Пропозиції "миру" Україні: що не так з ініціативами трьох країн

У першій половині квітня з’явилася низка нових миротворчих пропозицій щодо припинення російсько-української війни. Так, Китай вважає найбільш прийнятною формулу "без переможців і тих, хто програв". Своєю чергою Туреччина запропонувала нові сім пунктів, включаючи заморожування війни та "референдуми" через десятки років. А Франція закликала зупинити бойові дії під час проведення літньої Олімпіади.

Своєю думкою про активізацію "танців" навколо переговорного кейсу з "Телеграфом" поділився ветеран Служби зовнішньої розвідки генерал-лейтенант Василь Богдан.

У Росії – своє поняття про "мир"

На думку військового експерта, про різні миротворчі ініціативи дуже точно висловилася міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. За її словами, на цей час не залишилося дипломатичних засобів, які б змусили російського диктатора Володимира Путіна припинити війну проти України.

"Абсолютно правильна, така, що відштовхується від реальності, позиція, — вважає генерал. — Давно стало зрозуміло, що Путін розуміє лише фактор сили. І до жодних переговорів, окрім як на своїх умовах, Кремль не готовий. А його умови — це заморожування конфлікту, залишення за собою окупованих українських територій, послаблення санкцій. Щоб накопичити сили – і обрушити їх на Україну вже з урахуванням колишніх помилок. Сподіваючись остаточно знищити і нашу державу, і нашу націю".

У цьому сенсі, продовжує експерт, дорогого варті нещодавні заяви Шольца, що з Путіним він готовий буде говорити лише за певних умов. Серед яких – припинення РФ своєї військової кампанії проти України, виведення військ.

"Також слід зазначити, що ФРН посіла позиції лідера щодо надання Україні мілітарної допомоги. І це той самий ресурс, який допомагає нам набагато більше, ніж чергові розмови про переговори", – упевнений ветеран зовнішньої розвідки.

Тому спроби деяких політиків врегулювати ситуацію шляхом переговорів приречені на провал. Якщо європейці реально мають намір відстоювати український інтерес, який базується на міжнародному праві, упевнений Василь Богдан. Йдеться про повагу до суверенітету та територіальної цілісності країни у кордонах 1991 року.

"На що Путін на цей момент не згоден. Він нарощує атакувальні дії, запускає нові і нові хвилі наступу, — наголошує генерал. — Неправильно говорити, що росіяни почнуть потужно наступати у першій половині літа. По суті, вони не зменшують темпи наступу з жовтня, коли полізли на Авдіївку. Спершу їм потрібні були перемоги під чергові перевибори Путіна. Тепер – до 9 травня хочуть захопити Часів Яр. Тощо тощо".

У що грає Китай

Василь Богдан акцентує, що дається взнаки у Сил оборони України гостра нестача необхідних бойових засобів – і снарядів, і ракет, і штурмовиків. Попри це українські воїни тримають фронт.

"У противника є незначні, тактичні поступи на низці ділянок. Але вони не несуть тієї стратегічної загрози, як хотів би Путін", — пояснює генерал.

Безумовно, наголошує він, потрібна активізація з боку партнерів України у межах надання нам мілітарної та фінансової допомоги. Щоб допомогти закрити небо.

"Ті ж 25 систем Patriot, про які раніше говорив президент Зеленський, нам би дуже допомогли. І, звичайно, дуже важливо, щоб якнайшвидше в українському небі з’явилися модернізовані винищувачі F-16, здатні діставати окупантів і на тимчасово окупованій території, і на території РФ. Саме це нам необхідно, а не пошук можливості посадити Київ за стіл переговорів з Москвою на умовах останньої", – упевнений Василь Богдан.

За словами експерта, можна зрозуміти, коли у псевдомиротворчість грає Китай. Йому це вигідно, він відкрито підігравав РФ з початку її вторгнення в Україну, нагадує генерал.

"КНР можна віднести до нової осі зла, до якої входять також Росія, Іран, Північна Корея. Як би Китай намагався здаватися нейтральним — він таким не є. Є безліч доказів його дипломатичної, економічної допомоги країні-агресорці. Допомагає він РФ і мілітарно, постачаючи обладнання (через другі-треті країни) для її ВПК, складники. Війну офіційний Пекін, як і Москва, називає конфліктом, припиняти її пропонує на умовах, "які зараз існують" (тобто на умовах Кремля). Намагається просувати якісь миротворчі ініціативи – знову ж таки у руслі Кремля", – наголошує Василь Богдан.

