Пошана just business: як «цілителі» та «коучі» отримують ордени

Торік восени таролога та мага Веліара, в миру Богдана Оріщенка, нагородили відзнакою «Гордість і слава України». Хтось писав у соцмережах, що зараз високих нагород гідні тільки військові, а декого обурило, що держава легітимізує псевдонауки й чаклунство. Як пізніше виявилося, ця відзнака була не державною, а врученою благодійним фондом, який цю нагороду і створив. А от вітальні листи до лауреатів премії були підписані офіційною особою — спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

Також з’ясувалося, що не всі нагороди з патетичними назвами на кшталт «Честь нації», вручає саме держава. Насправді існують десятки підприємств та організацій, які виробляють, вручають і продають (!) подібні нагороди. Тож орденоносцями можуть стати як справді видатні українці, так і будь-хто, хто заплатив за отримання звання. MediaSapiens розбирався, хто, кого і за що нагороджує в Україні.

Для початку — довідка про нагородну систему в Україні. Державні нагороди регулює відповідний закон, де є перелік орденів і медалей, а також описана процедура нагородження. До держнагород належать звання «Герой України», орден Свободи, ордени Ярослава Мудрого, княгині Ольги, Богдана Хмельницького, Героїв Небесної Сотні, «За мужність», медалі «За військову службу», «За врятоване життя» тощо. Усі державні нагороди вручають після указу президента України, а контролює цей процес дорадчий орган — Комісія державних нагород і геральдики при Президентові України, головою якої з 2020 року є Андрій Єрмак. Після того, як людина отримала якусь державну нагороду, їй надають відповідні пільги, наприклад, безплатне лікування або покращення житлових умов.

Також існують відомчі заохочувальні відзнаки, що видають держслужбовцям, працівникам міністерств і правоохоронцям. Своїми власними преміями та грамотами нагороджують Верховна Рада та Кабінет міністрів України. На місцевому рівні органи самоврядування теж мають повноваження поклопотати про відзначення державними нагородами тих, кого, на їхню думку, треба нагородити. А ще вони можуть надавати звання «Почесного громадянина».

Що ж до недержавних нагород, то їх можуть видавати будь-які зареєстровані в Україні організації та обирати номінантів відповідно до власного статуту. Проте, за законом «Про громадські об’єднання», їхня символіка не має повторювати державні нагороди.

Хто ж нагородив мага Веліара

Вибір преміантів — особиста справа громадських організацій, і такі, що роздають нагороди, в Україні існують. Наприклад, відзнакою «Гордість і слава України» мага Веліара нагородив благодійний фонд «Незламна українська нація», заснований у квітні 2022 року інформаційно-видавничим центром «Галактика», яка поставила на потік нагородження будь-кого та будь за що.

Переплутати премії цього видавничого центру з державними дуже легко, зокрема, через пишні назви. Ось деякі з нагород, які вручає «Галактика» та її фонд: «Берегиня України», «Гордість нації», «Науковець року», «Гордість і слава України», «Родинна слава». При цьому, як указано на сайті «Галактики», хоч нагороди й не державні, вручення цих відзнак відбувається за підтримки «Офісу Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, обласних, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань та інших структур». Справді, у вітальних листах від «Галактики» можна побачити підписи спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука, Уповноваженого ВРУ з прав людини Дмитра Лубінця та його попередниці Людмили Денісової.

Офіційно цей видавничий центр існує з 2013 року, і для кожної нагороди щороку створювався окремий сайт, щоправда, на безплатних платформах доволі низької якості. Але це компенсується іменами відомих людей, яких долучають до вручення цих премій. Наприклад, у 2018 році «Галактикою» та нардепом від ВО «Свобода» Олександром Марченком було ініційовано нагородження орденом «Єдність і слава», а почесним головою Нагородної ради ордену був перший президент України Леонід Кравчук. Вітальні слова для премії «Гордість нації» написали експрезидент Віктор Ющенко, колишній Уповноважений із прав дитини Микола Кулеба, ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков і низка народних депутатів.

