Пластикова піраміда: як депутати і природа програли бій звичайним пакетам

Щороку українці викидають десятки тисяч тонн пластикових пакетів. Два роки тому парламент ухвалив закон, щоб захистити природу від цих гір сміття. Депутати, які ухвалювали закон, багато говорили про захист екології, бо пластикові пакети не розкладаються. Проблему "вирішили" переходом на біорозкладні пакети та забороною безкоштовної роздачі упаковки.

Українці точно помітили реформу в супермаркетах, пакети там вже давно платні. "Бізнес-Телеграф" з’ясував, як це вплинуло на природу.

Бій пакетам

Велика реформа пакетів стартувала 2021 року. Тоді парламент ухвалив закон про обмеження обігу пластикових пакетів. У ньому прописано кілька етапів боротьби зі шкідливим пакуванням.

Безкоштовні пакети закінчились ще на першому етапі реформи. Супермаркети перейшли на нові типи упаковки, мінімальну ціну яких ухвалив Кабмін. За порушення цих вимог законодавці прописали штрафи: від 1700 до 34 000 гривень. Наступний етап не відклали навіть під час війни, то ж з 1 січня 2023 року в магазинах мають бути лише біорозкладні пакети.

Ухвалення закону про пакети — давня обіцянка України Євросоюзу. В більшості країн спільноти діють схожі обмеження.

Головна мета заборон — піклування про екологію. Екологи давно б’ють на сполох. Пластикові пакети розкладаються природним шляхом 100—500 років. А при їх спаленні виділяється велика кількість токсичного бісфенолу.

Українці завжди любили безкоштовні торбинки. То ж середня родина легко викидала тисячі пакетів на рік.

Що змінилося за більш ніж два роки?

Зменшились в рази

Після того, як пакети стали платними, українці почали менше їх споживати. Керівник відділу комунікацій мережі АТБ Сергій Демченко сказав БТ, що динаміка попиту прямо залежала від ціни.

Коли на першому етапі пакети подорожчали до 10 копійок, продажі впали, але не суттєво. Як тільки пластик замінили на біорозкладні пакети по 0,9—1,5 гривні, продажі зменшилися в 4 рази.

Обмеження обігу "пластику" створило цілі сегменти ринку "нешкідливих" пакетів: біорозкладні з крохмалю, компостні, паперові, полотняні торби. Пакувань нового виду в більшості магазинів більш ніж достатньо, ціни — від 1,5 до 100 гривень і більше.

Інша реальність — на ринках. Там досі безкоштовно дають і маленькі пакети, і пластикові торбинки для покупок.

"Хтось бере, а хтось відмовляється, все залежить від особистих переконань людини. Бо на державному рівні як не було просвітницької роботи щодо пластику, так і немає, а відповідальному споживанню з дитсадка треба вчити, — каже директор громадського об`єднання "Жива планета" Світлана Берзіна. — В Україні ж обмежилися лише ухваленням "забороняючого" закону, тому стрімкого скорочення обігу пластикових пакетів поки що не відбулося".

Обіг "шкідливих" пакетів стимулює слабкий контроль. З початку війни було введено мораторій на перевірки, який стосувався й Держспоживслужби. Крім того, як каже Берзіна, державного стандарту по товщині пакетів (а забороняли саме за цим критерієм) до цього часу не існує. І це ускладнює перевірки, бо в законі мова про мікрони, які незрозуміло як міряти.

Мільярди на пакетах

А от виробництво і споживання поміряти можна. Консультант компанії Pro Consulting, що давно досліджує ринок пакетів, Андрій Мокряков, каже, що реформу повноцінно так і не реалізували. Не в останню чергу — через війну.

"Станом на 2022 рік – перший повний рік з обмеженнями — частка біорозкладних пакетів та пакетів з вторинної сировини на ринку не перевищувала сукупно 10%. У 2023 році цифра зросла до 20—25%, але це явно не той ефект, на який розраховували реформатори. Бо 75% — це все той же пластик, обіг якого хотіли обмежити".

Втім, ринок пакетів — і "шкідливих", і "корисних" — і так обвалився. "З початком великої війни, у 2022 році, ємність ринку скоротилася на 39,1%, до 27 500 тонн, — зазначив Мокряков. — Торік все почало відновлюватися, але ринок все ще менший, ніж до повномасштабного вторгнення".

Ринок зменшився, бо стало менше й споживачів, і виробників. Деякі компанії припинили виробництво. Наприклад, в столичній фірмі "МПак" "Бізнес-Телеграфу" розказали, що нещодавно зупинили виробництво: через війну замовлень стало менше, бізнес "не йде".

Що цікаво, імпорт пакетів, який у перший рік війни впав на рекордні 46,8%, минулого року відновився майже до довоєнного рівня — 2 300 тонн. Пакети до нас поставляють, в основному, з Польщі.

Та загальна частка імпорту на ринку пакетів невелика — до 7%. Основну частку контролює кілька великих українських виробників. Такі як "Комсерв Україна", "ВП "Дніпропластавтомат", "ВК Пластик Пак", "Темп-2000", ПП "Ніка Пласт". "На ці компанії припадає близько 75% загального виробництва", — зазначив Мокряков.

"Бізнес-Телеграф" звернувся до цих компаній з проханням розповісти, як на них вплинула реформа ринку пакетів. Але зіткнувся з дивною утаємниченістю пакувальників. В компанії "Ніка Пласт" сказали, що вже запрошували журналістів після ухвалення закону про обмеження обігу пакетів. І більше спілкуватися з пресою не хочуть. Інші просто проігнорували запити.

Більшість виробників пакетів від реформи виграла. Бо розширила асортимент і продає більш дорогу продукцію.

А що з екологією?

Але ж головна ідея реформи — захист природи. І от краще не стало взагалі. По-перше, виробництво біорозкладних пакетів потребує в півтора раза більше енергії. Що погано впливає на екологію. По-друге, не розв'язана головна проблема. В країні досі не налагоджена утилізація пакетів. Ані звичайних, ані біорозкладних.

"Екологічні" біорозкладні пакети самі не розкладаються. Голова Клубу пакувальників Валерій Кривошей каже, що для цього потрібні спеціальні компостери. "Біорозкладні пакети — то окрема тема. Немає в нас компостерних установок для їх перероблення, — каже він. — А сама переробка досить енергомістка. Не дивно, що такі пакети не надто прижилися у світі. Використовується щороку близько 130 млн пластикових пакетів і лише 2 млн тонн біорозкладних".

Насправді в Україні є одна компостувальна станція, що може утилізувати біорозкладні пакети. "Бізнес-Телеграф" знайшов її у Львові. Але потужність невелика. Загалом ця станція може переробляти трохи менше за 5 000 тонн відходів на рік. То ж навіть якщо вона буде переробляти лише пакети, потужності не вистачає і на половину виробництва.

Втім, як вважає виконавча директорка ГО "Нуль відходів Львів" Ірина Миронова, поширення в обігу біорозкладних пакетів стане стимулом для будівництва компостувальних станцій і в інших містах.

То що ж з екологією? Берзіна каже, що пакети серед загальної купи сміття — то лише до 1%. "Ми чомусь почали з вторинного законодавства у сфері регулювання відходів. Бо в тій же Європі спочатку розв'язали питання з небезпечними відходами, зокрема, промисловими, а тоді вже взялися за пакети", — зазначає вона.