«Палімпсест» Чарльз Стросс: збірка в стилі «Золотої епохи фантастики» від лауреата «Г’юго» та «Локус»

Збірки оповідань — мертвий формат. Це не тільки моя думка, бо сам Чарльз Стросс пише те саме в передньому слові до своєї збірки «Палімпсест». Тому коли видавництво «Навчальна книга — Богдан» запропонувало мені її для написання рецензії я спочатку відмовився із суто прагматичних причин. Це не роман, тому зрозуміло, що є ризики меншої популярності як самої збірки, так і матеріалу про неї. Але потім прочитав відгуки та все ж таки вирішив спробувати. На мою думку, воно того варте, бо це дійсно цікаве та рідкісне, в наші часи, видання, про яке хочеться розповісти усім поціновувачам твердої НФ, а також різних ї піджанрів та відгалужень.

Ця книжка буде цікава людям 30+, які пам’ятають затерті до дір книжки Азімова, Гайнлайна, Кларка чи Віндема у місцевій бібліотеці, бо іншого майже не було. Цей присмак дитинства та ностальгії й змусив мене взятися за збірку. А тепер про неї дізнаєтеся ви, і сподіваюся, теж приділите їй увагу.

«Палімпсест» / Palimpsest

Автор Чарльз Стросс
Перекладачі Богдан Стасюк і Руслана Ященко
Видавництво Навчальна книга — Богдан
Мова Українська
Кількість сторінок 416
Обкладинка Тверда
Рік видання 2023
Розмір 170×240
Сайт bohdan-books.com

Через те, що перед нами збірка оповідань, класичної заманухи із розкриттям початку історії тут не буде. І якщо про деякі великі повісті у збірці, наприклад, ту ж «Палімпсест», і можна щось розказати, щоб не заспойлерити увесь задум, то інші оповідання точно втратять свою цікавість навіть від одного речення.

Скажу лише, що це дуже різножанрова збірка, в якій є відносно великі повісті, так і дійсно маленькі оповідання. А одне з них буквально на декілька сторінок. Усі історії різноманітні. Тут є класична космічна наукова фантастика в дусі «Золотої епохи», пригоди в часі, сатира, постапокаліптична фантастика з присмаком фентезі, кіберпанк ближнього прицілу, тверда НФ у поєднання з лафкрафтіанськими мотивами тощо.

Після деяких повістей чи оповідань автор розповідає про контекст їх написання, про свій тодішній настрій та думки, про задум тощо. Це допомагає більше зрозуміти ту чи іншу історію, а від цього задоволення від неї збільшується. Так в одному випадку оповідання мені не сподобалося, але після прочитання коментарів до нього від Чарльза Стросса я змінив свою думку, бо побачив глибший задум, який розпізнав під час читання.

Частина історій розповідає про холодну війну між США та СРСР, яка від оповідання до оповідання переростає в щось суттєво гірше, ніж було насправді. Ці рефлексії автора дуже гнітючі, але від того не менш круті. Особливо та історія, де Совєтській союз влаштував на території Чорнобильської АЕС секретний «Проєкт Кощій» — ключ Кремля до брами Пекла. Цікаво? Отож.

Проте саме через подібні збірки найкраще знайомитися з автором перш ніж переходити до його великих робіт. А в Чарльза Стросса є що запропонувати читачам. Наприклад, романи «Ачелерандо» та «Небо сингулярності», які вийшли в того ж видавництва «Навчальна книга — Богдан». А ще цей британський письменник достатньо титулований, та має на своєму рахунку декілька премій «Г’юго» та «Локус», а також «Прометей», «Скайларк» та інші.

Чарльз Стросс технічний автор, аскетичний стиль якого нагадує твори Лю Цисіня. Тут також перш за все важливий задум та його розкриття, а персонажі виступають лише інструментами, тому їх розвиток та переживання другорядні.

Сподобалася якість видання, приємний папір, нормальний та зручний для читання шрифт, а також таке часто необхідне, але так мало де реалізоване лясе. Ще тут є стильні одноколірні ілюстрації, частина з яких відкриває кожну наступну повість чи оповідання. Це однозначний плюс до спогадів про ті самі старі книжки фантастики з картинками, які ми брали в дитячій бібліотеці.

Мене здивували габарити книжки (170×240 мм), що суттєво більше стандартних форматів. Вона не товста (416 сторінок), бо це не Ротфусс, але велика за розмірами. Проте всередині є багато майже пустих сторінок, де маємо абзац чи два тексту. На мою думку, це реально можна було поєднати з іншими подібними сторінками, бо усі вони належать до одних й тих самих оповідань. Напевно це б частково зменшило розмір книжки, а значить її було б зручніше читати. Можливо, я помиляюся і це б не вплинуло на обрані габарити чи товщину, але мені здається, що все ж її можна було б зробити трохи товстішою, але меншою. Зазначу, що це смаківщина, бо комусь подобаються великі книжки, а комусь середні чи стандартні. Я ж пишу суто про свої враження.