За даними YouControl, нагороди в «Галактики» замовляють різні державні й місцеві установи. Наприклад, премія «Гордість і слава» Байковецькій сільській раді на Тернопільщині та Чернівецькій обласній лікарні обійшлася по 20 тисяч гривень. За участь у Національній програмі «Твої імена, Україно» та «Родинна слава» Нараївська сільська рада заплатила по 8 тисяч гривень, а за публікацію у виданні «Гордість нації» тієї ж «Галактики» — 19500 гривень. Бахмутській лікарні у 2021 році «Берегиня України» обійшлася в 5,5 тисячі гривень. Та все ж до повномасштабного вторгнення державні тендери становили лише малу частину доходів видавництва. У 2018 році виторг «Галактики» перевищив 2 мільйони гривень, із яких державні закупівлі склали 76 тисяч. Протягом 2021 року виторг упав до 1,5 мільйона, проте частка державних закупівель зросла до 356 тисяч. За час існування видавництва було проведено 99 лотів на суму 926700 гривень. З початком повномасштабного вторгнення доходи видавництва дуже знизилися — загалом за два роки великої війни вони ледь перевищують 300 тисяч гривень. Держзакупівлі за 2022 рік принесли видавництву всього 36 тисяч гривень, бо їх провели ще до 24 лютого, а у 2023-му — 75 тисяч.

Доходи ТОВ «УІВЦ «Галактика»

 Державні закупівлі «УІВЦ «Галактика»

Головою наглядової ради фонду, створеного «Галактикою», є Марина Ставнійчук — заступниця голови Адміністрації президента при Януковичі та заслужена юристка України. У 2005 році вона була нагороджена державним орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, а у 2007-му — ІІ. Також вона є володаркою Почесної грамоти Кабінету міністрів України та лауреаткою ще однієї недержавної премії «Жінка ІІІ тисячоліття». Зараз Ставнійчук є гостею в етерах ютуб-каналу «Вишка», який веде колишня ведуча заборонених телеканалів Медведчука Лана Шевчук.

Згідно з документами, що є на сайті фонду «Незламна українська нація», директоркою «Галактики» є Аліна Захарченко, аналітичні платформи YouControl та «Опендатабот» теж указують на неї як на єдину керівницю. Проте на сайтах самих нагород гендиректоркою значиться Галина Захарченко. На своїй сторінці у фейсбуці вона підписана як гендиректорка та власниця УІВЦ «Галактика», а також голова фонду «Незламна українська нація». Саме Галина Захарченко поширює різні дописи щодо роботи фонду, допомоги ЗСУ під час війни, церемонії нагородження тощо, а от Аліна своє відношення до фонду та видавничого центру підтверджує хіба що репостами зі сторінки Галини Захарченко. З сайту фонду також відомо, що Галина Захарченко є першою заступницею голови Спілки освітян України та членкинею Національної спілки журналістів України. Однак знайти її журналістські здобутки ні в її соцмережах, ні на сайті НСЖУ не вдалося.

Крім УІВЦ «Галактика», існує схоже підприємство УВЦ «Галактика-С», керівником якої, за даними YouControl, теж була Галина Захарченко. Ще серед засновників значаться Василь і Роман Захарченки. На сайті висять подяки від військових Владиславу Захарченку, тож спільні прізвища керівників підприємства й адреси можуть указувати, що створення нагород і відзнак є родинним бізнесом Захарченків.

Попри те, що «Галактика» на сайті вказує, що існує з 2013 року, в описі на ресурсі видавництва йдеться: «За шістнадцять років кропіткої праці на світ з’явилися альманахи: “Співдружність Україна — Росія”, “Транспортний комплекс України 2005”, “Мережа зв’язку та інформатизація України 2006”, “Будівництво та архітектура України”, “Товари та послуги України”». Головною метою своєї багаторічної роботи «Галактика» вказує, зокрема, «почесну, але нелегку місію формування ділового іміджу» українських бізнес-структур. Зокрема завдяки публікаціям про них в «іміджевих альманахах» видавництва.

Марина Ставнійчук, Руслан Стефанчук та Галина Захарченко

Що відомо про лауреатів премій «Галактики»

Серед нагороджених «Галактикою» є лікарі, освітяни, культурні діячі, підприємці, чиновники та військові, чий внесок у життя країни не викликає сумнівів. Але цього не скажеш про всіх лауреатів. Наприклад, одразу декілька нагород «Галактики» отримала Катерина Варібрус, вона ж Катерина Славська-Подорожня — фотографка, нині операторка «Суспільного» і, судячи з соцмереж, близька знайома мага Веліара. Вона, зокрема, допомогла створити йому сайт і підтримала після скандалу з нагородженням у відеоролику «Хто такий Оріщенко Богдан» (зараз відео недоступне). Вона, як і маг, має відзнаку «Гордість і слава», а ще нагороди «Берегиня України», «Орден Королеви Анни», «Честь Вітчизни» й «Орден пошани», вручений спікером ВРУ Русланом Стефанчуком ще до початку повномасштабного вторгнення. Таким же орденом Стефанчук нагородив низку військових.

