ЗРК С-200 знищує все: що відомо про зброю, якою Україна збила російський Ту-22М3

19 квітня 2024 року російський стратегічний бомбардувальник Ту-22М3 піднявся в небо вбивати мирних людей в Україні та навіть випустив по Одесі дві ракети Х-22, які мають страшну руйнівну силу, але й жахливо не влучні.

Та план росіян зазнав фіаско – обидві Х-22 вперше в історії перехопили українські ППО, а сам літак отримав у борт свою ракету. Джерела 24 Каналу в ГУР МО підтвердили цей факт та заявили, що снаряд, який знищив російський Ту-22М3 – це модернізована українцями С-200. Ба більше, саме ці ракети раніше знищили російські "летючі радари" А-50У.

Ракета комплексу С-200 уразила літак Ту-22М3 з відстані 300 кілометрів, підбита машина змогла дотягнути до Ставропілля та впасти вже на території Росії. Наразі відомо, що один пілот загинув, двоє врятувалися, четвертого – шукають. А поки пошуки тривають, 24 Канал розповідає про ракети, якими вдалося знищити надважливу ціль. І справа навіть не в ціні літака Ту-22М3, що сягає мільйонів доларів, а в тому, що для Росії це не відновлювальна втрата – ці літаки більше не виробляють.

Отже, Росія втратила назавжди ще один інструмент терору українців. Крім того, це є також і потужним сигналом для інших російських літаків – тепер вони не можуть почувати себе безкарно. І це стосується також і представників російської "ядерної тріади", частиною яких є літаки Ту-22М3. До речі, збитий 19 квітня літак був не один, другий після ураження колеги змушений був тікати.

Що відомо про ЗРК С-200 і де їх застосовували

ЗРК С-200 – це радянська розробка 1960-их років. З того часу він пройшов декілька модернізацій (С-200А "Ангара”, С-200В "Вега", С-200М "Вега-M", С-200ВЭ "Вега-Э", С-200Д "Дубна") і навіть був здатен нести ядерні заряди, але згодом вийшов не пенсію, передавши естафети новим розробкам. Але це в Росії.

В Україні ці ЗРК у варіанті С-200В (модернізація 1970-го і 1989-го років) стояли на озброєнні до 2013 року, поки не були списані зусиллями громадянина Росії Лєбєдєва, який працював в уряді Азарова міністром оборони та відповідав за розвал ЗСУ, а нині переховується в Росії.

Україна офіційно зняла з озброєння ЗРК С-200 в жовтні 2013 року. На той час країна мала 5 – 6 дивізіонів цих комплексів / Фото Міноборони України

У 2018 році ЗРК повернули до військ зі складів та поставили, на бойове чергування заступили перші три комплекси. Також почали відновлювати та модернізувати інші ЗРК та ракети 5В28. Процес цей доволі довгий та недешевий, але проєкт вже повністю себе виправдав.

Українським фахівцям вдалося перетворили доволі архаїчну зброю на сучасний засіб ураження, жертвами якого стали вже чимало наземних цілей окупантів і їхніх літаків, а тепер – і представники ядерної тріади.

• Перші С-200 – це ППО середнього радіусу дії, які могли працювати в радіусі в 160 кілометрів. Нині Ту-22М3 було збито на відстані в 300 кілометрів.
• С-200 – це перевізний комплекс "земля – повітря", особливістю якого є здатність працювати за умов інтенсивної радіопротидії.
• Клієнти С-200 – ворожі літаки, крилаті ракети та безпілотники на висотах від 0,3 – 40 кілометрів, що летять зі швидкостями до 4300 км/год, на дальностях до 300 кілометрів.

• Власне комплекс складається з пускової та зенітний керованих ракет. Також нині ці ЗРК мають заряджувальні машини, що здійснюють автоматичне заряджання пускових установок.
• С-200 працює з технологією напівактивного самонаведення ракет на ціль, після виявлення цілі радіолокатор "підсвічує" її – безперервно та автоматично супроводжує її за кутовими координатами, швидкістю та відстанню. За цими даними на ціль наводяться голівки самонаведення, розміщені в носовій частині ракет.

Ракета 5В28 для комплексу С-200 важить майже 8 тонн і має довжину 11 метрів. Сучасні зенітні ракети менші за розмірами / Фото WARNER ROBINS MUSEUM

Тактико-технічні характеристики ЗРК С-200

• Максимальна висота ураження – 40 кілометрів,
• Мінімальна висота ураження – 300 метрів,
• Заявлена дальність ураження – 285 кілометрів.
• Фактична дальність ураження – понад 300 кілометрів
• Максимальна швидкість цілей – до 4 300 кілометрів на годину.
• Кількість одночасно обстрілюваних цілей п'ятиканальним полковим комплексом – до 5,
• Кількість ракет, що можуть водночас бути наведені на одну ціль – до 3,
• Час розгортання на підготовленій позиції – 24 години,
• Час приведення в бойову готовність з режиму чергування – 1,5 хвилини,
• Час підготовки ракети до старту – 40 секунд.

Характеристики ЗРК С-200 / Інфографіка "Еспресо"

Тріумфальне повернення С-200

С-200 нагадали про себе після довгої мовчанки влітку 2023 року – тоді росіяни почали повідомляти, що по їхніх наземних об'єктах глибоко в тилу почало прилітати щось велике та потужне.

Жертвами обстрілів стали:

• Керченський міст,
• авіабаза окупантів "Морозовськ" у Ростовській області, Таганрозі та Калузькій області.

Згодом з’ясувалося, що це ракети 5В28, які переробили з засобів ППО на снаряди класу "земля – земля" та змусили їх летіти по балістичній траєкторії.

На цьому новини для росіян не завершились – у 2024 році С-200 повернулися до класики та почали збивати літаки. Першими жертвами стали літальні радари А-50У.

• Перший літак було збито 14 січня в небі над окупованою росіянами частиною Запорізької області за 160 кілометрів від лінії фронту.
• Другий літак А-50У Сили оборони знищили 23 лютого 2024 року над Краснодарським краєм за 256 кілометрів від лінії фронту.

Ці втрати шокували росіян, вони відмовились вірити, що їхню гордість збили українці, а тому оголосили, що це був "дружній вогонь". Україну ця версія повністю влаштувала, адже вона заспокоїла інших російських пілотів, а тому – зробила їх новими цілями для українських С-200. Нове вдале полювання відбулося 19 квітня 2024 року – ціллю став літак Ту-22М3.