За фактом, це – спроби перешкодити проведенню Глобального саміту миру, який заплановано на червень і де мають намір розглянути пошук закінчення війни шляхом втілення у життя "Формули миру" президента Зеленського, вважає експерт.

Він наголошує, що Росію на цей захід не запросили. І її це дратує. Тому Кремль намагається через країни, які грають у нейтральність, а насправді активно торгують із ним, просувати ті чи інші псевдомирні плани.

"Поки не ясно, чи буде на мирному саміті, який хочуть провести у Швейцарії, Китай. Але його туди наполегливо запрошують. І нинішній візит німецького канцлера Шольца до КНР – також певною мірою спрямований на це", – пояснює Василь Богдан.

На його думку, враховуючи, що Китай має серйозні проблеми в економіці, що болючими залишаються питання Гонконгу та Тайваню, є шанс, що він прислухається до позиції Заходу (свого основного ринку). І візьме участь у Глобальному саміті миру.

Куди гне Туреччина

Спроби Туреччини якимось чином вклинитися у миротворчий процес також зрозумілі, вважає експерт.

"Президент Ердоган і його керівна політсила програли нещодавні місцеві вибори. Це точно не надає йому впевненості. Як і те, що країна перебуває у відчутній економічній кризі. Зростають інфляція, дефіцит. Це підштовхує Ердогана до певних зв'язків з РФ. З метою насамперед врегулювати турецькі економічні проблеми", – розповідає Василь Богдан.

Він упевнений, що саме про це – і "мирні ініціативи" Туреччини, які просочилися в європейську пресу і не мають нічого спільного зі справедливим миром. Про це ж і спроби укласти за посередництвом Ердогана домовленості між Україною та Росією щодо безпеки судноплавства у Чорному морі, наголошує ветеран зовнішньої розвідки.

"Туреччині це вигідно, як була вигідна "зернова угода" (заробила на ній близько 15 млрд доларів), зірвана в результаті Росією. Але Україна тут діє у своїх національних інтересах. А в них не входять нові угоди з РФ, хай навіть за посередництва Туреччини (яка стабільно підтримує територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах, допомагає нам мілітарно – дронами, будівництвом корветів тощо)", – пояснює Василь Богдан.

Так, продовжує він, у турецького керівництва складна ситуація. Ердоган намагається отримати користь з різних напрямків, включаючи російський. Але в Україні ситуація ще складніша. Тим важливіше нам не йти на потенційно небезпечні пропозиції, а всіма силами зміцнювати нацбезпеку, наголошує генерал.

Французький хід та українська необхідність

Щодо пропозиції президента Франції Еммануеля Макрона припинити бойові дії в Україні, Ізраїлі та Судані з 26 липня по 11 серпня (на час проведення Олімпійських ігор у Парижі), вона традиційна, констатує Василь Богдан.

"Такі, — пояснює він, — роблять усі лідери країн, які приймають Олімпіаду. Але якщо за часів Стародавньої Греції війни на певних територіях, дійсно, припинялися на час Олімпійських ігор, то зараз і світ більш глобальний, і деякі лідери позбавлені тих благородних якостей, які були у давніх греків".

На думку генерала, ситуація на українсько-російському фронті не дозволяє "заморожувати" конфлікт навіть на якийсь час. Він упевнений, що Путін відразу скористається ситуацією, щоб наростити сили та засоби для нового удару. Імовірні й провокації з боку РФ, чим ми неодноразово стикалися під час АТО на Донбасі, коли перемир’я укладалося безліч разів, але не одне не спрацювало, нагадує експерт.

"Безумовно, Україна вітає зусилля різних країн щодо припинення російської агресії та настання миру. Але мир має бути справедливим", – наголосив експерт.

Інакше, зазначає він, це буде лише пауза перед ще більш жорстокою війною. А справедливий мир передбачає повне виведення російського контингенту з усіх тимчасово окупованих українських територій (включаючи Крим та Донбас); покарання тих, хто розв’язав війну, а також причетний до воєнних злочинів; компенсацію Росією усіх збитків.

Василь Богдан констатує:

"Настав час партнерам України припинити розмови про переговори, а відкрити другий фронт антипутінської військової коаліції. Забезпечивши беззаперечну перемогу Україні, що означатиме перемогу Європи та всього цивілізованого світу – і безпечне мирне життя у глобальному вимірі".