Війні в Україні присвятили масштабний театральний фестиваль у Німеччині

У Дюссельдорфі (земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина) завершується семиденний загальноєвропейський театральний фестиваль «Fokus Ukraine 777 Tage Днiв Days», присвячений війні в Україні.

Як передає Укрінформ, у його програмі представлено близько двох десятків тематичних вистав, створених за період повномасштабних бойових дій Росії в Україні, як провідними українськими колективами, так і театральними діячами Польщі, Білорусі, Естонії та Німеччини.

Квитки на всі дні були розкуплені ще до відкриття. Причому, як наголосив співкоординатор проєкту Стас Жирков, 80 відсотків глядачів – німці. І це дуже важливий результат.

Для українців квитки на всі вистави фестивалю коштували 1 євро. Крім того, у програмі було безліч відкритих безплатних заходів. Для малюків працював книжковий кінотеатр з українськими казками.

Бургомістр Дюссельдорфа Штефан Келлер, виступаючи на відкритті, наголосив на важливості фестивалю в умовах жорсткого протистояння з агресором, що прагне повного знищення української ідентичності та культури, як основного її носія. При цьому Келлер закликав присутніх продовжити всебічнішу підтримку України.

Генеральний консул України в Дюссельдорфі Ірина Шум подякувала бургомістру, а також земельному уряду NRW за активну та послідовну підтримку України. У тому числі й у справі підготовки даного фестивалю – без неї він не зміг би стати таким масштабним.

У коментарі Укрінформу дипломатка ще раз наголосила на унікальності цієї культурної події не лише для воєнного часу, а й усього періоду співпраці двох країн.

За словами Ірини Шум, також важливим є те, що «фестиваль, по суті, є шоу-кейсом українських театрів. Тобто він не лише розповідає мовою культури про те, що відбувається в Україні, а й дає можливість нашим театрам продовжувати свою діяльність у нових форматах, на нових майданчиках».

Відповідаючи на запитання, якій аудиторії більше адресований фестиваль: німецькій чи українській, генконсул зауважила, що важливими є обидві, кожна по-своєму.

«Українцям, які опинилися під час війни за кордоном, треба дати можливість відчути себе вдома. У цьому сенсі театр надзвичайно важливий як один зі способів, шляхів, роботи з травмою. Щодо німців, то здебільшого це постійні глядачі цього театру, який є тут дуже важливою культурною інституцією. Тому є великий шанс на рівні культурної дипломатії за допомогою мови театру впливати емоційно на цю важливу аудиторію. Викликати рефлексію та емпатію, показавши не статистику, а живі персональні історії, прагнення сучасних українців. Тим самим допомогти нашим німецьким друзям зрозуміти, чому українці так запекло борються проти агресора. Чому для українців немає альтернативи Свободі? Чому Свобода – понад усе. І мені здається, що в цьому проєкті це дуже відчувається», – сказала вона.

Додамо, що гостинним будинком для міжнародного театрального братства став міський театр Дюссельдорфа D-haus Dusseldorfer Schauspielhaus, колектив якого з початку війни активно виступив на підтримку України, надавши одну зі своїх сцен для творчих пошуків українським театральним діячам.

Тут народилися нові «Одіссея» воєнного часу та «Орестея. Після війни» за участю реальних українських біженок. За час роботи над цими виставами утворився чудовий творчий тандем драматургіні театру Біргіт Ленгернс та українського режисера Стаса Жиркова. Вони і виступили ініціаторами проведення та кураторами фестивалю «Fokus Ukraine 777 Tage Днiв Days».

За словами Біргіт Ленгерс, директорки фестивалю, «жіноче обличчя війни» безперечно стало його тематичним фокусом. Роль жінок тут займає центральне місце. Вони – вцілілі, свідки, активістки, біженки, шпигунки, матері. І вони хочуть, щоб їх почули не як жертв, а як героїнь – кожну зі своєю історією».

Як повідомляв Укрінформ, у квітні у міжнародному кінофестивалі goEast Film Festival у Вісбадені (Німеччина) візьмуть участь два українських фільми, створені за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Так, буде представлено стрічку «Киснева Станція», засновану на біографічних подіях з життя Мустафи Джемілєва та змальовує події літа 1980 року, та фільм «Степне», що розповідає історію кількох днів життя літнього чоловіка, який приїжджає в українське село Степне, щоб доглядати за мамою, яка помирає.