Допомога США для України: NYT з’ясувала, чому Джонсон зрештою погодився проштовхнути закон

Рішення спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона ризикнути своєю посадою і проштовхнути законопроект про зовнішню допомогу, зокрема Україні, стало кульмінацією політичної кар’єри республіканця з Луїзіани, пише The New York Times.

"Я хочу бути на правильному боці історії", – цитує Джонсона представник з Техасу Майкл Маккол.

Зазначається, що як рядовий прихильник жорсткої лінії, Джонсон здебільшого виступав проти фінансування військових зусиль Києва. На початку свого спікерства він заявив, що ніколи не допустить голосування з цього питання, доки не будуть виконані вимоги його партії щодо кордону. Але, коли він дав зрозуміти, що планує об'єднатися з демократами, щоб проштовхнути пакет допомоги, Джонсон заговорив зовсім по-іншому.

Зміна позиції Джонсона

"Історія судить нас за те, що ми робимо. Зараз настав критичний час. Я міг би прийняти егоїстичне рішення і зробити щось інше. Але я роблю те, що вважаю правильним. Я вважаю, що надання летальної допомоги Україні зараз є критично важливим", – сказав політик журналістам у Капітолії.

Джонсон пояснив свою зміну поглядів частково отриманими розвідувальними даними, зокрема про те, що Володимир Путін не зупиниться і може зазіхнути на країни Балтії. "Раптом він усвідомив, що світ залежить від цього. Це не якась маленька політична гра в залі засідань", – сказав пан Маккол.

Один з найбільш впливових брифінгів, за словами людей, знайомих з дискусіями, відбувся в лютому в Овальному кабінеті, коли лідери Конгресу зустрілися з Джо Байденом, щоб обговорити державне фінансування та допомогу Україні. Високопосадовці з питань нацбезпеки намагалися переконати Джонсона, що в України швидко закінчуються боєприпаси, і наскільки жахливими будуть наслідки, якщо ППО не буде посилена американською зброєю.

За словами журналістів, Джонсон також був вражений історіями, які він почув під час зустрічей з президентом України Володимиром Зеленським та іншими особами, про масштаби страждань, які російські війська спричинили в країні. Все це зачепило християнські почуття Джонсона.

Політичний тиск

Автори вказують, що спікер також зіткнувся зі зростаючим політичним тиском, який змушував його діяти. На додачу до скрутного становища Джонсона, він опинився у вкрай незручній ситуації, коли демократи, а також деякі реуспубліканці активно підтримували допомогу Україні. Кожен говорив спікеру, наскільки життєво важливою є відправка допомоги.

Водночас Джонсон спілкувався зі своїми союзниками і ламав голову, які заходи можна включити, щоб зробити законопроект про допомогу більш прийнятним для республіканців. Приблизно в той самий час Джонсон почав – спочатку приватно, а потім і вголос – говорити союзникам, що він забезпечить, щоб США надіслали фінансування Києву. Терпіння політично вразливих республіканців, які хотіли проголосувати на підтримку України, також уривалося.

Коли він погодився просунути пакет допомоги, йому довелося зіткнутися з хвилею гніву з боку правого крила Республіканської конференції, члени якого звинуватили Джонсона у зраді і неодноразово закликали його змінити курс. Однак політик зазначив, що не турбується про власну посаду спікера, але серйозно стурбований здатністю України стримувати Росію без допомоги США. Ухвалення пакету допомоги викликало нову хвилю люті серед прихильників жорсткої лінії, пише газета.

Джонсон не вийшо на трибуну Палати представників, щоб обґрунтувати жодного із законопроектів про допомогу, як це майже завжди роблять спікери, і залишився осторонь, коли законодавці голосували. Після ухвалення закону він виступив з уривчастою промовою про важливість допомоги.

Допомога США

Палата представників Конгресу США 20 квітня більшістю голосів схвалила запропонований Джонсоном законопроект про витрати на допомогу Україні. Сенат США розгляне законопроект у вівторок, 23 квітня 2024 року. Президент Джо Байден пообіцяв одразу після ухвалення підписати документ.

Водночас допомога Україні розколола Республіканську партію та показала проблеми Дональда Трампа. Принаймні в питаннях зовнішньої політики Республіканська партія не повністю підтримує колишнього президента.