Історія неймовірного Mirage F1: як Dassault створила культовий літак

Компанія Dassault розробила літак F1 за власною ініціативою, проте ним зацікавилися французькі військові. Після прийняття перехоплювача на озброєння, він швидко завоював популярність в інших країнах.

Літак Dassault Mirage F1, вперше представлений 1966 року, став значним досягненням французької авіації, замінивши Mirage III. На відміну від своїх попередників з дельтаподібними крилами, Mirage F1 мав стрілоподібні крила і звичайні хвостові поверхні, що підвищило його маневреність і знизило вимоги до довжини злітно-посадкової смуги.

Фокус переклав статтю Гаррісона Касса про французький винищувач, який був значним досягненням для країни.

Спочатку літак F1 розробляли як приватний проєкт компанії Dassault, але потім його прийняли на озброєння ВПС Франції як всепогодний перехоплювач. За майже 30-річний період виробництва було побудовано понад 700 літаків, які знайшли широке застосування у ВПС по всьому світі.

Dassault Mirage F1: 50 років аерокосмічного панування

Літак Dassault Mirage F1, що випускався протягом майже 30 років, був одним з основних у різних військово-повітряних силах світу. Сьогодні, через понад 50 років після своєї появи, кілька цих літаків досі виконують польоти. Розроблений як наступник сімейства Mirage III, Mirage F1 французького виробництва вперше піднявся в повітря у грудні 1966 року. Він експортувався в Ірак, Грецію, Іспанію та інші країни.

Приватний проєкт

Компанія Dassault розробила Mirage F1 за власною ініціативою. Планувалося також створити більший Mirage F2, але цю програму скасували наприкінці 1960-х років, що дало змогу Dassault інвестувати більше коштів у F1.

ВПС Франції побачили перспективу в цій приватній ініціативі, розглядаючи F1 як можливий всепогодний літак-перехоплювач. У відповідь на виявлений інтерес Dassault оснастила першу партію F1 моноімпульсним радаром Thomson-CSF Cyrano IV, який давав змогу вести всепогодні операції. Ставка виправдалася, і французи придбали F1 як всепогодний перехоплювач.

Mirage F1: розмах крил

Mirage F1 був схожий за розмірами на Mirage III і Mirage 5, хоча і не мав дельтаподібних крил. Замість них у F1 були стрілоподібні крила, встановлені високо на фюзеляжі, а також звичайні хвостові поверхні. Хоча F1 мав менший розмах крила, ніж дельтакрилий Mirage III, він мав більший запас палива, чудову маневреність і менші вимоги до довжини злітно-посадкової смуги.

Брак фінансування затримав перший політ: перший прототип F1 нарешті піднявся в повітря 23 грудня 1966 року. Незабаром після цього перший прототип досяг швидкості 2 Маха, але на початку 1967 року його було втрачено, коли через вібрацію пілот втратив керування. Літак розвалився, а пілот загинув. Та все ж літак досить добре проявив себе, щоб отримати перше замовлення від французьких ВПС. Масове виробництво почалося і не припинялося до 1990-х років: на той час було побудовано понад 700 Mirage F1.

Побудований на основі одного двигуна, F1 міг служити як перехоплювачем, так і штурмовиком. Фюзеляж запозичили у Mirage III, але змінена конфігурація крил дала змогу на 50% скоротити довжину злітно-посадкової смуги, на 40% збільшити бойовий радіус і на 25% знизити посадкову швидкість. Крило F1 мало як двощілинні закрилки на задній кромці, так і повнорозмірні планки на передній кромці, якими можна було автоматично керувати для зменшення радіуса розвороту F1.

Турбореактивний двигун SNECMA Atar 9K-50 забезпечував тягу в 6800 кг/с, що давало змогу літаку розвивати максимальну швидкість у 2338 км на годину і досягати стелі в 20 км. Двигун заслужено хвалили за простоту конструкції.

F1 оснащувався парою внутрішніх 30-мм гармат і однією ракетою середньої дальності "повітря-повітря" Matra R530. Однак на зовнішніх підвісах літак міг нести сумарне корисне навантаження майже в 6350 кг бомб і ракет.

Mirage F1 став основним літаком ВПС від Греції та Еквадору до Іраку та Лівії. До 2014 року він служив у ВПС Франції, а сьогодні його можна побачити на озброєнні Республіки Конго, Габону, Ірану, Лівії та Марокко.

Про автора

Гаррісон Касс — журналіст, який пише про оборону і національну безпеку. У його доробку понад 1000 статей на теми, пов'язані з міжнародними проблемами. Адвокат, пілот, гітарист і професійний хокеїст, Гаррісон служив пілотом-стажистом у ВПС США, але був демобілізований за станом здоров'я. Отримав ступінь бакалавра в коледжі Лейк-Форест, ступінь доктора права в Орегонському університеті та ступінь магістра в Нью-Йоркському університеті. Гаррісон слухає гурт Dokken.