На сайті Варібрус вказано, що з 2020 по 2023 роки вона зібрала «для нужденних більше 5000000 гривень». Вона веде свої соцмережі, постить фотосесії та приклади своєї операторської роботи, проте на жодній зі сторінок немає підтвердження її благодійництва — ні фото, ні документів. Водночас вона викладає світлини з церемоній нагородження «Галактики», які робить для видавництва як фотографка.

 Катерина Варібрус

У її соцмережах указано, що вона — «власниця медіахолдингової компанії, дизайнер одягу, стиліст, засновник і головний редактор глянцевого журналу (з назвою “Варібрус”), авторка книг та організаторка благодійних проєктів». Станом на лютий 2024 року сторінки «Всеукраїнського благодійного проєкту К. Славської» неактивні, а пошук у гуглі видає посилання, що веде на фейсбук-сторінку не благодійного проєкту, а медіахолдингу. Про книги та глянцевий журнал, які видає холдинг, Катерина пише в соцмережах, проте жодного з примірників у відкритому доступі знайти не вдалося.

Хоч сама Катерина чаклунством не займається, своєї прихильності до магії не приховує, і спілкується не тільки з самим магом, а й із його родиною, зокрема, матір’ю Веліара Оленою Оріщенко — і рекламує її послуги на своєму сайті. Піарить Славська ще одного мага — Аламара, який обіцяє за допомогою «чорної грошової магії» зробити будь-який бізнес успішним. Тобто «берегиня України» та «честь вітчизни» на своєму сайті розміщує контакти та рекламує платні послуги магів і чаклунів.

Обкладинки журналу з магом Веліаром і магом Аламаром

Ще одна «Берегиня України», «Гордість нації» та володарка ордену «Медична слава» — цілителька з Одещини Софія Нагорняк. Вона «біоенерготерапевтка, ясновидиця, психологиня, фітотерапевтка, герудотерапевтка, членкиня Міжнародної Асоціації народної медицини, письменниця» — і теж членкиня НСЖУ. Бо колись вела телепрограму «Саранські осички», за що отримала грамоту від голови правління одеської філії НСЖУ Юрія Работіна.

Перший президент Леонід Кравчук нагородив Нагорняк орденом «Честь та слава», а ще цілителька має диплом за «особливий внесок в охорону здоров’я нації, високий професіоналізм і плодотворну працю», при цьому, як зазначається на її ютуб-каналі, «унікальні, перевірені часом, фахово доповнені та підібрані, з урахуванням до сьогодення, знання базуються на родових секретах, які берегиня отримала від своєї бабусі». Теж, напевне, біоенерготерапевтки.

Нагорняк має в Одесі «клініку» й «аптеку», де продає чаї, мазі, настоянки та «цілющі» трав’яні БАДи. Також завдяки знанням бабусь і прабабусь «берегиня» пропонує дізнатися клієнтам свою подальшу долю та долю близьких. «Софія Михайлівна закінчила повний курс біоенергоінформації у Київському медичному університеті, у 1992 році пройшла атестацію в Інституті УАНМ та отримала право щодо здібностей до ясновидіння, діагностики та лікування хвороб», — йдеться на її сайті. Нагорняк підтверджує своє право на лікування пацієнтів документами, і якщо висновки з медуніверситету про її атестацію в галузі народної медицини там дійсно є, то ясновидіння вона, очевидно, собі приписала сама (хоч і не виключено, що в Україні існує виш, який видає дипломи й за цим фахом).

Ще один лікар-цілитель, який отримав у 2020 році премію «Гордість нації» — Микола Яковчук. Він теж «біоенергоінформотерапевт, цілитель, член Асоціації спеціалістів народної та нетрадиційної медицини України, засновник Школи оздоровлення та духовного розвитку людини “ОММАО”, кандидат енергоінформаційних наук та почесний професор Академічної Спілки Оксфорда» (це не має нічого спільного з Оксфордським університетом — «ДМ»). Яковчук використовує у своїй роботі «нетрадиційну китайську медицину та духовну спадщину Афонських ченців». З 2004 року на базі центру в Школі «ОММАО» проводить навчання зцілення та профілактики хвороб «за допомогою терапії мислеобразів, остеопатичних маніпуляцій, дихальних вправ, медитації, духовних практик, а також гармонізації організму за допомогою енергії Святого Духа». До 2022 року він вів відеоблог, де розповідав, як зарядити воду чи як злість впливає на печінку.

