Безпека для F-16 та небезпека для Кримського мосту: чому важливо знищити російські РЕБ

Міжнародні медіа помічають, засоби радіоелектронної боротьби, за допомогою яких росіяни намагаються прослуховувати чи глушити переговори ЗСУ, збивати з курсу високоточну західну зброю і дрони, давно стали однією з пріоритетних цілей української армії — від локальних до тих, як діють на відстані тисяч кілометрів. І ЗСУ стають дедалі успішнішими в цій боротьбі. При чому операції зі знищення проводяться не лише на окупованих територіях, а й на території РФ, де радари "відчувають" не лише те, що відбувається в Україні, а й у країнах НАТО.

Полювання на РЕБ

Наприклад, у березні 2024 року на Запорізькому напрямку ЗСУ оператори розвідувального комплексу 3-го окремого полку ССО виявили, а потім знищили російський комплекс РЕБ "Палантин" — новітню і достатньо рідкісну російську систему, взяту на озброєння армією РФ лише в 2019 році. Це достатньо велика конструкція, змонтована на на шасі вантажівки КамАЗ. Він призначений для придушення систем радіозв’язку, а також для ведення радіоелектронної розвідки. Можливості комплексу, як зазначають російські ресурси, дозволяють "придушити" електронні системи противника в ультракороткохвильовому та короткохвильовому діапазонах на відстані 20 кілометрів.

Ще одну станцію також на Запорізькому напрямку окупанти втратили вже на початку квітня. Йдеться про комплекс радіоелектронної боротьби "Житель". Він створює перешкоди для українських безпілотників у радіусі 50 кілометрів. На Донецькому — влучили у машину комплексу радіоелектронної боротьби "Борисоглебськ-2".

Російські можливості

Від початку повномасштабного вторгнення російська армія зробила ставку на системи радіоелектронної боротьби. У багатьох населених пунктах північних областей лягав зв'язок, а кожен дзвінок простежувався. Згодом місцеві жителі, справді, розповідали про наявність великих станції з радарами та антенами чи не в кожному окупованому населеному пункті. Через це тодішній міністр оборони Олексій Резніков на початку березня 2022 року закликав українців знищувати російські системи радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки Росії та повідомляти про них силам оборони. Останні вже у перші тижні великої війни звітували про знищення чи захоплення українськими захисниками РЕП "Репелентів", "Красуха" та "Жителів".

Радіоелектронна боротьба — це різновид збройної боротьби. Щодня сили оборони на полі бою стикаються з її роботою. Станції РЕБ покликані виявити, змінювати чи придушити радіо-, мобільний чи супутниковий зв’язок ворога та захищати від подібних впливів власний. Тобто він здійснює радіоперешкоди для радіоелектронних засобів розвідки, систем зв’язку, ускладнення роботи противника та передавання даних. Деякі станції можуть виводити з ладу будь-яку електроніку, що опиняється в зоні їх впливу. А також допомагають здобувати інформацію про місце перебування радіоелектронних засобів та систем управління зброї та військами ворога.

Аби пояснити не військовим, а, приміром, водіям, то можна звернути увагу, як під час оголошення тривоги або біля кордону з РФ інколи не працюють системи GPS.

Оскільки на полі бою безліч пристроїв, які використовують будь-який вид зв’язку чи просто мають електронні складові, така зброя має часто вирішальне значення. Вона може не тільки заглушити сигнал, а й створити, приміром, хибну карту, яку снаряд чи літак сприйматиме як дійсну.

Нині на озброєнні РФ має кілька десятків різних систем, зокрема, "Москва-1" — вона може працювати на відстані до 400 кілометрів", "Красуха-4" — здатна придушувати супутниковий зв'язок в радіусі 300 км і глушіння сигналу літаків дальнього радіолокаційного виявлення, а також "Инфауна", "Леер-3". Більшість із них були на базі бойових машин піхоти, КамАЗів чи бронеавтомобіля "Тигр-2". Загалом, в РФ РЕБ винесена в окремий клас підрозділів, це окрема галузь, яка має свій бюджет. Раніше експерти говорили, що полігоном для випробування нової техніки були окуповані території Луганської та Донецької області, де їх помічали навіть представники місії ОБСЄ.

