Відбудова України - 2024

Євродепутати закликають передати російські активи на відновлення України, посівна за 10 кілометрів від лінії фронту, чи готовий український ринок будматеріалів до викликів?

ПАРЄ ухвалила резолюцію про підтримку відновлення України

У ній євродепутати закликають усі країни, де РФ має рахунки, вжити необхідних заходів, щоб забезпечити передачу цих активів для відновлення інфраструктури України.

За резолюцію ПАРЄ проголосували 134 учасники засідання, проти – жоден. Рада Європи, зокрема, закликала до створення міжнародного компенсаційного механізму під її егідою.

«Оскільки щойно створений Реєстр збитків розпочинає трудомісткий процес реєстрації українських збитків для міжнародної претензійної процедури, країни, які заморозили російські активи, повинні передати ці активи до міжнародного компенсаційного фонду. Для ефективної реалізації процедури слід створити міжнародну комісію, яка розглядатиме претензії щодо відшкодування збитків, зафіксованих у Реєстрі», – йдеться в резолюції.

Виклики

На будматеріали для відбудови потрібно $62,8 млрд – експерт

У листопаді 2022 року обсяги житлових руйнувань, завданих Україні армією РФ, становили 74 млн кв. м, а наприкінці 2023-го зросли до 89 млн кв. м. Тож на будівельні матеріали для відновлення знадобиться 62,8 млрд дол.

“Маємо цифру в понад 62 млрд дол., це дослідження з листопада 2022 року, тож зараз наші потреби значно зросли. Проте вже бачимо колосальний обʼєм та обсяги, які можуть стати викликом для вітчизняного виробника”.

Про це повідомив директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза", голова комітету Торгово-промислової палати України з питань промислової модернізації Володимир Власюк під час круглого столу "Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відбудову".

За оцінками Власюка, вітчизняні підприємства можуть виробити близько 90% будматеріалів, необхідних на етапі відновлення, однак слід потурбуватися й про співпрацю з міжнародними партнерами.

В Україні 100 млн куб. м відходів руйнації, треба налагодити переробку – експерт

Про це повідомив голова Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій на Конференції про потреби відбудови.

“Нам важливо зрозуміти, що робити з уламками бетону, ПВХ, віконного скла. Ще одним важливим заходом є розробити алгоритм переробки шиферу, адже в ЄС висловлюють занепокоєння щодо можливого забруднення довкілля цим елементом. Тобто задач для спілок та наукової спільноти безліч, власне це і є наш пріоритет”, – повідомив Костянтин Салій.

ВЛАДА INSIDE

Підрахунок збитків довкіллю від війни – унікальний трек в історії людства

Як реалізується обрахування збитків довкіллю від війни, починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення. Як закладаються підвалини притягнення РФ до відповідальності за скоєні нею екологічні злочини, що передбачатиме відшкодування колосальних сум збитків екології країни – таких, зокрема, як непоправна шкода довкіллю після теракту на Каховській ГЕС.

Цього разу, в рамках ексклюзивного проєкту «Влада inside», директор Укрінформу Олексій Мацука побував у гостях у міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця. І дізнався відповіді на всі питання.

ЗА І ПРОТИ

Бути чи не бути Каховській ГЕС-2?

Укрінформ вже опублікував думку української екоспільноти, яка консолідовано виступає проти відновлення Каховської ГЕС. Тепер свої аргументи представили експерти, які вважають її відбудову необхідною. 

Так, наприклад, політолог, економіст, керуючий партнер “Національної антикризової групи” Тарас Загородній наполягає на відбудові Каховської ГЕС. На його думку, без відновлення ГЕС неможливо забезпечувати меліорацію півдня України і функціонування промислового вузла Запоріжжя та Нікополя, де виробляється сталь, вкрай потрібна для оборонної промисловості.

Є і компромісні варіанти. Економісти обговорюють, що водосховище потрібне, можливо, у меншому масштабі, ніж було. Або його можна побудувати в іншому місці, чи закрити деякі території земляною дамбою і не затоплювати такі великі площі. ЧИТАТИ ДАЛІ

ЕНЕРГЕТИКА

Втрата Трипільської ТЕС: серйозно, але не катастрофічно

У ніч проти 11 квітня Росія атакувала Україну всім своїм злочинним “реманентом” – “Шахедами”, крилатими ракетами з літаків Ту-95МС, “Кинджалами” з МіГ-31К та керованими авіаракетами з Су-34... Це був уже третій масований удар по енергосистемі України за останні три тижні.

У ПАТ “Центренерго” повідомили невтішні наслідки: Трипільську ТЕС, яка розташована під Києвом, повністю зруйновано, компанія втратила 100% генерації. Але що означають ці 100%, зрештою говорячи про “пристоличну” ТЕС? Йдеться про виведення з ладу чи про повне знищення, себто теплова станція взагалі не підлягає відновленню? Наскільки це вплине на енергозабезпечення областей, які ця ТЕС живила, чи існує загроза блекауту? ЧИТАТИ ДАЛІ

ФОТОРЕПОРТАЖ

В яких умовах готуються до посівної аграрії у фермерському господарстві, розташованому за 10 км від лінії фронту, бачив фотокор Укрінформу. Більше фото на фейсбук-сторінці.

Стежте за новинами про відбудову – підпишіться на нашу щотижневу розсилку. Щопонеділка ви будете отримувати усі головні тексти, фото та відео про відновлення України. Якщо вам сподобалося, порекомендуйте нас друзям, щоб спільнота зацікавлених людей зростала.

Наступний лист з новинами про відбудову України очікуйте 29 квітня.