Крок до схвалення допомоги США, нове ППО для України, Туск просить зняти блокаду: новини дня

П’ятниця видалася досить насиченою, а головне – більш-менш позитивною!.

Серед основних тем дня – засоби протиповітряної оборони Україні, деталі щодо проєкту допомоги США і реакція на удар Ізраїлю по Ірану.

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 19 квітня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Нове ППО для України.

В ніч на 19 квітня російські загарбники знову вдарили ракетами, а також "Шахедами", по Україні.

По всій території країни оголошували повітряну тривогу.

І знову жертви, і знову через нестачу засобів для протиповітряної оборони (ППО)...

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна, коментуючи ракетний удар РФ по Дніпропетровській області, внаслідок якого, зокрема, загинули двоє дітей, заявив, що жертв можна було б уникнути, якби Україна мала засоби ППО.

Президент України Володимир Зеленський під час засідання Ради Україна-НАТО заявив про необхідність посилення української протиповітряної оборони та заявив, що Україна потребує більшої військової підтримки для боротьби проти російської агресії.

Зеленський поінформував про останні ракетні удари РФ по українських містах та інфраструктурі, а також розповів, що загалом з початку року російські окупаційні війська випустили по Україні майже 1200 ракет, включаючи аеробалістичні, а також понад 1500 дронів "Шахед".

За підсумками засідання Ради Україна-НАТО генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що очікує незабаром нових поставок ППО Україні від країн НАТО.

"НАТО визначив наявні ресурси по всій території Альянсу.

Є системи, які є доступними для України.

Тож я очікую нові оголошення щодо допомоги Україні з ППО найближчим часом", – анонсував генсек.

Крім того, він додав, що на засіданні деякі члени Альянсу оголосили конкретні зобов’язання щодо постачання подальшої військової допомоги Україні.

Наприклад, голова Міністерства оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен оголосила про виділення понад 200 мільйонів євро на нові ініціативи для доставки Києву засобів протиповітряної оборони і артилерійських боєприпасів.

У Німеччині, яка очолює "коаліцію ППО" для України, заявили, що отримали позитивні відгуки стосовно їхньої ініціативи з пошуку додаткових засобів протиповітряної оборони, які можна передати Україні.

У Міністерстві оборони країни підкреслили, що ситуація із загрозами в Україні змінилася: Росія все частіше використовує планерні бомби, які можуть бути розгорнуті на великій відстані.

"Системи протиповітряної оборони дальнього радіуса дії зараз ще більш необхідні", – додали в Міноборони.

Як пише Bloomberg, Німеччина розглядає можливість купівлі чотирьох додаткових Patriot за $1,3 млрд.

За словами співрозмовників агентства, плани перебувають на ранній стадії.

Німецький Бундесвер планує використовувати комплекс як найважливішу систему наземної протиповітряної оборони до 2030 року.

Нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Берлін докладає зусиль для пошуку шести систем протиповітряної оборони Patriot "у контексті НАТО" на додачу до ще однієї, яку пообіцяла передати ФРН.

Загалом, як повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель, внесок Євросоюзу в Україну – 143 млрд євро.

Таким чином він відповів Дональду Трампу, який може стати наступним президентом США.

"Конкретні кроки" G7.

Країни "Групи семи" також заявили про намір посилити протиповітряну оборону України.

Про це, зокрема, йдеться в комюніке міністрів закордонних справ країн G7 та високого представника Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки.

Дипломати пообіцяли продовжувати надавати військову, фінансову, політичну, гуманітарну, економічну підтримку України та її народу, а також допомагати Україні ремонтувати та відновлювати її критично важливу енергетичну та екологічну інфраструктуру.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що його колеги з країн "Групи семи" визначили "конкретні кроки", необхідні для допомоги Україні у війні з РФ.

А ще G7 обіцяє і надалі запроджувати санкції проти РФ та її поплічників.

Крок до схвалення допомоги США.

Палата представників США зробила крок до схвалення нової допомоги Україні.

19 квітня там відбулося процедурне голосування за чотири законопроєкти про іноземну допомогу, зокрема й Україні, що дозволяє 20 квітня винести їх на розгляд Палати.

При чому впевнена більшість підтримала процедурне голосування – 316 членів нижньої палати Конгресу США "за" з 218 необхідних.

Завтра члени палати розглянуть усі поправки, які напередодні пройшли процедурний комітет, і після цього по черзі винесуть законопроєкти на голосування.

Посол України в США Оксана Маркарова сподівається, що Конгрес США під час голосування за проєкт з допомогою для України відхилить поправки, які зменшують її чи унеможливлюють її виділення.

Вона нагадала, що у разі успішного проходження пакета через Палату представників, він буде переданий на розгляд Сенату як зміни до сенатського законопроєкту про міжнародну допомогу США HR.815, який був прийнятий у лютому.

Це має спростити процедуру затвердження пакета в Сенаті, додала посол.

У Пентагоні заявили, що готові оперативно відправити Україні пакет військової допомоги після того, як Конгрес США схвалить відповідний законопроєкт.

"Так само, як ми робили в минулому, ми можемо діяти протягом декількох днів..