За словами експерта Defence Express Антона Міхненка, зараз в Росії працюють до п'яти заводів, які виготовляють до 30 різноманітних засобів радіоелектронної боротьби різної дальності дії і роботи на різних частотах. А також є багато дрібнішх виробників, засоби виробництва яких може порушувати комунікацію між військовослужбовцями, між командуванням і підлеглими.

За допомогою таких систем росіяни мають часто перевагу на полі бою. Зокрема, в Американському інституті вивчення війни у червні 2023 року говорили, що російські засоби радіоелектронної боротьби є ключовим чинником, який ускладнює контрнаступ українських військ на Запорізькому напрямку — через вплив на роботу високоточних ракет та порушення зв’язку у Силах обоони.

З дальнім радіусом

Українські сили оборони вишукують російські радіолокаційні системи і за межами України.

Приміром, не так давно в РФ була значно пошкоджена єдина з наявних радіолокаційних систем загоризонтного типу "Контейнер 29Б6". При чому як російські, так і українські джерела повідомили, що ЗСУ здійснили атаку безпілотником 11 квітня 590 окремого радіотехнічного вузла військової частини 84680, що за сотні кілометрів углиб російської території — у Республіці Мордовія, у місті Ковилкино, що на південний схід від Москви. РФ розробляла та вводила в експлуатацію цю станцію протягом 15 років.

Унікальність цього радара в тому, що він є частиною російської системи раннього попередження для виявлення загроз, що наближаються на відстані тисяч кілометрів, таких як крилаті і гіперзвукові ракети, а також зліт літаків на відстані понад 2000 км. Тобто радар контролював повітряний простір навколо Європи.

Експерти говорять, така станція в РФ єдина. Там хотіли створити ще одну, під Владивостоком, але задум не реалізувався.

"Ця станція за рахунок відбиття радіолокаційних хвиль може дивитися, справді, дуже далеко. Але при цьому має мертву зону — приблизно 900 кілометрів. Тобто на цій відстані об'єкти їй не помітні", — говорить Фокусу авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко.

Серед тих, які "відчувають" на відстань до 5000 км, наприклад, станція розвідки та придушення зв’язку в короткохвильовому діапазоні "Мурманськ-БН". Це величезна конструкція на кількох КАМАЗах, яку РФ використовує для порушення роботи датчиків українських засобів повітряної розвідки.

Як кажуть експерти, такі пошкодження важливі в контексті майбутнього надання Україні винищувачів F-16.

"Для надання таких літаків необхідно створити запаси засобів, які б вони могли використовувати та забезпечити умови для безпечного використання винищувачів F-16 на території України — ППО, знищити засоби розвідки противника, — говорить Фокусу шеф-редактор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Рябих Валерій. — Вже зараз ми знаємо про знищення радару в Брянській області, який міг дивитися вглиб України на 700 км, а також удари по Джанкою у Криму, де також знищувались подібні системи. Це можна розглядати як заходи зі створення умов для появи цих літаків. Не виключаю, що труднощі та затримки пов'язані з бажанням наших партнерів, аби ці літаки стали дієвим засобом для вирішень завдань, які стоять перед ЗСУ, а не просто мішенню для РФ".

Хоча авіаексперт Валерій Романенко уточнює, що у Джанкої Силами оборони були знищені радіолокаційні станції. "Росіяни запускають дрони далеко вглиб країни, аби виявляти наші літаки. Після цього залітають інші дрони та знищують їх. Якщо у нас будуть F-16, то вони літатимуть не з прифронтових територій, а з Києва, Львова чи Івано-Франківська, підвісивши два паливні баки", — додає він.

Інша справа — це те, що після знищення комплексів у Джанкої Росія могла втратити не лише гелікоптери Мі-8 чи Ка-52, пускові установки ЗРК С-400, які базувалися там, але й радіолокаційні станції та апаратуру спостереження за повітряним простором "Фундамент-М". Ці засоби, зокрема, використовувалися і для захисту так званого Кримського мосту. Після того, як ми минулого року влітку ЗСУ знищували подібні радіолокаційні засоби у Криму, наступним ударом було зруйновано штаб Чорноморського флоту в Севастополі.

