Військова допомога США: генерал назвав п’ять неприємних для України моментів

Масштабна американська допомога стала значно ближчою до України, аніж за останнє півріччя. Обидві палати Конгресу США нарешті прийняли необхідне рішення. Справа — за підписом президента Джо Байдена. Після чого, як обіцяють представники Пентагону, озброєння та боєприпаси швидко опиняться в Україні.

Але замість того, щоб тріумфувати, слід поставити собі незручні запитання, подивитися на ситуацію реально і зробити необхідні висновки. Про це "Телеграфу" розповів генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко.

На думку військового експерта, в Україні панує надмірна ейфорія від того, що в США скресла крига щодо надання допомоги Україні.

"Звісно, добре, що справа пішла, — зазначає він. — Не було сумнівів, що Сенат, де у демократів більшість, а республіканці не настільки трампістського штибу, як у Палаті представників, підтримає це рішення, а президент Байден його швидко підпише. Але я звернув би увагу на наступні моменти".

Катастрофічна затримка у півроку

"І слід не радіти з того, що прийняли в принципі, а намагатися зрозуміти — чому так гальмували? Невже не розуміли, що це буде коштувати Україні величезних втрат — нові жертви, руйнування, нові окуповані росіянами території? Невже не розуміли, що цим підривається престиж США на світовій арені? Важливо розібратися — хто, чому, з якою метою влаштував це шоу із шестимісячною затримкою того, що можна було виділити ще в середині осені!" – вважає Ігор Романенко.

Байден міг виділити допомогу без Конгресу

Як зробили це у березні, коли "знайшли" 300 млн доларів на новий пакет, включаючи додаткові ракети ATACMS із касетною боєголовкою, нагадує генерал.

Тоді радник Білого дому з нацбезпеки Джейк Салліван пояснював, що кошти з’явилися нібито через "непередбачувану економію" у вже укладених Пентагоном контрактах на заміщення переданої раніше зброї.

"От тільки такої "непередбачуваної економії" у військового блоку, підконтрольного адміністрації Байдена, було, за повідомленнями американських медіа, приблизно на 4 мільярди. Це президентські кошти, які будь-якої миті можна було використати для підтримки України! Але не використали. Аргументуючи тим, що боялися витрачати без гарантій рефінансування від Конгресу. Мовляв, передача техніки, боєприпасів і озброєння з запасів могла вплинути на військову готовність США.

Зброя ще припадає пилом на складах

Попри запевнення, що частина озброєнь з американського пакету допомоги перебуває на складах у Європі (а тому опиниться в Україні відносно швидко), частину — доставлятимуть через океан. А це, знову ж таки, час. Дорогоцінний час, за який ми платимо життям, наголошує Ігор Романенко.

"Незрозуміло і те, який варіант ракет ATACMS ми отримаємо. І скільки. Раніше нам виділяли з урізаною дальністю (до 160 км) і зі старими боєголовками (касетними). Ними ми гарно "причесали" ворожі аеродроми у Бердянську та Луганську. Зараз росіяни та деякі зарубіжні джерела стверджують, ніби-то удар 17 квітня по аеродрому в Джанкої (рознесло локаційні станції та системи С-400) — це саме ATACMS.

Хочеться вірити, продовжує експерт, що нам нададуть ці ракети більшої дальності, з боєголовками, здатними руйнувати ворожі пункти управління, як передані нам британцями та французами Storm Shadow і SCALP. Саме ними ми знищили командні пункти Чорноморського флоту, низку ППО, захованих у скелях.

"Щоправда, право передавати нам ATACMS тієї чи іншої модифікації залишається за президентом Байденом. Який, на жаль, не наважується передати там багато чого, що давно було б", — констатує Ігор Романенко.

Червоні лінії

Україні постійно малюють якісь "червоні лінії". Причому зараз мова не про РФ, а про наших партнерів, уточнює генерал.

"Не стріляйте по російській території нашою зброєю! Ок, ми почали бити своєю. Не бийте по російських НПЗ ! Та що ж це таке?! Думаю, тут слід брати приклад із ізраїльтян. Їм Вашингтон теж намагався малювати "червоні лінії". А ті сказали — ми будемо воювати так, як вважаємо за потрібне. І бити туди, куди вважаємо за потрібне. І били. І б'ють. Так треба й нам. Думати насамперед про свою нацбезпеку.

До речі, "неслухняному" Ізраїлю американці все одно — і зброю постачають (включаючи новітні літаки F-35, тоді як ми ніяк не допросимося застарілих F-16, постаку яких нам знову і знову відсувають у строках саме США, хоча винищувачі будуть передавати європейці), і збивати ворожі ракети і дрони допомагають", — наголошує експерт.

Швидкого переламу не буде

Розморожування американської допомоги Україні не зможе швидко переламати ситуацію на фронті на нашу користь. У кращому разі ми побачимо якісь позитивні зміни за місяць, вважає Ігор Романенко. Не випадково росіяни саме на травень-червень намічають нову хвилю наступу, накопичують сили та засоби, не припиняючи при цьому штурмувати наші позиції насамперед у Донецькій області.

"За оцінками закордонних фахівців, у росіян зараз найбільша армія з початку широкомасштабного вторгнення. Мобілізація там не припинялася, економіка перейшла на воєнні рейки. А у нас? А у нас вкрай складна ситуація. Наздоганяти — невдячна справа. Правильно організована робота має бути спрямована на попередження. А у військовій справі — особливо…

Враховуючи сказане вище, попри зрушення останнього часу в питаннях допомоги Україні, я виступаю за тверезу оцінку дій партнерів, у тому числі США. Які, треба визнати, поводяться дуже дивно, зовсім не як лідери демократичного світу", — констатує генерал.

Він уточнює, що є запитання і до самої України. У нас дуже слабке лоббі у Штатах. Ми самі провалили домашнє завдання з мобілізації. Схаменулися лише зараз, але втратили півтора-два роки.

"Та хай там як, але процес пішов. І щодо допомоги Україні, і щодо вдосконалення процесів мобілізації. Це дає надію на те, що і ми, і наші партнери зробили певні висновки. На жаль, із серйозним запізненням, — наголосив Ігор Романенко. — У результаті нам доводиться видряпуватися замість того, щоб працювати на попередження — і перемагати!"