48-річний адвокат втратив свою 104-річну кохану: вона була вдовою його дідуся

Чоловіка підозрюють, що він закрутив фальшивий роман заради візи.

Неймовірна австралійська історія кохання, яка привернула увагу як романтиків, так і циніків, закінчилася смертю 104-річної обраниці 48-річного адвоката. 

Про це пише Daily Mail Australia.

Уродженець Естонії Март Соесон оплакує втрату Ельфріде Рііт, яку він кохав протягом десятиліття, після того, як вона пішла з життя у будинку для літніх людей на заході Сіднея 13 квітня. Коли жінка зрозуміла, що її час настав, вона попрощалася з Соесоном, схрестила руки на грудях і померла.

Стосунки пари захопили читачів, коли стало відомо, що Соесон шукав візу, щоб залишитися в Австралії на підставі того, що Рііт була його фактичною партнеркою. Ельфріде, яка також була естонкою, втекла з Європи після Другої світової війни і раніше була одружена з дідом Соесона.

Після того, як у грудні 2018 року Марту Соесону було відмовлено у видаванні посвідки на постійне проживання, він звернувся до Адміністративного апеляційного трибуналу. Міністерство внутрішніх справ не визнало, що стосунки пари були справжніми, і Соесон був змушений довести, що його почуття до Рііт були законними.

На слуханні в трибуналі в лютому Соесона протягом трьох годин допитували про природу його союзу з Рііт і про те, що вони означають для кожного з них. Соесон визнав, що пара не жила в одній спальні і ніколи не займалася сексом, але наполягав на тому, що їхня півстолітня різниця у віці не має значення. 

"Так, я знаю, що у нас є різниця у віці", - сказав Март. "І я знаю, що для деяких людей це проблема. Але, як правило, різниця у віці є проблемою у випадку старшої жінки і молодшого чоловіка. Це ніколи не є проблемою для старшого чоловіка і молодої жінки – але я не в змозі змінити це ставлення".

Рііт була присутня в суді у колісному кріслі, коли справа вперше була призначена до слухання в січні, але була занадто засмучена і дезорієнтована, щоб брати участь у слуханнях. Коли наступного місяця слухання поновилися, Соесон безуспішно намагався відсторонити ЗМІ від висвітлення цієї справи, оскільки Рііт вважала, що вона вже привернула до себе надто багато уваги.

"Для неї це особиста справа", - сказав Март. "Вона не хоче бути схожою на знаменитість".

Того дня член трибуналу Девід Баркер розповів Соесону про всі причини, які спричинили занепокоєння Міністерства внутрішніх справ, коли воно спочатку відмовило йому у видаванні візи.

Баркер сказав Соесону, що закон не вимагає, щоб він займався сексом з Рііт для визнання їхніх стосунків, але запитав, чи може він підтвердити, що між ними ніколи не було жодної сексуальної близькості.

"Так, не було", - відповів він Баркеру. "У нас є близькість – тримання за руки, обійми, поцілунки. У нас є духовні та інтелектуальні стосунки. У нас сильний емоційний зв'язок одне з одним".

Соесон познайомився з Ельфріде на початку 1996 року, коли приїхав до Австралії поглиблено вивчати англійську мову, і вона запросила його до свого будинку в Бенкстауні. Рііт знала Соесона як онука свого покійного чоловіка Альфреда – вона була його другою дружиною – який, як і вона, залишив Естонію, коли вона була анексована СРСР.

За словами Марта, це не було кохання з першого погляду, і "нічого не сталося за одну ніч".

Зрештою, він повернувся до Естонії, але протягом наступних років неодноразово приїжджав до Австралії, щоб побачити Ельфріде, і їхній зв'язок поступово зміцнювався.

"Після повернення з поїздки до Австрії 2007 року я не міг позбутися відчуття, що мені чогось не вистачає в моєму житті, і цим чимось була Ельфріде", - сказав Соесон у своїх свідченнях під присягою. 

За словами Марта, те, що згодом стало "ексклюзивними довготривалими стосунками" з Рііт, вперше стало романтичним у січні 2013 року, коли їй було 92 роки, а йому – 37.