Аби виграти війну

"РЕБ — це їхній шанс вижити. Сучасна війна вимагає сучасних рішень. Саме так ми отримали перевагу над росіянами на початку війни, коли масово почали використовувати дрони: спочатку мавіки для спостереження та скидів на ворога, а далі FPV, щоб точково знищувати ворога й техніку. Противник не стояв на місці, тож з часом дрони стали для нас не тільки порятунком, але й небезпекою. Зараз чи не єдиним ефективним засобом боротьби стали РЕБи — системи, які здатні "знешкодити" не тільки коптери, але й більш серйозні БпЛА, рятуючи цим сотні життів. Наш новий збір — це квиток до порятунку наших захисників", — написав журналіст Віктор Тригубов, оголошуючи збір 830 тисяч гривень на 20 модулів радіоелектронної боротьби.

У листопаді 2023 року тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своєму матеріалі для The Economist сказав, що на "на Куп’янському та Бахмутському напрямках противник фактично створив ешелоновану систему РЕБ, елементи якої постійно змінюють своє місцеположення", і аби звільнити території, українським Силам оборони доведеться якось пробитися через цей радіоелектронний щит Росії.

Про РЕБ постійно згадує президент Володимир Зеленський, нещодавно він заявляв, що в Україні планують побудувати комплексну систему керування засобами радіоелектронної боротьби, аби унеможливити зусилля російських окупантів з пілотування різних повітряних засобів у небі над Україною.

Українські військові говорять: без новітніх систем РЕБ війну, дійсно, не виграти. Адже вони можуть допомогти як при боротьбі з дронами у полі, так і перехопити російські ракети.

"Наразі ми маємо 50 типів таких РЕБів вітчизняного виробництва та приблизно стільки ж — західного. Деякі з них можуть захистити окремі зразки техніки, бійців. Позиції бригади можуть прикривати інші РЕБ, наприклад "Прометей", виконуючи радіоподавлення, не дозволяючи передавати інформацію, робити повітряну і наземну розвідку", — говорить Валерій Романенко.

Аналітик також згадує національну систему радіоелектронної боротьби під назвою "Покрова", яка введена в експлуатацію та здатна збивати з курсу російські "шахеди" в небі над Україною. "Також є "Буковель", "Анклав" — вони дуже ефективно глушать російські сигнали зв’язку і впливають на деякі типи дронів. Тоді деякі з них просто падають. Далеко не всі дрони мають програму повернення", — говорить він.

Експерт нагадує: наразі засоби РЕБ є в кожному пакеті допомоги від США та Німеччини. Їх кількість могла досягти такої "щільності й такої ефективності, що зараз ми вже можемо не витрачати ракети на збиття деяких російських засобів ураження". Знову йдеться про "шахеди".

З ракетами все складніше.

"У навігаційні системи російських ракет на жаль втручатись ми не можемо, — пояснює він. —. Можливо, можемо це зробити з північнокорейськими, адже вони падають, де завгодно, але не з російськими. Коли розбирали північнокорейські, то виявилося, що вони не стійкі до РЕБ. З російським ракетами складніше. Вони розраховані на протиповітряні системи НАТО. У них передбачений захист. Загалом у нас не так багато РЕБ систем, які здатні перехоплювати повітряні цілі, зокрема, "шахеди".

"До війни ці системи більше йшли на експорт, але зараз важливо збільшувати їх кількість в середині країни", — резюмує експерт.

При цьому експерт сумнівається, що коли говориться про необхідність посилення системи радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, Україна може отримати доступ до західних зразків потужних засобів розвідки від союзників. Мовляв, це дуже секретна зброя, яку не надають, аби ворог не дізнався американські та частоти НАТО. "Зараз сигнали глушаться вибірково, його затримують, що називається спуфингом (підміна супутникового радіонавігаційного поля. — Ред.). Замість отримання чіткої точки від супутника вона розходиться", — уточнює Романенко.

Важливо Ядерні погрози та ядерна відповідь: атомна зброя США у Варшаві проти зброї Путіна в Білорусі