Ексначальника Тернопільської податкової з сином і двома «мордоворотами» судили за вимагання $40 тисяч у родича

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області визнав ексначальника Тернопільської державної податкової інспекції Євгена Воробця, його сина і двох представників Тернопільської обласної організації Федерації боксу України винними у вимаганні.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 17 квітня.

Син начальника податкової є директором і власником ТОВ «СхідЗахід», що спеціалізується на виробництві мʼяса. На підприємстві начальником виробництва працював родич, який у липні 2020-го звільнився за згодою сторін і вирішив почати власний бізнес. Через кілька днів начальник податкової при зустрічі звинуватив чоловіка у привласненні товару на фірмі сина і пригрозив фізичною розправою, якщо він не віддасть 10 тисяч доларів. Потерпілий злякався, продав машину за 5 тисяч доларів і ще позичив грошей у рідних та знайомих. Він вирішив розплатитися і не звертатися до правоохоронних органів, думаючи, що так лише зробить гірше, адже погрожував йому діючий начальник місцевої податкової

Але через півтора тижні Воробець із сином вже начебто почали вимагати 30 тисяч доларів як компенсацію за привласнену потерпілим продукцію.  Чоловік записав це спілкування на власний диктофон.

На записі чутно, як обвинувачені дорікають родичу, що той обкрадав їх.

Син податківця:  «Коли я їздив брав під проценти гроші, позичав, так? Ти мене брив страшно, просто страшно. Ти просто мраз* після цього всього. Коли ти мені кожен день дивився в очі і ти знав як воно тяжко: коли зарплати затримувалися, коли борги були, коли то всьо було, ти просто всьо дер, всьо ти дер.  І навіть, коли я сумнівався і десь напевно шо по моїй молодості мене ше совість мучила з нашої останньої розмови, так? То мене зараз нічого не буде мучати, абсолютно нічого, абсолютно, так як ти себе повів. І запамʼятай: я тобі того не пробачу!»

Податківець: «З подружкою відкрив магазин?»

Потерпілий: «Який магазин? Про шо ви говорите?»

Податківець: «Тихо, ша, дивись, та мені до сра*и, що ти відкриваєш, ти відкривай хоть навіть крепості, мені то неважно. По тих підрахунках… скромних, по мінімуму, що ти вкрав — сорок тисяч доларів. Ти тільки послухай: десять ти віддав, лишається тридцять. Я тобі даю десять днів».

Потерпілий: «Через десять днів скажіть куда прийти, мене розстрілюють і всьо, добре?

Податківець: «Та ніхто тебе не буде розстрілювати, чо ти? Розстрілювати?! Ти не переживай — там різні методи є (…) То, що ти, сук*, вкрав, то ти знаєш: ти їх повернеш любими способами. Там такого нема, шо, шо розстрілюють, не, там такого нема (…) Плюс, плюс ще прийде тобі штраф за крисятнічество, розумієш що таке в родині крисятнічество? (…) Давай. Будь здоров (…) Якшо я взнаю, що ти знімаєшся мʼясом…»

Потерпілий: «Я не занімаюся».

Податківець: «Чуєш, переламають на*уй ноги на дорозі, переламають тобі на дорозі (…) Ти мене почув, якшо ти занімаєшся — переламають, бля*ь! Я вичислю тебе, ти не переживай».

Щоб залякати потерпілого, Воробець із сином, за версією обвинувачення, залучили до розмови також віце-президента Тернопільської обласної організації Федерації боксу України і ще одного члена цієї ж організації. Потерпілий спочатку записував розмови на власний диктофон, але пізніше вже діяв під контролем Служби безпеки України.

Під час негласних слідчих дій зафіксовано, як один із боксерів говорить потерпілому, що Воробець не наймав їх, а начебто сам має перед ними якісь зобовʼязання, які не може виконати, посилаючись на родича, який не віддає борг.

— Є свої якісь зобовʼязання (…) І ці справи зовсім по-іншій темі, не касаються вашого мʼяса бляд*, обше ніякого (…) І питання в нас до нього в першу чергу, а не до тебе вообше возникли (…) Ми чекаємо… жувачку ту слухаємо, а в мене там ета, мій родич має там віддати. Ви ж родич, я правильно розумію? (…) Но ми вже за*балися чекати на*уй, то поки буде родина розбиратись шо у вас там блят* куми, брати, свати і так дальше. А стоїть одне питання, вообше щоб ти собі догнав всьо наху* (…) Коли буде розщьот, і який буде буде розщьот? Я тобі пояснюю, я не приїхав до тебе зараз за грошима, сказати дай мені гроші, ні. Я тобі говорю, поїдь до людини, сядь з нею і разпедаль (…)

Чоловіки сперечаються із використанням ненормативної лексики. Потерпілий пояснює, що завідувачем складу була інша особа і тому він не відповідає за недостачу мʼяса на складі. Але співрозмовник не погоджується, кажучи, що саме він був керуючим на виробництві. Боксер наполягає, що потерпілий має домовлятися із Воробцем-старшим, а не його сином.

