Жителі деокупованих територій вважають найбільшими проблемами зруйноване житло й удари РФ

Найбільшими проблемами жителі деокупованих територій вважають зруйноване житло, ракетні і бомбові удари РФ, нестачу медикаментів і відсутність можливості працевлаштуватися.

Про це свідчать презентовані в Укрінформі результати соціологічного дослідження стану громадської думки на деокупованих територіях України, проведеного аналітичною групою «Стратегіко» за ініціативи Представництва фонду імені Фрідріха Еберта в Україні.

«Щодо найважливіших проблем для цих громад і їхніх мешканців, то ми бачимо, що найбільша проблема – це зруйноване житло, станом на 2023 рік. Загалом про це зазначили 73% респондентів. Але треба сказати, що для жителів південного макрорегіону найбільшою проблемою є ракетні і бомбові удари. Серед гуманітарних проблем, виявляється, на перше місце стала нестача медикаментів, хоча про це і зазначили у середньому 33% респондентів», - сказав керуючий партнер аналітичної групи «Стратегіко» Олександр Гладунов.

За його словами, дуже серйозною проблемою для цієї групи людей є відсутність можливості працевлаштування.

«Кількість респондентів, у яких є труднощі з працевлаштуванням, десь відповідає кількості респондентів, які заявили, що важливою проблемою є замінування (63 і 64% відповідно). Так само (є важливою проблемою – ред.) руйнування соціальної, адміністративної, економічної інфраструктури (62% респондентів)», - поінформував Гладунов.

Крім того, згідно з опитуванням, кількість респондентів, які сказали, що їм не вистачає коштів навіть на їжу, знаходиться на рівні 7%.

Експерт також зазначив, що більшість респондентів говорили про те, що їм або не потрібна психологічна допомога, або вони не можуть визначитися. «Тобто, вона поки що є не усвідомлена (ця потреба - ред)», - пояснив він.

Дослідження проводилося у 2023 році за ініціативи і фінансування Представництва фонду імені Фрідріха Еберта в Україні аналітичною групою «Стратегіко» методами: анкетування жителів звільнених територій, проведення глибинних інтерв’ю та кабінетного дослідження відкритих джерел інформації, зокрема, із залученням технологій та алгоритмів штучного інтелекту.

Зокрема, методом глибинних інтерв’ю опитано 75 респондентів з числа експертів, журналістів, представників ОМС та мешканців деокупованої території; за допомогою анкетування у формі структурованого інтерв’ю face-to-face опитано 1085 осіб віком від 18 років у містах і селах, звільнених від окупації, в Київський, Чернігівській, Сумській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях, загалом у 105 населених пунктах. 

Статистична похибка вибірки не перевищує 3,1% (з довірчою ймовірністю 95%, без урахування дизайн-ефекту (величини, що показує, у скільки разів теоретична похибка збільшилася внаслідок специфіки застосованої методики формування вибірки).

Фото в тексті: Юлія Овсяннікова, Укрінформ