/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F3939f7816daba5e4cdd77da0f0e5b837.jpg)
Картельна змова чи все ж ні: чи має уряд право на сенсаційний закон-експеримент 5655
Громадській ініціативі "Голка" вдалося отримати документ, який датований 5 квітня і він документально підтверджує, що постанову-клон дійсно готують до засідання уряду.
Норми проєкту "експерименту" прямо суперечать положенням законів
Після викриття першої спроби Мінінфраструктури поспіхом оприлюднило звіт про результати проведення громадського обговорення проєкту "Про реалізацію експериментальних проєктів у сфері містобудівної діяльності", який згадується у протоколі.
Міністерство отримало величезну кількість зауважень, що норми проєкту "експерименту" прямо суперечать положенням законів. Лише організація "Голка" направила зауваження обсягом понад 90 сторінок. І це лише те, що стосується культурної спадщини. Їх, звісно ж не врахували, як і більшість зауважень народної депутатки Ганни Бондар ("Слуга народу"). Відомо, що вона очолює робочу групу, що напрацьовує Містобудівний кодекс.
На відвертий лобізм забудовників не може вплинути ані попередження Європарламенту, ані звіт Єврокомісії, ані документ Королівського інституту Chatham House. Останній, до речі, в урядовій постанові-клоні 5655 вбачає ризик виникнення будівельного картелю.
Що таке картель та у чому полягає його небезпека
Як пояснює "Голка", картельна змова виникає у той момент, коли великі гравці з одного сектору об’єднуються і роблять все для того, щоб створити вигідні для себе умови. Відомо, що вони заборонені європейським законодавством. А саме Договором про функціонування європейського союзу.
Антимонопольний комітет України неодноразово наголошував, що картелі сильно впливають на зниження добробуту суспільства. Звісно, що коли хтось намагається перешкоджати цим планам – на нього починають тиснути.
Інститут громадянського суспільства, який втратив фінансування одного зі своїх проєктів, вже заявив, що вбачає в цьому прояв неформального тиску з боку Мінінфраструктури. Так само у ЗМІ зафіксовані факти цензури, коли мова йде про містобудівну "реформу".
Організація зауважує, що постає цілком логічне запитання: а чому за наявності позиції Європарламенту, Єврокомісії та Chatham House Мінінфраструктури не врахував зауваження громадського сектору і нардепа?
Де закінчується в уряду "право на експеримент"
Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков вирішив йти через урядову постанову, аби запровадити правила гри, які не погодився підписувати президент Володимир Зеленський, оскільки у такому випадку підпис гаранта Конституції не потрібен.
Такі зухвалі дії виправдовують правом уряду проводити "експерименти". Це право дійсно було гарантоване законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовища".
Однак ця норма з'явилася не просто так. Коли цю законодавчу ініціативу готували до розгляду ще 2018 року, то на старті не було мови про жоден експеримент. Ба більше про це не йшлося навіть у другому читанні. Цю норму вніс з голосу як "техніко-юридичну правку" тогочасний голова член Комітету з питань екологічної політики Павло Дзюблик.
Наділення Уряду правом на власний розсуд проводити експерименти над Україною, аж ніяк не є такою правкою до закону про природно-заповідний фонд. Тобто, користуючись неуважністю народних обранців, з порушенням регламенту в закон протягнули норму, якої там в принципі не могло бути.
Тоді Рада проголосувала за правку про повноваження уряду на "прийняття рішення" (в однині) та щодо "екологічного державного управління". Втім, у підписаному Петром Порошенком та оприлюдненому тексті закону вже йде мова про "прийняття рішень" (у множині), а "екологічне державне управління" перетворилось на окремо "екологію" та "державне управління".
Внаслідок подібної зміни тексту закону, Кабмін отримав можливість під час проведення експерименту приймати необмежену кількість рішень щодо широкого кола питань, хоча Верховна Рада за це навіть не голосувала.
Право Кабміну й досі не є необмеженим
Кабмін може приймати необмежену кількість рішень в різних сферах, але щодо експерименту (в однині), строк якого не перевищує двох років. Це означає, що Уряд отримав право лише один раз провести дуже широкий експеримент, і цей експеримент не може тривати понад два роки.
Перше рішення в рамках експерименту, що знаходить в базі законодавства – розпорядження 2019 року "Про запровадження експериментального проєкту щодо підвищення ефективності управлінських процесів у Секретаріаті Кабінету Міністрів України".
З цього розпорядження розпочався відлік встановленого Законом 2362-VIII максимально можливого строку експерименту у два роки, протягом яких Кабмін міг необмежену кількість разів приймати нові рішення в рамках його реалізації. І у жовтні 2021 року цей термін закінчився.
З усього вищезгаданого можна зробити висновок, що уряд давно використав свою одноразову можливість і більше немає права розпочинати "експериментальні проєкти" із посиланням на ту саму норму закону. Тобто йдеться про таке собі законотворче шахрайство з боку Мінінфраструктури.
Міністерство шляхом обману і зловживання довірою намагається протягнути проєкт свого "експерименту", посилаючись на норму закону, що вже не надає Уряду повноважень на прийняття подібних рішень.
Другий "аргумент" Кабміну
Мінінфраструктури переконує, що Кабмін має право проводити експерименти, що суперечать законам, бо норми про експеримент в законі 2362-VIII не містять заборони так робити. Цей аргумент має вторине значення, бо Кабмін взагалі немає права ці експерименти проводити. Але він дуже показовий в аспекті демонстрації відношення урядовців до Конституції України.
Тут віце прем’єр Олександр Кубраков зі своїми підлеглими виправдовують свої дії так, наче займаються не управлінням держави, а лише політикою чи бізнесом, де статтями 15 та 42 Конституції дійсно дозволено все, що не заборонено законом.
Обґрунтування Міністерства прямо суперечить положенням статті 19 Конституції, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Простими словами, їм заборонено все, що прямо не дозволено.
Норми Закону 2362-VIII не містять вказівки, що при проведенні експерименту Кабмін мав право встановлювати регулювання, що суперечить законам, тому і Кабмін мав право затверджувати експеримент лише у випадку, якщо він не суперечить чинним законам.
Деталізований перелік порушень вимог Конституції України, міжнародних зобов’язань, ратифікованих Верховною Радою, та законів занадто довгий, тому варто згадати основні:
- порядок реалізації експериментального проєкту щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки;
- порядок реалізації експериментального проєкту щодо розроблення, погодження та проведення експертизи проєктної документації на будівництво;
- порядок реалізації експериментального проєкту щодо набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;
- порядок реалізації експериментального проєкту щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
А як щодо ризиків
"Експериментатори" мають розуміти, що уряд може приймати нормативні акти лише в тих межах, які дозволяє закон. Інакше цей документ можна буде оскаржити у суді. І такі випадки вже були, коли постанови уряду скасовували у судовому порядку. Судова тяганина може забрати певний час.
Не зайвим буде нагадати, що Президент України, відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції, зупиняє дію актів Кабміну з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду щодо їх конституційності.