Індекс медіаграмотності українців 2020–2023

• Рівень загального індексу медіаграмотності значущо змінився за останній рік: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника знизилася з 81% до 76%.

• Показник субіндексу розуміння ролі медіа в суспільстві у порівнянні з минулим, 2022 роком, значущо не змінився. А чутливість українців до спотвореного контенту зросла: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася із 65% до 70%.
• Частка аудиторії з високим і вищим за середній рівнем цифрової компетентності знизилася з 64% до 55% (2022 vs. 2023).
• Рівень медіаграмотності залежить від віку, рівня освіти, добробуту, місця проживання.
• Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18–25 років (за рахунок субіндексу цифрової
  компетентності ) і низький серед старшої вікової групи 56–65.
• Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою
  освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 29%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, — лише 13%.
• Суттєві відмінності в рівні медіаграмотності спостерігаються між особами з різним матеріальним статусом. Що
  вищий рівень добробуту, то вищий показник має індекс. Серед категорії тих, яким грошей вистачає лише на їжу
  (низький рівень добробуту), 37% мають низьке та нижче за середнє значення показника. Тимчасом як серед
  опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 18%.
• Показник розуміння суспільством ролі медіа у порівнянні з минулим, 2022 роком, майже не змінився. Більшість аудиторії — 70% — вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події.
• За останній рік зменшилася чисельність аудиторії, яка вважає, що медіа працюють в інтересах держави (з 31% у 2022 році до 25% у 2023-му) та суспільства в цілому (з 15% у 2022 році до 12% у 2023-му). Найбільш значна частка аудиторії (30%) вважає, що медіа працюють в інтересах своїх власників та інвесторів. А у тому, що медіа дбають про інтереси своїх глядачів, як і у попередньому році, переконані лише 7% (у 2021 році таких було ще менше — 4%). 
• Скоротилась також частка тих, хто вважає формат телемарафону цілком виправданим під час війни — з 58% у 2022 році до 41% у 2023-му. 74% опитаних стверджують, що що через брак різних точок зору на події в телемарафоні шукають інформацію в інших джерелах.
• Дослідження зафіксувало високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців.

Завантажити презентацію pdf-файлом можна за посиланням

В основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії», підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень 2020).

Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори.

• Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.

• Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами на день; мотиви використання інтернету; пристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет.

• Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту.

• Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік і маніпулятивного медіаконтенту. 

Методологія: кількісне дослідження; інтерв'ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Географія:  національне дослідження.

Обсяг вибірки: 1200 респондентів.

Цільова аудиторія: доросле населення України (18+).

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статтю, типорозміром населеного пункту та регіоном (дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим).  

Польовий етап: 15.01.2024 – 29.01.2024, здійснений компанією «New Image Marketing Group».