"Те, що почалося як здоровий зв'язок з вдовою мого покійного дідуся, повільно, але впевнено перетворилося на дуже змістовні і романтичні стосунки", - розповів він. Кожне бажання, з яким я намагався боротися щодо нашого майбутнього, нічого не означало, коли я по-справжньому замислювався над тим, яким щасливим вона зробила мене".

Соесон припинив свою юридичну кар'єру в Естонії і, за його словами, вступив у фактичні стосунки з Рііт у вересні 2018 року, коли йому було 43 роки, а їй 98.  

"Ельфріде була безмежно закохана в мене, і я відчував до неї те ж саме", - сказав Соесон у своїх свідченнях під присягою. 

Пара жила разом у будинку Рііт у Бенкстауні, доки у вересні 2022 року вона не була змушена переїхати до будинку для літніх людей за розпорядженням лікаря.

Март регулярно відвідував будинок для літніх людей, куди приносив своїй коханій її улюблені продукти, зокрема шоколад і ягоди. Вони відвідували концерти та служби в каплиці, разом дивилися телевізор, виходили на каву з друзями та відвідували медичних спеціалістів.

На суді Баркер заявив, що Міністерство внутрішніх справ не було впевнене в тому, що Соесон і Рііт перебувають у справжніх фактичних стосунках.

Однією з проблем, пов'язаних з візовою заявкою Соесона, було те, що він іноді називав себе онуком Рііт під час спілкування з державними органами.

Баркер запитав, чому, коли пан Соесон прилетів до Австралії в жовтні 2013 року, він сказав імміграційній службі, що відвідує свою бабусю.

"Я відчув дискримінацію, можливо, саме тому", - сказав він. "Мені було страшно, що вони будуть дискримінувати. У нас був такий досвід. Я не вважав її своєю бабусею. Я ніколи не називав її "бабусею". У нас не було стосунків між онуком і бабусею".

Соесон також поділився, що Рііт першою освідчилася в коханні, але це було взаємне почуття. "Вона багато разів говорила, що хоче, щоб хтось був поруч з нею", - сказав Соесон в суді. "Вона була вдовою. Вона була самотньою і безпорадною".

Баркер зауважив, що секс є важливою частиною життя більшості пар, і запитав Соесона, чи обговорювали вони з Рііт коли-небудь можливість відмови від фізичної близькості. "Ми не говорили про це", - відповів він. "Ми ніколи не думали про це, про сексуальні стосунки".

Подружжя не жило в одній спальні, оскільки хропіння Ельфріде заважало Соесону, який працював художником на півставки. Жінка також прокидалася з криком від нічних жахів про Другу світову війну та жорстоку радянську окупацію Естонії.

Баркер зазначив, що існує мало незалежних свідчень про характер його стосунків з Рііт, яка не мала дітей. "У нас не так багато спільних друзів", - сказав він. "Більшість її друзів померли, а через свій характер вона є відлюдницею".

Ельфріде страждала на хворобу Альцгеймера, у неї був діагностований біполярний розлад з депресивними симптомами. Вона мала порушення слуху та зору.

Баркер сказав, що коли Рііт була присутня на суді в січні, вона "не орієнтувалася в часі і місці" і була "дуже засмучена" своїм оточенням. Коли її запитали поза межами слухання, чи хоче вона, щоб Соесон повернувся до Естонії, вона вигукнула: "Ні!".

Соесон сказав суду, що він сподівається, що Рііт одного дня зможе приєднатися до нього в Бенкстауні. "Це моє бажання, щоб вона повернулася, що це лише тимчасове явище", - сказав він.

Соесон описав Рііт як "сучасну людину" і сказав, що вони ніколи не бачили жодних переваг у шлюбі.

Змусити Соесона повернутися до Естонії було б руйнівним для них обох, оскільки погіршення здоров'я Рііт означало, що вона ніколи не зможе приєднатися до нього.

"Мій обов'язок – бути поруч з нею, а коли настане останній день, поховати її і виконати її останню волю", - сказав він в інтерв'ю австралійському виданню Daily Mail.

Було незрозуміло, який вплив смерть Рііт може мати на апеляцію Соесона. Слухання, як і раніше, заплановане на травень.