«Натягнуті» цифри vs сувора реальність: голова АРМА прозвітувала про роботу Агентства у 2023 році

Нещодавно Олена Дума вперше прозвітувала про результати роботи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) — ішлося про успіхи органу 2023 року. Чимало цікавого ми побачили у звіті відомства, чимало й того, чого ми там не побачили. Тож аргументовано оцінимо, чи змінилася якісно робота АРМА після зміни керівництва.

Що ми побачили і чого не побачили у звіті

Попри всі зміни, які пережило АРМА 2023 року, ми однаково бачимо, що ключові сфери роботи Агентства — розшук та управління арештованими активами — досі не показують прогресу. І це сумно, адже саме для цього і створювалося АРМА.

Тут, до речі, показовою є статистика зі звітів за результатами оцінки ефективності бюджетної програми за різні роки.

Так, торік спостерігаємо значний спад кількості виявлених і розшуканих активів порівняно з 2022-м. У 2020-му таких активів АРМА розшукало 45 808, у 2021-му — 24 957, у 2022-му — 196 631, а у 2023-му вдвічі менше — 92 064. При цьому саме торік Агентство надало дуже багато відповідей щодо розшуку активів, але сама кількість розшуканого майна зменшилася (див. рис. 1).

АРМА ж у презентації про звіт за 2023 рік протиставляє цифри за перше та друге півріччя, просуваючи тезу про те, що ефективність розшуку активів зростає. Адже пані Олену Думу було призначено якраз наприкінці першого півріччя, тому такий підхід особливого здивування не викликає. Так само рекордною заслугою Агентство вважає і зростання кількості запитів про розшук активів (див. рис. 2).

Звісно, спершу такі цифри можуть вразити, але, вивчивши тему детальніше, ми побачили не стільки реальний стан речей, скільки вміння нинішніх очільників АРМА підігнати статистику та подати її під вигідним кутом зору. І якщо порівнювати дані за роками, ситуація для пані Олени виявиться не такою приємною.

До речі, кількість переданих в управління АРМА активів (3078 у 2023 році) також різко зменшилася порівняно з 2021 (14092) і 2022 (14161) роками — зараз вона лише трохи більша, ніж 2020 року (2530) (див. рис. 3). На цей показник впливає як кількість випадків, коли є підстави для передачі активів до АРМА, так і довіра до Агентства. Адже якщо слідчий вважатиме, що після передачі майна його розтратять або актив пошкодять чи взагалі втратять, він не звертатиметься до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Попри надзвичайно велику кількість арештованих активів, переданих до АРМА 2022 року, ситуація з кількістю укладених договорів управління майже не змінилася. 2021-го Агентство уклало 16 договорів, 2022 року — 10, а 2023-го — 11 (див. рис. 4).

Та, на жаль, у звіті за 2023 рік цих тенденцій, як і роз’яснень, як змінювати таку негативну динаміку, АРМА так і не показало. Але прокомунікувало про надзвичайно високі надходження до державного бюджету України (див. рис. 5).

І тут слід нагадати, що АРМА не фіскальний орган. Його завдання полягає саме в ефективному управлінні арештованими активами, і з огляду на кількість укладених договорів управління виконання цієї функції далеке від ідеалу. Арештовані активи простоюють, втрачають у своїй вартості, а їхні власники отримують додаткові приводи, щоб звернутися із судовими позовами про відшкодування збитків.

У презентації до звіту про діяльність АРМА також згадує найбільш дохідних управителів. Серед них ТОВ «ЖК «Воздвиженка» (договір управління укладено 2018 року), АТ «Укртранснафта» (2021), ДП «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції» (2022), ТОВ «Крайтекс-сервіс» (квітень 2023-го) і ТОВ «Нафтогазенергія» (квітень 2023 року). Як бачимо, всі ці управителі з’явилися ще до початку роботи Олени Думи на посаді голови АРМА, а от успішних управителів за її каденції ми так і не побачили.

При цьому контроль над ефективністю укладених договорів управління лише зменшується. Наприклад, виїзних перевірок торік провели майже вдвічі менше, ніж 2022 року.

Саме виїзна перевірка дає можливість встановити наявність і стан активів та здійснювати їхню фото- чи відеофіксацію, а не лише оцінювати ефективність управління за документами. При цьому й загальна кількість проведених перевірок стрімко зменшується: з 17 у 2020 році до п’яти у 2023-му.

***

Усе це знову ж таки свідчить, що виконання основних функцій Агентством залишає бажати кращого. На сьогодні керівництво АРМА показує свої досягнення переважно через напрям управління грішми.

І якщо реалізацію арештованого майна вдалося «пофіксити» зусиллями багатьох партнерів, то передача в управління й досі залишається вкрай недосконалою. На жаль, усі спроби використати для цього законодавство про публічні закупівлі не зможуть виправити наявних проблем із відбором управителів арештованими активами. Специфіка такого майна та його статусу потребує суттєво інших підходів, і ці шляхи відомі і нам, і Агентству та нерідко проговорювалися публічно. Проте, ймовірно, їхнє впровадження видається нинішньому керівництву АРМА значно складнішим, ніж орієнтація на нормативні документи з інших сфер.

Управління нерухомим і рухомим майном дуже істотно просідає, хоча, за законом, це й має бути одним із головних завдань Агентства. Щоб зробити сферу успішною, потрібно налагодити прозору та зрозумілу для бізнесу процедуру визначення управителя арештованими активами, забезпечити швидке проведення таких процедур. Тоді будуть задоволені і держава, і власники активів, яким потенційно це майно можуть повернути.

Проте наразі ми бачимо, що керівництво АРМА орієнтується переважно на прості та швидкі результати, які насправді не відповідають головному функціоналу органу. І презентований Агентством річний звіт лише підтверджує цю песимістичну тезу.