Та не цілителями єдиними. Торік у жовтні відзнаку «Гордість і Слава України» отримала голова Золотоніської РВА Ірина Тернова. «Завдяки Вашому патріотизму, підтримці, у зоні бойових дій воює не тільки зброя – воює український дух, який неможливо здолати!» — написано у вітальному листі від Руслана Стефанчука. Отримати цю нагороду Терновій не завадила догана, яку їй оголосили в Кабміні за три місяці до того. В розпорядженні йшлося про «неналежне здійснення керівництва діяльністю Золотоніської районної державної (військової) адміністрації Черкаської області». Медіа повідомляли, що чиновниця була фігуранткою скандалів, пов’язаних із розподілом гуманітарної допомоги, неналежним розміщенням військових і підготовкою укриттів.

«Орден Королеви Анни», «Великі українці» й інші нагороди Асамблеї ділових кіл

Окрім орденів і медалей «Галактики» дехто з її преміантів має також «Орден Королеви Анни» — це ще одна недержавна відзнака, якою нагороджує Асамблея ділових кіл. Організація заснована I Конгресом ділових, наукових і творчих кіл України в грудні 1998 року. Генеральним директором Асамблеї є заслужений журналіст України, академік Академії соціального управління, доктор філософії Антон Саввов. До президії Асамблеї входять чимало українських культурних діячів, зокрема народні артисти України Лесь Задніпровський, Вадим Крищенко, Анатолій Паламаренко та Зеновій Корінець, ректор Академії мистецтв імені Павла Чубинського Василь Романчишин.

На сайті Асамблеї вказано, що організація підтримана президентом і урядом України, а також є дочірньою структурою Європейської Бізнес Асамблеї (ЕВА) і працює під її патронатом у 65 країнах світу.

Попри імена та «міжнародність», історія Асамблеї ділових кіл містить і критику. У 2017 році Харківський антикорупційний центр писав, що з бюджету харківського метрополітену на нагороди від Асамблеї витрачають тисячі доларів. «“Нагороди” Європейської Бізнес Асамблеї The Europe Business Assembly (EBA) та ESQR (European Society for Quality Research) мають нюанс — вони входять до списку тих, хто продає фейкові “нагороди марнославства”, або Vanity awards (без реального конкурсу, вимог і суддів) для маркетингового просування компанії», — повідомляв ХАЦ.

Пізніше про Антона Саввова йшлося в розслідуванні The Times: «Оксфордський університет у фальшивому фарсі нагород». Видання інформувало, що Асамблея шукає людей, готових заплатити майже 10 тисяч фунтів задля отримання «премії» та пам’ятного знаку, які будуть вручені їм в Оксфорді. У відповідь на звинувачення Саввов висунувюридичні претензії до The Times і низки українських медіа, які передрукували розслідування. Адвокат Саввова пояснював, що нагороди не можна називати «фальшивими», оскільки компанія «як і будь-яка інша юридична особа» може проводити вручення власних нагород. Проте він підтвердив, що компанія «жодним чином не пов’язана з Оксфордським університетом».

Іміджеві втрати не завадили подальшому існуванню Асоціації, яка, крім «Ордену Королеви Анни», відзначає ще орденом «Свята Софія», відзнакою «Кращі підприємства України», орденом «За громадянську доблесть», орденом «Золотого тріумфального сокола», «Великі українці», «Золотий хрест честі і звитяги “Лицар Вітчизни”», а також «Головний гран-прі України “Золота пектораль”» (не плутати з премією театрального фестивалю). Сайт, присвячений усім цім преміям, називається «Лідери ХХI століття» (люблять люди, які вручають ці премії, вважати лідерами тих, кого нагороджують) та має аж два однойменні ютуб-канали — на одному один підписник, на іншому — п’ять. На останньому можна подивитися й відео посвяти в лицарі:

Про саму «Золоту пектораль» на сайті багато деталей — скільки на неї пішло золота, якої проби тощо, — а от списку нагороджених на сайті немає. Так само як і списку людей, які отримали титул «Великий українець». Але точно відомо, що такий титул (разом зі званням «Лицар Вітчизни») від Асоціації отримав, наприклад, мукачівський адвокат Олексій Фазекош.

