"Росіяни прагнуть повернутися": чергова країна ЄС бореться з намаганнями РФ відновити свій вплив

Найбідніша держава ЄС, Болгарія, переживає чергові політичні потрясіння – відставку чинного прем’єра та Кабміну. Позачергові вибори, які відбудуться в червні, будуть уже шостими за трохи більш аніж три роки.

Очікуйте, що Росія зробить "все можливе", аби відновити вплив у Болгарії, попереджає вже експрем'єр-міністр країни Ніколай Денков, який не так давно пішов у відставку. Його прозахідному та проукраїнському уряду вдалося скоротити енергетичну залежність країни від РФ, депортувати понад 80 її секретних агентів, які видавали себе за дипломатів, і запровадити програму перевірки національних ЗМІ для протидії російській дезінформації. За час його влади Болгарія була надійним союзником України.

Денков не сумнівається, що напередодні виборів Москва подвоїть зусилля, щоб відновити свій вплив у країні, аби мати можливість ще більше дестабілізувати ЄС та відносини з Україною.

Про те, як у Болгарії знищують російський вплив і чи вдасться Кремлю його відновити, – у матеріалі OBOZ.UA.

Внутрішні проблеми заважають розвитку

Президент Болгарії Румен Радев призначив тимчасовий уряд та оголосив про проведення 9 червня дострокових парламентських виборів.

Усе через те, що 5 березня прем'єр-міністр Болгарії Ніколай Денков подав заяву про відставку уряду, адже дві найбільші партії Болгарії не змогли відновити коаліційну угоду, яка утримувала уряд при владі протягом дев'яти місяців. Раніше правоцентристська партія ГЄРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії") і прозахідна партія "Продовжуємо зміни/Демократична Болгарія" заявили, що не можуть сформувати новий кабінет.

Колишня комісарка ЄС з інновацій і віцепрем'єр-міністерка Марія Габріель, яка представляє ГЄРБ, мала намір помінятися ролями з Денковим та на дев'ять місяців зайняти пост прем’єра. Однак розбіжності щодо складу Кабміну призвели до провалу переговорів, що є типовим для болгарської політики.

У Болгарії очікують на непростий передвиборчий процес, адже вважають, що російська дезінформація буде присутньою на червневих виборах, як це було й раніше. Щоб протистояти цьому, минулого місяця уряд запустив програму тиску на національні ЗМІ з метою впровадження програм перевірки фактів, зокрема заяв проросійських політиків.

Усе змінила українська війна

Болгарія багато років вважала Москву близьким партнером, на відміну від тієї ж Польщі чи країн Балтії. Тривалий час цю країну вважали троянським конем Росії у ЄС та НАТО через підтримку енергетичних проєктів Кремля та намагання послабити антиросійські санкції Брюсселя.

Багато років відсоток болгар, які ставилися до РФ позитивно, був найвищим серед усіх членів ЄС та НАТО. Зближенню сприяла економіка. Болгарія купувала в Росії газ, покриваючи майже 100% своїх потреб. Єдина атомна електростанція до останнього часу функціонувала на російському паливі, а єдине нафтопереробне підприємство повністю контролювалося російським "Лукойлом". Ще 2016 року Болгарія відмовлялася приєднуватися до запропонованого НАТО плану посилення присутності Альянсу в Чорному морі, мотивуючи це тим, що вони "не хочуть дратувати Росію і їм не потрібна війна".

Багато чого в цьому ставленні змінило повномасштабне вторгнення Росії в Україну. У 2022 році болгарський парламент схвалив рішення щодо надання військово-технічної допомоги Україні.

Влітку 2022 року відносини з РФ загострилися до краю – було вислано одразу кілька десятків російських дипломатів, звинувачених болгарською владою у зв'язках зі спецслужбами РФ. Було закрито російське генконсульство РФ у Русе, призупинено роботу генконсульства у Варні. Подібної кризи у двосторонніх відносинах не було "багато десятиліть".

"Ми бачили російський вплив усі ці роки. Він ніколи не зникав", – зазначає Денков. За його словами, цей процес активізувався в останні два роки після початку війни, адже Болгарія була й поки залишається активним союзником України. Росія робить усе можливе, щоб відновити свій сильний вплив, але країна не змінить свою проукраїнську лінію", – наголосив Денков.

Поступове звільнення від Росії

У будь-якому разі за останній час Болгарія пройшла шлях від майже повної залежності від російської енергетики до відносної незалежності. Росія повністю припинила постачання газу до Болгарії у квітні 2022 року. Причиною такого розвитку подій стало питання розрахунків, оскільки перед цим Путін підписав указ, яким зобов'язував іноземних підрядників "Газпрому" з 1 квітня 2022-го розраховуватися за російський газ у рублях. Країни ЄС та, зокрема, Болгарія не погодилися на це. Також керівництво країни вибрало американську компанію, яка постачатиме паливо для своєї атомної станції, прибравши з цього процесу росіян.

