Якими будуть ставки за депозитами і чи збережуть вони свою привабливість?

На ринку банківських депозитів відбуваються зміни. Поки незначні, але вони можуть стати трендом, який здатен багато розказати нам про найближче майбутнє цього виду заощаджень.

З початку року рівень депозитних ставок в Україні залежно від терміну знизився на 0,50–0,75 п.п. Найбільше скорочення відбулося в найкоротших 3-місячних вкладах. Процентна ставка тут стала меншою на 0,75 п.п., знизившись з 14,25 до 13,5% річних.

За 12-місячними вкладами процентна ставка знижувалася слабше, на 0,52 п.п. — з 14,22 до 13,7%. А найменше скорочення було зафіксовано у 6-місячних вкладів. З січня по середину квітня ставка за ними зменшилася на 0,49 п.п. — з 14,84 до 14,35%.

Здається, що різниця невелика. Але вона дає зрозуміти, як банки бачать свою відсоткову політику на рік наперед. Що вищими вони тримають процентні ставки за періодом, то небезпечнішим він їм видається. Власне, у такий спосіб банки залучають більше коштів для підвищення власної фінансової стійкості в найскладніші відрізки часу.

Найбезпечніший період, з огляду на відсоткову політику банків, — це найближчі три місяці. Тобто приблизно до липня. Процентні ставки тут найнижчі. А найскладніший горизонт, знову ж таки на думку банкірів, — найближче півріччя з піком кризи у серпні-вересні-жовтні. Ставки тут найвищі. Загалом такий прогноз добре збігається і з воєнними очікуваннями, і з політичними.

На довшому відрізку, судячи з дохідностей за річними вкладами, ризики значно менші. Процентні ставки тут найнижчі. Зима 2024 року і весна 2025-го здаються банкам більш безпечними. Принаймні зараз.

Це хороший й відносно надійний дороговказ. Інвестору в більшості випадків варто, так би мовити, йти за високою процентною ставкою. Зараз це 6-місячний депозит. А потім можна буде переглянути умови інвестицій. Не виключено, що й самі банки їх переглядатимуть, якщо, наприклад, воєнні дії загостряться, або не вдасться відновити енергосистему до початку опалювального сезону, або ж проблеми із наданням Україні західної підтримки не буде вирішено. На жаль, у наш час щось планувати навіть на рік — це розкіш, яку ніхто собі не може дозволити.

Поки що ж, враховуючи прогнози НБУ щодо інфляції, депозитні ставки до кінця літа будуть не нижчими за поточні, а можливо, і вищими. Тож можливість не втратити дохідності і «перевкластися» на кращих умовах ще точно буде. Далі ж щось планувати важко. Особливо з огляду на, так би мовити, супутні фінансові ризики.

Наразі й валютні, й інфляційні ризики зберігаються на досить високому рівні. Все вищеописане стосувалося гривневих вкладів і номінальних депозитних ставок, без поправки на рівень інфляції. Якщо ж ці ризики враховувати, то фокус у заощадженнях цілком може змінитися.

Так, існує вагомий оптимістичний фактор — торік інфляція знижувалася рекордними темпами, з 26,6 до 5,1%. Цього року вона наразі продовжує низхідний рух, але з другого півріччя може повернутися до стриманого зростання. Зокрема, НБУ очікує до кінця року прискорення зростання цін із поточних 3,2 до 8,6%. По-перше, це немало — більш як удвічі. По-друге, це означає, що реальні депозитні ставки (номінальна ставка мінус інфляція) у міру посилення інфляційного тиску знижуватимуться.

За середньої ставки за 6-місячним депозитом у 13,7% річних його реальна річна прибутковість за інфляції у 8,6% уже буде на рівні 5%. З них приблизно 2,8 п.п. піде на сплату податку на доходи. Тож у результаті від реальної річної прибутковості залишаться 2,3%, а оскільки ми говоримо про піврічний вклад, то заробіток на ньому становитиме лише 1,15%. Так, вище інфляції, але на більше, ніж збереження грошей, розраховувати не вийде.

Звісно, це лише умовний приклад. Зрозуміло, що якщо до середини жовтня інфляція не встигне розігнатися до 8,6%, то й реальна прибутковість депозитів буде вищою.

На жаль, це не всі загрози. Умови 2024 року дуже агресивні для курсу національної валюти України. Через подвійний дефіцит, бюджету і торгового балансу, до третього кварталу долар США може подорожчати на 7–8%, до 42–42,7 грн. З урахуванням цього гривневий вклад на пів року взагалі може принести збиток у 5,5–6,5% порівняно з простим зберіганням іноземної валюти.

Звичайно, гарантувати виконання валютного прогнозу неможливо. Але оскільки ризики ослаблення гривні високі, слід завжди пам’ятати про важливість використання різних інвестиційних інструментів.

Інвестиційна диверсифікація стає критично важливою, адже коли економіка переживає складні часи, жодна інвестиційна стратегія не застрахована від ризиків. Однак саме диверсифікація дає змогу мінімізувати можливі втрати та забезпечити захист накопичень.

Розміщення грошей виключно на банківських депозитах хоч і вважається найбільш безпечним способом збереження коштів, не завжди є надійним рішенням. Тому важливо у свій інвестиційний портфель включати не лише банківські депозити, а й інші інструменти. Вкладення коштів у державні цінні папери може забезпечити вищу доходність порівняно з депозитами та частково захистити заощадження від інфляції за рахунок вищих ставок. Золото також традиційно вважається «тихою гаванню» для інвестицій під час економічних криз. Воно зберігає свою вартість навіть тоді, коли ринки цінних паперів і валют переживають значні коливання. Безумовно, у нашому випадку диверсифікація також передбачає наявність у портфелі валютних заощаджень. Зберігання частини коштів в іноземній валюті, наприклад у доларах або євро, допомагає зменшити ризики, пов'язані з девальвацією національної валюти.