 Акторка, режисерка, ведуча Юлія Сак отримала й орден королеви Анни, і, судячи з фото, «Головне гран-прі». Фото оприлюднила у себе на сайті Катерина Варібус

Проте далеко не всі раді церемоніям та титулам. Наприклад, у 2017 році «Асамблея ділових кіл» спробувала нагородити, а точніше продати «почесне звання» з нагородженням орденом «Золотий хрест честі і звитяги» та лицарською шаблею «Лицарського легіону України» ковельському ексдепутату Володимиру Пархонюку.

«Чергове “розводилово”. Найцікавіше те, що для “розводняка” використовують елітне майно держави Україна — Маріїнський палац, Державний прапор України (навіть для реклами заборонено) та ще й почесну варту! Моїй уповноваженій особі під ніком “Степан Степанович” (статус та ім’я видумані) навіть запропонували “відкат” 2000 грн за те, що вмовить мене взяти участь у цій акції та перерахувати 23,5 тисячі гривень! Де ще у світі є лохотрон державного рівня?», — розказав тоді Пархонюк місцевим медіа.

 Нагородження дійсно відбувалися в Маріїнському палаці. Тут можна подивитися церемонію у листопаді 2021 року

Співаки, коучі, психологи й інші орденоносці

«Орден Королеви Анни» свого часу отримали співачки Катерина Бужинська та Тоня Матвієнко. Торік відзнаку отримала акторка Анна Саліванчук, щоправда, їй довелося відбиватись від критики: «Всі запитують, що це за орден я отримала вчора, і головне — за що. Я отримала міжнародний Орден княгині Київської Анни “Честь Вітчизни” за сумлінне служіння Україні! Ви запитаєте, що я такого робила? Я скажу: робила багато творчих вечорів, і збирала гроші, і протягом усієї війни допомагала дитячим будинкам і притулкам для тварин».

Співачка Angela, вона ж Альона Миколайчук, вочевидь, вирішила побити рекорд та отримати найбільше нагород від Асамблеї ділових кіл. У своєму інстаграмі вона повідомила, що загалом протягом року отримала більш як десять нагород (!) за суспільну роботу. Серед них знову ж таки «Орден Королеви Анни», «Великі українці», місце в міжнародному рейтингу «Лідери ХХІ століття» за «Професійні досягнення заради миру в Україні», орден «За громадянську доблесть» та «Свята Софія». Проте, на відміну від багатьох лауреатів, вона висвітлює свою благодійну роботу, зокрема, в дитячій клініці «Охматдит».

Також до «Лідерів ХХІ століття», за версією Асамблеї ділових кіл, потрапили: психолог, казковий і пісочний терапевт, спеціаліст з арттерапії та метафоричних асоціативних карток, спеціаліст із нейропсихології Надія Кірієнко; майстер перманентного макіяжу Зоя Максименко, яка «під звуки вибухів, у повністю оточеному місті, створювала пудрові брівки для клієнтки»; коуч Ельвіра Федючко, яка заснувала Академію тренерів і запустила освітню 3-місячну онлайн-програму «Мислення достатку»; спеціалістка з управління емоційним здоров’ям і благополуччям, мотиваційна спікерка Олена Ливермор, яка, до речі, веде інстаграм частково російською мовою і у квітні виступила «на одній сцені з Робертом Кійосакі, Михайлом Саакашвілі, Роджером Вером, Дагом Кейсі та іншими». Цікаво, як у неї це вийшло, якщо Саакашвілі з 2021 року перебуває під вартою в Грузії. Ливермор теж отримала «Орден Королеви Анни» за професійні заслуги. При цьому мотиваційний коуч зовсім не публікує дописів із підтримкою України або якоюсь благодійністю, але розповідає, як емігрувати до інших країн і підготуватися до переїзду.

УІВЦ «Галактика» й Асамблея ділових кіл — це лише два приклади організацій, чий бізнес пов’язаний із нагородами. Перерахувати всі заохочувальні недержавні відзнаки просто неможливо.

З огляду на кількість недержавних нагород в Україні, можна бути впевненим, що багато людей отримали відзнаки тому, що заслуговують на них. Але є серед організацій, які нагороджують, і ті, які зробили на пошані бізнес і вручають їх лише тим, хто може заплатити та хоче носити якусь медальку.

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»