Юрчишин: Регулювання соцмереж в Україні має орієнтуватися на акти ЄС, але з урахуванням специфіки Телеграму і ТікТоку

Під час Міжнародної конференції з медіаграмотності та саморегулювання медіа, яка розпочалася 25 квітня у Києві, відбулося обговорення щодо впливу соцмереж на поширення важливої інформації. У межах дискусії про вироблення національної стратегії з поширення медіаграмотності та відповідального ставленння медіа до першочергових комунікаційних потреб українського суспільства, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин поділився міркуваннями з приводу законодавчого регулювання діяльності соцмереж в Україні.

У своєму виступі Ярослав Юрчишин зазначив, що на сьогодні найбільшим викликом є поширення російської пропаганди та дезінформації, зокрема у європейсьому медіапросторі.

У відповідь на питання модераторки дискусії, виконавчої директорки ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діани Дуцик відносно регулювання соцмереж в Україні Ярослав Юрчишин відповів: «Досягнути якогось узгодження з зацікавленими сторонами можна тоді, коли всі інтереси на столі, нема прихованих інтересів. Проте, ми досі не розуміємо систему власності окремих соціальних мереж, зокрема «Телеграму». Тому дуже важко зрозуміти, чи не стирчать за цією соціальною мережею, як свого часу за «Однокласніками» і «Вконтактє», вуха Федеральної служби Росії. У принципі СБУ та ГУР кажуть, що дуже ймовірно, що так. Тому базовим елементом, щоб почати адекватно комунікувати, є розуміння, з ким ми комунікуємо по той бік екрану».

• Читайте також: Ярослав Юрчишин: «Анонімність — це не про свободу слова, це про свободу верзти будь-що і ніяк за це не відповідати»

Він пояснив, що регулювання діяльності окремої соціальної мережі не відповідає принципам формування законодавства. 

«Швидше за все, Україна буде відштовхуватиметься від тих практик, які існують в Європейському Союзі, відповідно до "Акту про цифрові ринки" (DSA). Єдине, що не на всі соціальні мережі, зокрема «Телеграм», «ТікТок», ці правила на даний момент поширюються. Тому нам, ймовірно, потрібно буде додатково регулювати свої взаємовідносини з такого роду мережами», — пояснив Ярослав Юрчишин.

Він повідомив, що на практичному рівні відбуваються переговори з представниками соцмереж щодо блокування поширення російської дезінформації.

«Дуже сподіваюся, що ми знайдемо механізми ефективнішої комунікації з соціальними мережами, так як це уже відбулося із "Вайбером", з соцмережами компанії Meta, корпораціями Google та Apple. Зараз у процесі є налагодження комунікацій із "ТікТоком"», — розповів Ярослав Юрчишин.

Разом із цим, він акцентував на тому, що розвиток медіаграмотних навичок, критичного сприйняття інформації користувачами соцмереж додасть ефективності у протидії поширенню дезінформації.

Нагадаємо, що сьогодні, 25 квітня, в Києві розпочалася міжнародна конференція з медіаграмотності та саморегулювання медіа, організована Представництвом Європейського Союзу в Україні, Програмою підтримки ОБСЄ для України, Офісом Ради Європи в Україні, Програмою розвитку ООН в Україні, ЮНЕСКО в Україні, International Media Support та Міністерством культури та інформаційної політики України.

Організатори та учасники заходу виступили в підтримку розвивитку медіаграмотності в Україні та зміцнення механізмів саморегулювання медіа, адже це головні засади стійкості суспільства до російської дезінформації та пропаганди, що лише зростає в умовах повномасштабного російського військового вторгнення.

Під час однієї з дискусій на конференції програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський назвав ШІ новим серйозним викликом, з яким стикається суспільство, і навчання навичок медіаграмотності не встигає за швидкістю, з якою поширюється ця технологія.

Медіаексперт Фундації Суспільність, ведучий «Радіо NV» Дмитро Тузов, під час дискусії на конференції зазначив, що «дезінформація - це те, що передує російським танкам». 

Фото: Ярослав Юрчишин / Максим Поліщук, «Детектор медіа»