Кемерон зміг, Трамп не збрехав

«Світ змінився. Я відчуваю це в воді, відчуваю це в землі, відчуваю це в ПАРЄ…» — якось так казала б Галадріель, якби жила в нашому світі та працювала журналістом.

Парламентська асамблея Ради Європи дійсно змогла приємно здивувати. Вона зробила справжній постріл: визнала російські нафтопереробні заводи цілком законною ціллю для наших військових, закликала не визнавати Володимира Путіна легітимним президентом Росії, а російську православну церкву сприймає як інструмент впливу Кремля.

Стільки рішучості від організації, яку дуже довго всерйоз сприймав мало хто.

Чому зараз це виглядає настільки впевнено? Якщо раніше ПАРЄ виглядала декоративною організацією, то тепер вона, як мінімум, грамотно ловить хвилю. Наприклад, у час найбільшої млявості американської влади звучить в унісон з республіканцями — цілком ймовірно, з наступною владою в США.

І тут не лише в ПАРЄ справа. Асамблею ми навели чисто як приклад.

Більш важливо те, що в діях Заходу нарешті з’явилась та злагодженість, яка проявилась на хвилі стресу в 2022 році та безнадійно зникла в 2023-му.

Наприклад, опоненти вісі Пекін-Москва-Тегеран знову почали звертати увагу на власних антагоністів. В рамках «чистки партійної лінії» республіканці почали відверто «мочити» власну скандалістку Марджорі Тейлор Грін. І роблять це дуже прямолінійно.

Коли ви республіканець, але Fox News публічно зве вас ідіотом — повірте, у вас проблеми. Хоча ще пару місяців тому Марджорі Тейлор Грін робила такі ж вибрики, і нічого їй за це не було.

Півроку тому не було, в січні не було. А зараз маєш на горіхи, тітонька Марджорі.

Що ж змінилось? Звідки стільки синхронності, якої західному світу забракло в 2023 році? Звідки така рішучість у покаранні своїх серед республіканців? Треба дивитись на передумови.

Давайте підкажемо. Незадовго перед цим позитивним зрушенням Девід Кемерон (британський голова МЗС, колишній премʼєр) їздив до США. Там він і до Дональда Трампа заскочив, щоб попити чаю та дещо обговорити.

Деталей ніхто не знав. Але The Guardian встигла наїхати на Кемерона, приписавши йому поразку на перемовинах. Мовляв, ніхто Кемероне не слухав. Як так? Не знаємо, шановні… Мабуть, один журналіст стрімив для редакції, а інший вів розшифровку по губах.

Якщо ж серйозно, висновки напрошуються прямо протилежні від позиції The Guardian.

Річ у тім, що нинішня ситуація бʼється якраз із тими даними, яки ми мали з дуже хороших та непублічних кіл. Ми не The Guardian, але бувало всяке.

Наприклад, сорока на хвості принесла, що під час бесіди було досягнуто домовленість між Кемероном та Трампом. Вона склалась так: республіканці не виступають проти допомоги Україні та можуть пропонувати свої формати. Натомість, британці продавлюють Європу на гідне фінансування обороноздатності в рамках НАТО. І загалом працюють над цим питанням тут, поки Штати зайняті внутрішніми проблемами.

Спікер-республіканець анонсує законопроєкти, де по Україні є певні зрушення. Інші республіканці тим часом полощуть Марджорі Тейлор Грін. Європа під цей шумок викочує потужну позицію ПАРЄ — нехай не найбільш впливової організації, але офіційної.

Поки проросійську республіканку валять на батьківщині, у Європі свої зрушення. Партія «Альтернатива для Німеччини» робить офіційне попередження своїм трьом горе-депутатам, які їздили на російські вибори спостерігачами. Раніше в Крим делегати їздили, і нічого страшного. Тепер дещо змінилось.

Ситуація набагато ширша, ніж може здатись на перший погляд. Європа робить те, що цілком влаштує умовного Трампа як президента США — вона сама зайнялась питаннями власної обороноздатності, сама шукає економічні виходи з ситуації (наприклад, до 2027 року за рахунок покладів у Румунії закриє 50% потреб у магнії, який зараз імпортує), сама чистить проблемних діячів.

Подивіться на ситуацію ще раз. Яка дивовижна синхронність дій, наскільки все злагоджено.

То хіба Кемерон програв? Агов, The Guardian?

Кемерон точно не програв, якщо республіканці відкрито бʼють демократів темою обстрілів НПЗ. Цим від душі зайнявся добре нам знайомий Курт Волкер.

Кемерон точно не програв, якщо республіканці самі атакують Марджорі Тейлор Грін, яка з рупора партії перетворилась на фрика та маргінала.

Судячи з усього, все Кемерон обговорив правильно.