У Грузії ухвалили закон про "іноагентів": чим закінчаться протести

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі пообіцяла ветувати ухвалений законопроєкт.

Незважаючи на триваючі протести в Тбілісі, влада Грузії в першому читанні все ж ухвалила скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу". Документ підтримали 83 депутати з парламентської більшості, проти не проголосував ніхто. Главред розбирався в наслідках цього закону для Грузії, і чим закінчаться протести.

Під копірку Кремля

Документ, який підтримали депутати Грузії, багато в чому нагадує закон про "іноагентів", раніше ухвалений Кремлем.

Не дивно, що йому так зрадів "запасний" президент РФ Дмитро Медведєв.

"Дискусії навколо закону про іноагентів у Тбілісі перейшли у сферу вуличних сутичок і веселого грузинського мордобою в парламенті. Той, хто назве подібні акції стихійними протестами, нехай перший кине камінь у власне дзеркало. За всіма цими мітингами видно досвідчену і добре знайому голлівудську руку", - сказав він, у властивій йому манері звинувачуючи Захід у підтримці протестів у Грузії.

Нагадаємо, рік тому провладна проросійська партія "Грузинська мрія" вже намагалася винести законопроєкт на голосування, однак тоді його вдалося відкликати після двох днів сутичок між протестувальниками та грузинськими силовиками.

У чому суть закону про іноагентів у Грузії

Проєкт "Про прозорість іноземного впливу" Грузії часто порівнюють із російським законом "про іноагентів". Згідно з грузинським законопроєктом, організаціями, що проводять інтереси іноземної сили, є: непідприємницькі (некомерційні) юридичні особи; мовники; власники ЗМІ, джерелом більш як 20% загального доходу якого протягом календарного року є "іноземна сила".

Одним зі спірних положень законопроєкту є стаття, згідно з якою Мін'юст Грузії може провести моніторинг для "виявлення організації, що проводить інтереси іноземної сили, або для перевірки виконання будь-якої вимоги" закону. Підставою для моніторингу може стати письмова заява, яка, по суті, є доносом.

Усі міжнародні партнери Грузії закликають Тбілісі відмовитися від затвердження законопроєкту, повторно внесеного на розгляд до парламенту. Минулого року документ відкликали після двох днів масових протестів і зіткнень демонстрантів із силовиками.

15 квітня скандальний закон почав розглядати парламент: під час обговорення побилися депутати. Опозиція побоюється, що ухвалення закону зашкодить євроінтеграції Грузії.

Зараз же влада країни знову поставила закон на розгляд і, як і раніше, не бачить у ньому нічого спільного з російським законом.

"Будь-яка країна, що поважає себе, ухвалює такий закон для захисту власних інтересів. В опозиції вчепилися за те, що Дмитро Медведєв прокоментував законопроект, він виявляється похвалив його! Ось за це вони вчепилися, хлюпнули олії у вогонь! Усі країни ззовні зацікавлені, щоб підняти градус протистояння у нас - і Росія, й інші! Жодну країну у світі не влаштовує ухвалення цього закону, крім Грузії", - заявив, коментуючи схвалення Медведєва, голова фракції "Грузинської мрії" Мамука Мдінарадзе. До речі, він же кілька днів тому побився з представником опозиції Алеко Елісашвілі просто біля трибуни парламенту Грузії.

Грузії загрожує свій Майдан?

Незабаром після ухвалення президент Грузії Саломе Зурабішвілі пообіцяла ветувати законопроєкт. На документ відреагували і в Євросоюзі.

"Це дуже тривожний розвиток подій, і остаточне ухвалення цього закону негативно вплине на прогрес Грузії на шляху до ЄС. Цей закон не відповідає основним нормам і цінностям ЄС. У Грузії - активне громадянське суспільство, яке сприяє успішному просуванню країни до членства в ЄС. Пропонований закон обмежить можливості громадянського суспільства і засобів масової інформації вільно діяти, може обмежити свободу вираження думок і несправедливо стигматизувати організації, що приносять користь громадянам Грузії", - заявили верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель та єврокомісар з питань європейської політики сусідства і розширення Олівер Вархелі.

Зазначимо, що на тлі розгляду закону під парламентом Грузії вже третій день поспіль збираються протестувальники проти проросійського курсу грузинської влади. Дійшло навіть до бійок із поліцією, під час яких співробітники правоохоронних органів Грузії побили демонстрантів і журналістів.

Протести прокоментував і експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі - він закликав учасників акцій продовжувати і посилювати акції.

"Ці дії повинні охопити всю Грузію, чим більше нас буде, чим більш організованими і впевненими в собі ми будемо, а ми будемо, тим швидше ми переможемо. Грузинський народ висловив свою думку. Для мене грузинський народ - це чудова молодь, яка висловлює свої думки краще, ніж будь-хто з нас висловлював їх за ці роки. Вони точно знають, чого хочуть. Я теж зробив певний внесок у те, щоб ця молодь не виросла в умовах корупції та Росії", - заявив Міхеїл Саакашвілі і закликав об'єднатися грузинську опозицію.

На думку експерта Грузинського центру стратегічного аналізу Гели Васадзе, дії грузинських силовиків можуть лише посилити протести.

"Поки що ми не знаємо, чим усе це закінчиться, і так, усе може закінчитися вельми кепсько", - вважає він.

Водночас, на думку політолога, викладача КНУ імені Тараса Шевченка Петра Олещука, поточна ситуація в Грузії не надто вплине на стабільність і перспективи євроінтеграції Грузії, на що вказує нещодавнє отримання статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.

"У підсумку це може призвести до того, що європейськи налаштовані громадяни Грузії будуть налаштовані відстоювати свій вибір. Зовні це дуже нагадує ситуацію в Україні напередодні Євромайдану - влада ухвалює рішення проти євроінтеграції, це викликає протест громадян, ніхто не хоче поступатися, суспільство радикалізується. Але як буде далі - подивимося, оскільки кожна держава унікальна", - зазначив експерт у коментарі "Главреду".