митрополита Талліннського і всієї Естонії Євгенія (Валерія Решетнікова).

До слова, раніше Валерій Решетніков був ректором Московської духовної академії і семінарії (у 1995-2018 роках), а в 1998-2018 роках був головою навчального комітету РПЦ.

А головне, у 2004-2018 роках він був членом Ради із взаємодії з релігійними об'єднаннями при президенті РФ.

До певного часу держава Естонія заплющувала очі на ці ризики.

Але після 24 лютого 2022 року все змінилося.

У зв'язку з російською повномасштабною агресією проти України, в Естонії та в інших країнах Європи почали дедалі більше говорити про гібридний шкідливий вплив Москви та афілійованих із нею організацій, зокрема РПЦ.

Естонська філія РПЦ довгий час намагалася відмежуватися від заяв і дій патріарха Кирила.

Зокрема, у жовтні 2022 року митрополит Євгеній письмово повідомив міністру внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметсу, що не поділяє ставлення Кирила до російської військової агресії проти України.

Утім, такі заяви від самого початку не виглядали переконливими.

У січні 2023 року митрополита Євгенія викликали в МВС Естонії для пояснення його участі у проросійській політичній акції з НКО "Разом за мир в Естонії" (Koos Rahu Eest Eestis), під час якої планували провести спільну молитву за мир.

Акція була запланована на 22 лютого 2023 року в Таллінні, але цей захід скасували, а Естонська православна церква заявила, що нібито стала жертвою політичної провокації.

Зрештою, у січні 2024 року влада Естонії вирішила не продовжувати митрополиту посвідку на проживання.

Опубліковане 18 січня 2024 року повідомлення Департаменту поліції та прикордонної охорони Естонії пояснювало це рішення таким чином:.

"Держава ухвалила рішення відмовити у продовженні посвідки на проживання, оскільки Решетніков у своїй публічній діяльності, зокрема в публічних виступах, підтримує дії агресора і не змінив свою лінію поведінки, незважаючи на попередження, які йому робили раніше".

6 лютого митрополит Євгеній мав покинути Естонію, однак повідомив, що керуватиме церквою дистанційно.

За крок до заборони.

Утім, ключовою причиною, що актуалізувала в уряді Естонії "ядерний сценарій", найімовірніше, стало засідання "Російського народного собору" – організації під керівництвом патріарха Кирила.

28 березня там було ухвалено "наказ", у якому російське військове вторгнення в Україну було названо "священною війною", а також заявлялося, що "вся територія сучасної України має увійти в зону виняткового впливу Росії".

Ця відверто шовіністична антиукраїнська заява змусила естонську владу викликати представників РПЦ для пояснень.

І ці пояснення – нібито йдеться про заяви російської громадської організації, до якої вони не мають стосунку, – змусило замислитися про більш радикальні кроки.

У світлі цих подій.

дискусія про оголошення РПЦ терористичною організацією в естонському суспільстві наростала.

Саме тому ініціатива міністра внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметса визнати Московський патріархат організацією, що підтримує тероризм, була цілком очікуваною.

Цю ідею підтримують і багато естонських політиків як у коаліції, так і в опозиції, і, звісно, лідери громадської думки – як ліві, ліберальні політики, так і праві (серед них і багато консерваторів), хоча і не всі.

Проти цієї ідеї виступає низка політиків лівого спектра, низка з яких – в опозиції.

Також до цієї ідеї з побоюванням ставляться і деякі праві консервативні політики, вважаючи, що держава не повинна втручатися у справи релігійних конфесій.

Деякі політики з партії EKRE (Консервативна народна партія Естонії) скептичні щодо цієї ідеї або вважають, що ухвалювати такі рішення треба дуже виважено.

"Це питання релігійної свободи, де немає потреби набирати політичні бали.

Це церковне питання може мати непередбачувані наслідки", – заявив член правління EKRE Яак Вальге.

Утім, в експертній спільноті Естонії ця ініціатива радше зустріла підтримку.

"Згідно зі статутом, Естонська православна церква Московського патріархату є церквою, що самоорганізовується, тобто вона має внутрішню свободу в організації своєї діяльності в певних питаннях.

Але це не стосується саме духовно-історичної частини церкви, де вона продовжує належати материнській церкві (тобто РПЦ)", – заявив в інтерв'ю ERR доцент кафедри церковної історії Тартуського університету Прійт Рохтметс.

Ще більш важливо, що ідея оголосити РПЦ терористичною організацією знаходить підтримку в керівній коаліції.

Прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас заявила на початку квітня, що РПЦ, по суті, "перетворилася на радикально налаштовану пропагандистську машину, яка закликає вбивати невинних людей".

За словами глави уряду Естонії, вона не терпітиме ворожої військової пропаганди і тих, хто її поширює.

Каллас підкреслила: "Це послання також було чітко доведене до керівників Естонської православної церкви Московського патріархату.

Я дуже сподіваюся, що це послання було чітко донесено.

Агресія Росії проти України та українців не може мати жодного виправдання, чи походить вона від Путіна, Кирила, чи будь-кого іншого.

Релігія, яку вони поширюють, – це не християнство, а варварство".

Також про підтримку ініціативи заявив міністр закордонних справ Естонії, представник ліберальної партії "Eesti 200" Маргус Тсахкна.

"Ми не говоримо про свободу віросповідання, ми говоримо про підтримку агресії, прославляння російського імперіалізму, розпалювання ненависті до західних країн та України.

Під час війни нам неодноразово доводилося визнавати, що Російська православна церква перебуває на службі правлячого режиму, підтримуючи і відображаючи його ідеологію", – заявив він.

За його словами, така заборона "не вплине на парафіян і не означає, що храми будуть закриті, але це означає, що зв'язки з Москвою будуть розірвані".

"Ми повинні розуміти, що сьогодні Московський патріархат підпорядковується Володимиру Путіну, який, по суті, керує терористичною діяльністю у світі", – уточнює міністр.

* * * * *.

Захистом від гібридного впливу РПЦ почали перейматися останніми роками не лише в Естонії.

Зокрема, в Латвії торік було ухвалено закон, який де-факто встановлює самостійний і незалежний (автокефальний) статус Латвійської православної церкви (ЛПЦ).

І ЛПЦ погодилася на такі зміни, не наважившись сваритися з державою.

У Литві справа дійшла до створення паралельно з єпархією РПЦ екзархату Константинопольського патріархату.

При цьому переговори зі вселенським патріархом Варфоломієм вела прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте.

У Естонії є шанс піти набагато далі, поставивши крапку в легальному перебуванні РПЦ у країні.

Утім, ця ініціатива викликає безліч запитань, відповіді на які необхідно буде знайти ще до ухвалення закону.

Яким стає статус колишніх громад ЕПЦ? Чи зможуть вони вільно продовжувати свою діяльність? Або ж на них чекає насильницьке злиття з ЕАПЦ?.

Яке покарання загрожує тим священикам, які продовжать контакти з РПЦ? А головне, чи немає ризиків, що в нелегальному становищі пропаганда РПЦ стане ще небезпечнішою?.

Одне зрозуміло напевно: якщо офіційний Таллінн піде на такий крок, це істотно спростить ухвалення аналогічного закону Україною.

А головне, спростить захист цієї ініціативи від міжнародних "правозахисників", стурбованих "утиском традиційного православ'я".

Владімір Сазонов, співпрофесор Тартуського університету,.

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди".