Штучний інтелект і пропаганда: дискусії про інформаційні загрози на Брюссельському форумі

Як перемогти російський дискурс, чи буває інформації забагато та що робити з телеграмом.

Я мав нагоду бути учасником 19-го Брюссельського форуму, який проходив у Брюсселі 18–19 квітня. Організатором події був аналітичний центр Німецький фонд Маршалла Сполучених Штатів Америки.

Брюссельський форум — це щорічна подія, де обговорюють питання міжнародної безпеки, НАТО, ЄС, розвитку технологій. Дві дискусії форуму стосувалися безпосередньо теми іноземного втручання у справи держав Північноатлантичного Альянсу через інформаційні операції. Одна була про вибори, а інша про штучний інтелект і пропаганду.

Єгор Брайлян

Хоча основне питання, якому було присвячено дискусії, — це НАТО. 4 квітня 2024 року Альянсу виповнилося 75 років. У липні відбудеться ювілейний саміт НАТО у Вашингтоні. Враховуючи численні загрози (російське повномасштабне вторгнення в Україну, військове посилення КНР, загострення ситуації на Близькому Сході), зараз Альянс постав перед потребою швидкої адаптації до реалій мілітаризації світового масштабу.

2024 рік є роком виборів: Індія, США, Європейський парламент, Словаччина, Пакистан, Велика Британія. Це лише частина, де будуть (або були) виборчі перегони.

Старший науковий співробітник, медіа та цифрова дезінформація, Альянс за забезпечення демократії Німецького фонду Маршалла Брет Шафер модерував дискусію з Пітером Померанцевим, який нині є старшим науковим співробітником SNF Agora в Університеті Джонса Гопкінса. Померанцев знайомий українським читачам як автор книг про пропаганду. Його нова книга «How to Win an Information War: The Propagandist Who Outwitted Hitler» присвячена тому, як BBC і британській владі в цілому вдалося вплинути інформаційно на німецьке населення під час Другої світової війни.

Перед самим обговоренням Брет Шафер показав на прикладах, як штучний інтелект уже є всюди та впливає на нас через поширення дипфейк-відео та несправжніх фото. Так, було продемонстровано дипфейк-відео, де секретар штату Аризона Адріан Фонтес говорить різними мовами. Хоча сам Фонтес сидів у цей час у залі форуму.

Розпочинаючи дискусію про штучний інтелект і пропаганду, Брет Шафер нагадав про історію створення лондонського фейкового ресторану у 2017 році, про який тоді написали сотні медіа. Все почалося з того, що Уба Батлер писав фейкові відгуки на ресторан і потім «заклад» Shed у Далвічі отримав перше місце в рейтингу TripAdvisor.

На думку Брета Шафера нині триває демократизація пропаганди в тому сенсі, що авторитарні режими (Росія, Китай) шукають шляхи впливу на демократії через інформаційні операції. Зараз можна створити дипфейк із відомою людиною, прагнучи посіяти страх і розбрат у світі. Шафер і Померанцев говорили про те, що нині маємо справу з дезінформацією в промислових масштабах.

Померанцев розповів, що «під час Холодної війни авторитарні режими прагнули обмежити доступ людей до інформації. Тому вважалося, що надавати більше інформації — це краще для демократії. Під час одного зі святкувань Компартії Китаю було показано фігуру 5G — чим Пекін прагнув показати, що майбутнє пропаганди у технологіях. Демократії не дають собі ради з великими обсягами інформації».

Брет Шафер і Пітер Померанцев

І тут, на думку Померанцева, виникають серйозні питання. Чи можуть демократії процвітати, коли існує багато видів правди та брехні? Як бути з виборами, штучним інтелектом і дезінформацією?

Пітер Померанцев нагадав про дві російські інформаційні кампанії під час президентських виборів США 2016 року. Перша стосувалася фейкових новин онлайн, а інша була про «викриття» Джуліаном Ассанжем через видання New York Times, щоб знищити репутацію Гілларі Клінтон.

Померанцев наголосив, що «прагнення Росії — це хакнути інформаційну екосистему Заходу через втручання у вибори. На його думку, «реакція громадянського суспільства на інформаційно-психологічні операції Росії була різною. Дехто пропонував ввести більше регуляції щодо соцмереж, щоб очистити систему від ворожих впливів».

Тут ми підходимо до питання щодо телеграму, яке дебатують зараз в Україні. Поки що ми не бачимо рішення на горизонті, але виходячи з дискусії на Брюссельському форумі, не завжди блокування якогось сайту чи соцмережі є ідеальним рішенням, яке розв’яже питання іноземного інформаційного впливу.

Пітер Померанцев

Померанцев бачить вихід у збільшенні залученості до роботи з різними аудиторіями. Як можна створити потрібний дизайн онлайн-середовища за умов протистояння? Це питання ставить дослідник пропаганди з Університету Джонса Гопкінса.

«Ми зараз перебуваємо в гонитві за тим, як долучити краще людей. Наше головне завдання — зробити так, щоб Росія зупинила війну» — сказав Померанцев. Він провів паралелі з Другою світовою війною, коли британці вивчали, що найбільше турбує простих німців.

Відтак, коли ми зрозуміємо, що може зламати моральний дух росіян, тоді можливі зміни всередині Росії.

Фото та колаж на головній: GMF

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.