Болгари вирішили позбутися не тільки газової залежності від РФ. Російський "Лукойл" уже котрий місяць має проблеми у взаєминах із місцевою владою, заявляючи про її бажання "витіснити Росію з галузей взаємних інтересів". Так, країна з 1 березня цього року припинила імпорт російської нафти. Болгарія і кілька інших країн ЄС були звільнені Брюсселем від заборони на імпорт нафти з РФ до кінця 2024 року. Однак уряд республіки вирішив відмовитися від російської сировини достроково, що вдарить по НПЗ "Лукойлу", який почав працювати в країні ще в жовтні 1999 року.

Також Болгарія запровадила для НПЗ 60-відсотковий податок на прибуток. Це вже призвело до того, що росіяни збираються продати найбільший у Південно-Східній Європі нафтопереробний завод й інші активи у Болгарії та нарешті залишити країну.

Проросійський вплив

Хоча Денков за час свого недовгого прем’єрства вжив багатьох заходів проти діяльності Кремля у Болгарії, багато хто не підтримує курс болгарських політиків на розрив відносин з РФ та її підприємствами. Так, підтримка партії "Відродження", яка дотримується позиції Кремля, зросла за останні два роки вп'ятеро. Тож партія стала третьою політичною силою у Болгарії.

До речі, представники проросійської націоналістичної партії "Відродження" та болгарські соціалісти до сьогодні спокійнісінько відвідують урочисті прийоми до дня Росії, що відбуваються у російському посольстві в Софії. У заходах країни-агресора беруть участь і представники численних болгарських громадських організацій та православної церкви.

Лідер "Відродження" Костадінов не приховує свою лояльність до Кремля, проводячи різні пропагандистські акції. Партія також домагається проведення референдуму для припинення приєднання Болгарії до євро – ще один із пріоритетів євроатлантистів.

Ще один фактор російського впливу: багато найавторитетніших болгарських злодіїв у законі пов’язані зі спецслужбами РФ іще з комуністичної епохи. Ці тіньові олігархи захопили основні національні активи після розвалу соцтабору та створили мережі організованої злочинності, викачуючи кошти ЄС, займаючись рекетом і контрабандою наркотиків, зброї та людей. При цьому правоохоронні органи та служба безпеки країни заплющують очі, коли справа за ниточки може тягнутися до Москви.

Росія активно працює з болгарськими політиками

"Болгарію називали 16-ю радянською республікою. Настільки там було все промосковське та прорадянське. Коли почалися демократичні зміни в Європі, вони зачепили й Болгарію. Проте цей величезний вплив Москви залишався постійно. Після вступу до ЄС і НАТО й особливо після нападу РФ на Україну він дещо зменшився, але Москва буде намагатися через свої проросійські партії відновити баланс на свою користь", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

"Проросійські сили у цій країні – це партія "Відродження" і Болгарська соціалістична партія. Вони мають десь 25-30 відсотків, плюс маргінальні партії, не парламентські, ще 5 відсотків. Тобто сьогодні 30-35 відсотків – ось електоральний проросійський вплив у Болгарії, який може зрости. Адже з кожними виборами Росія збільшує своє втручання у виборчий процес. Країни ЄС, серед яких Німеччина, вже попередили про те, що будуть особливо стежити за тим, щоб РФ не втручалася. Тому сподіваємося, що новий болгарський уряд буде також проєвропейським, як і попередні, й це не вплине на відносини з Україною.

З одного боку часті відставки уряду – ознака повноцінних демократичних процесів. Водночас через те, що в демократичному таборі немає єдності, в Болгарії ми спостерігаємо часті політичні кризи. Тобто суто математично євроатлантисти могли б постійно бути в коаліції і керувати країною. Але цьому заважають як особисті амбіції певних політичних фігур, так і проросійський вплив. Адже росіяни активно працюють на роз’єднання саме в проєвропейському таборі, нацьковуючи одних політиків на інших. Це, до речі, ми бачимо зараз і в Україні. Оце і є основа московської політики нині, щоб вони не могли домовлятися.

Усередині цих партій, очевидно, є таємні агенти, які себе ніяк не показують, що вони на стороні Москви, але при цьому вони просто не дають цим партіям встановити міцні коаліційні зв'язки з іншою силою, схожою за ідеологією та цінностями. Як бачимо, певні успіхи є, і тому Москва працює далі в цьому напрямі, щоб збурювати людей і настрої, що, звичайно, є великою загрозою для Болгарії", – зазначив Олександр Левченко.