Пакет допомоги, ймовірно, включатиме такі речі, як протиповітряна оборона та артилерійські засоби", – зазначив речник Пентагону Пат Райдер.

Американські посадовці і політики закликають Конгрес невідкладно ухвалити допомогу Україні.

Зокрема, держсекретар США Ентоні Блінкен закликав Конгрес поквапитися з ухваленням пакета, який передбачає виділення допомоги Україні.

"Чи не запізно? Ні.

Якщо це станеться зараз, то ще не пізно.

Якщо цього не станеться, або це займе набагато більше часу, існує реальний ризик, що так, буде занадто пізно", – сказав він.

Директор ЦРУ Вільям Бернс також попередив, що якщо американські конгресмени не схвалять допомогу Україні зараз, Київ може програти війну до кінця року.

Посол США в Україні Бріджит Брінк пояснила представникам Конгресу Сполучених Штатів, що підтримка України "відповідає нашим стратегічним національним інтересам".

Майк Пенс, який працював віцепрезидентом США за президентства Дональда Трампа, застеріг, що Путін піде війною на НАТО, якщо Україна програє.

Участь Китаю.

Державний секретар США Ентоні Блінкен розкритикував Китай за підтримку оборонної промисловості Росії.

Блінкен заявив, що Пекін наразі є основним постачальником критично важливих компонентів для загарбницької війни, яку РФ веде проти України.

"Коли йдеться про оборонно-промисловий комплекс РФ, основним постачальником на даний момент є Китай.

Ми бачимо, як КНР ділиться верстатами, напівпровідниками, іншими товарами подвійного призначення, які допомогли Росії відновити оборонно-промислову галузь", – сказав держсекретар.

А американське ФБР заявило, що китайські хакери готуються до атаки на інфраструктуру США.

Туск просить зняти блокаду.

Польські протестувальники продовжують блокаду вантажівок на чотирьох пунктах пропуску на кордоні України з Польщею.

У звичайному режимі працюють пункти пропуску "Устилуг– Зосин", "Угринів–Долгобичув", "Грушів–Будомєж" та "Смільниця – Кросьценко".

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав польських фермерів припинити блокування кордону з Україною.

"Ми не можемо жодним чином завдати шкоди Україні в ситуації, коли вирішується доля війни", – сказав Туск.

А ще прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловився щодо затримання польського громадянина, якого підозрюють у сприянні замаху на президента України Володимира Зеленського.

Польський прем’єр зазначив, що арешт громадянина Польщі, який контактував з російською розвідкою, був максимально виправданим.

Крім того, у Польщі затримали підозрюваних у нападі на соратника Навального.

Президент Литви Гітанас Науседа подякував президенту Польщі Анджею Дуді, польським і литовським правоохоронним органам.

"Разом застерігаємо організаторів злочину: не намагайтеся його повторити", – відзначив Науседа.

Згодом президент Литви посперечався з главою МВС через підозрюваних в нападі на соратника Навального.

Міністерка внутрішніх справ Агне Білотайте розкритикувала рішення Науседи поінформувати про затримання підозрюваних.

За її словами, про це мали повідомити співробітники правоохоронних органів, а не політики, тому заяви президента могли завдати шкоди розслідуванню.

Вибори до Європарламенту.

А на самому початку літа, 6-9 червня, у Євросоюзі пройдуть ювілейні, десяті європейські вибори.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан почав кампанію на виборах ЄС, оголосивши війну міграції та "гендерній ідеології".

А італійська антифашистська активістка Іларія Саліс, яку утримують у в'язниці в Угорщині, також заявила, що балотуватиметься на виборах у ЄС.

Про те, як обиратимуть Європарламент та чи є загроза ультраправого розвороту читайте в статті Марії Ємець та Сергія Сидоренка з "Європейської правди" Як готують зміну влади у ЄС.

Розповідаємо про "євровибори" 2024 року, важливі для України.

Удар по Ірану.

У п’ятницю Тель-Авів здійснив удар по Ірану у відповідь на широкомасштабну повітряну атаку Тегерана минулими вихідними.

Як зазначив глава МЗС Італії, Ізраїль в останню хвилину попередив США про атаку на Іран.

В Сполучених Штатах кажуть, що не долучалися до удару Ізраїлю по Ірану.

Телеканал CNN повідомив, що США не підтримали цей удар.

Голова МЗС Нідерландів Ханке Брейнс Слот заявила, що на Близькому Сході зараз вкрай важливо не допустити подальшої ескалації.

ЄС наклав нові санкції на ізраїльських поселенців на Західному березі річки Йордан, а Іспанія, за даними ЗМІ, протягом тижнів визнає палестинську державу.

Сьогодні у Парижі у посольстві Ірану чоловік погрожував себе підірвати.

Його затримали.

Решта новин.

Конституційний суд Хорватії не дозволив президенту очолити уряд.

Він жаліється на "держпереворот".

Азербайджан та Вірменія вперше узгодили делімітацію ділянки кордону.

Лавров: Швейцарія – "відверто ворожа країна".

Республіка Сербська у Боснії ухвалила "сепаратистський" закон про вибори.

Норвегія надасть майже 6 млн євро на підтримку українських громадських організацій.