Більше половини українців вважають, що мають високий рівень чутливості до дезінформації, — дослідження «Детектор медіа»

Українці значно покращили власну самооцінку щодо чутливості до дезінформації. Про це свідчать результати дослідження ГО «Детектор медіа» з визначення Індексу медіаграмотності українців у 2023, тобто рівня вміння громадянами критично сприймати інформацію, а також користуватися медіа та знати загальні принципи регуляції.

52% аудиторії вітчизняних медіа у 2023 році оцінили свій рівень чутливості до дезінформації як вищий за середній або високий. Під час аналогічного дослідження у 2022 році таку оцінку своїм медіакомпетенціям дали 43%, а у 2021- році — 37%. 

Частка тих, хто вважає себе повністю некомпетентними у виявленні фейків, у 2023 році склала 11%. 

66% споживачів медіаконтенту шукають підтвердження правдивості новин в інших ЗМІ. 29% оцінюють надійність джерела, на яке є посилання. 25% — шукають першоджерело, на яке є посилання.

18% респондентів заявили, що, перевіряючи інформацію на достовірність, вони беруть до уваги репутацію медіа, яке її поширило, а 13% перевіряють, хто є його власником.  

Кількість українців, які перевіряють більш ніж 15% інформації на достовірність, зросла до 33% (у 2022 році їх було 24%). А частка тих, хто ніколи не перевіряє медіаконтент, знизилася за рік із 31% до 26%.

Як повідомлялось, дослідження з визначення Індексу медіаграмотності українців у 2023 зафіксувало високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців. З нього можна зробити висновок про те, що аудиторія стає більш компетентною у відстеженні фейкової інформації. Так, лише 17% з опитаних вирішують, наскільки можна довіряти повідомленню, орієнтуючись виключно на власну інтуїцію. У минулому році цей показник був майже таким же — 18%, у той час, як у довоєнному 2021-му складав цілих 33%.

Частка українців, які виявляють дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі, складає 37% (2022 рік — 39%). Орієнтуються при цьому на відео- та фотопідтвердження 30% опитаних (2022 рік — 32%). На наявність різних точок зору на подію — 34% (2022 рік — 31%). Для 46% українців маркером правдивості інформації є її розміщення в медіа, якому вони довіряють (у 2022 році таких було 43%, а у 2021-му — 20%).

Про дослідження: «Індекс медіаграмотності українців» проводилося компанією New Image Marketing Group (польовий етап: 15.01.2024 — 29.01.2024).

Мета дослідження:  валідизувати концепцію індексу медіаграмотності та прорахувати його для різних категорій української аудиторії.

Методологія: кількісне дослідження; інтерв'ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Обсяг вибірки: 1200 респондентів.

Цільова аудиторія: доросле населення України (18+).

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статтю, типорозміром населеного пункту та регіоном. Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Раніше повідомлялось про те, що українські розробники створили платформу Mantis Analytics, яка за допомогою штучного інтелекту виявляє фейкову інформацію та дезінформаціюв онлайн-медіа та соцмережах. Mantis у режимі реального часу обробляє тисячі повідомлень та гігабайти даних, а потім представляє дані на інтерактивній карті.

• Читайте також: Кількість українців з високим індексом медіаграмотності знизилася за другий рік війни, — дослідження «Детектора медіа»
• Замовні матеріали у медіа є актуальною проблемою для майже 60% аудиторії, — дослідження «Детектора медіа»
• 60% аудиторії вітчизняних медіа не цікавлять астрологічні прогнози, — дослідження «Детектора медіа»
• Аудиторія телемарафону «Єдині новини» зменшилась у минулому році на 10%, — дослідження «Детектора медіа»
• До 85% українців у 2023 році повністю відмовились від російського медіапродукту, — дослідження «Детектора медіа»

 Фото: pon.org.ua