— З ним (з сином — ред.) немає про що говорити на*уй, там як батя скаже, тому цепляй, дзвони (…) Тому що батя приймає рішення (…) Тому що лаве було баті, і ти це прекрасно знаєш, що малий хуй би що відкрив, що главний цей заводіла в цих делах є батя. Вот чого ти должен говорити з батьою, якщо ти можеш з ним говорити (…) Зустрінься і на кругу родинному виріши те питання, лучше на тет-а-тет оті междуусобиці, тоді ви до чогось домовитесь і ви якийсь знайдете шлях виходу, нада шукати компроміс. Якщо не буде компромісу то буде ультиматум і буде біда (…) Еслі тобі нада в*бати трубою по голові щоб ти почув, ну так значить ожидай. Але тобі то не потрібно, він має возможность на*уй це зробити но він це не робить, він хоче з тобою вирішити питання…

У суді боксери пояснювали, що Воробець із сином розповіли їм про борг родича і просили «дати зрозуміти», що необхідно закрити боргові зобовʼязання. Вони фактично визнали свою вину в примушуванні потерпілого до виконання цивільно-правових зобовʼязань та погодилися з інформацією у протоколах за результатами НС(Р)Д, але наголосили, що керувалися тільки інформацією, яку їм повідомили інші обвинувачені.

Воробець-старший показав, що між потерпілим і ТОВ «СхідЗахід» були цивільно-правові відносини. Прокуратура начебто неправильно кваліфікувала його дії, тому що ч. 3 ст. 189 КК України передбачає вимагання виключно чужих грошових коштів, а у даному випадку мова йде про власні грошові кошти ТОВ «СхідЗахід», що виключає в його діях ознаки цього кримінального правопорушення. Також Воробець повідомив, що потерпілий в іншому кримінальному провадженні є підозрюваним у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 5 ст. 191 ККУ). У подальшому відповідати на запитання суду та інших учасників процесу колишній податківець відмовився.

Син Воробця дав схожі пояснення і зазначив, що за наслідками інвентаризації на складі ТОВ «СхідЗахід» виявлено нестачу мʼяса на понад мільйон гривень, що відображено в аудиторському звіті.

У судовому засіданні показання дала жінка, яка працювала технологом на ТОВ «СхідЗахід». Вона повідомила, що у звʼязку зі звільненням потерпілого директор підприємства дав вказівку провести інвентаризацію. Працівники переважили товар і виявили недостачу близько 20 тон замороженого безкісткового мʼяса. На думку свідка, саме потерпілий був матеріально відповідальною особою та завідував складом, також відомо, що він мав ключі від складу. Працівники підприємства нібито спостерігали як потерпілий по декілька разів на день через задні двері виносив мʼясо і складав у свій автомобіль. Але про такі дії директору підприємства свідок нічого не повідомляла, так як знала що вони є родичами, тому боялася. Інший свідок розповів, що винесення мʼяса зафіксувала камера відеоспостереження і він повідомив про це директора.

Однак суд вважає, що дані з іншого кримінального провадження, в якому потерпілий є підозрюваним, не мають значення у цій справі. Крім того, в посадовій інструкції начальника виробництва ТОВ «СхідЗахід» відомості про покладення матеріальної відповідальності на потерпілого відсутні. Директор ТОВ «СхідЗахід» звернувся до правоохоронних органів із заявою на колишнього працівника лише після початку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Тому не виключається, що Воробець-молодший зробив це задля обґрунтування своєї позиції захисту.

На момент описаних вище подій Воробець очолював Тернопільську державну податкову інспекцію. Пізніше його звільнили.

Експодатківця засудили до 6 років вʼязниці з конфіскацією майна, його сина — до 5-ти з конфіскацією, а двох боксерів до 4 років позбавлення волі. Вирок ще може бути оскаржений і до набуття ним законної сили всі обвинувачені залишаються на свободі, маючи запобіжний захід у вигляді застави.