Як передає Укрінформ, про це повідомляє аналітичний центр DiXi Group у Фейсбуці.
"Торік такі витрати склали 2,11 млрд грн. І це менше, ніж планували: у бюджет заклали 2,81 млрд грн, із яких Державне агентство України з управління зоною відчуження скористалося 75,2%", - йдеться у повідомленні.
Із витраченої суми 60% було спрямовано на підтримку у безпечному стані зупинених енергоблоків ЧАЕС та об'єкта "Укриття". Крім того, 18% було спрямовано на дезактивацію, транспортування, переробку та захоронення радіоактивних відходів і роботи з будівництва комплексу "Вектор"; 20% - на підтримку екологічно безпечного стану в зоні відчуження.
Видатки на збереження етнокультурної спадщини постраждалих від Чорнобильської катастрофи регіонів, діяльність у зоні відчуження та радіологічний захист населення склали менше 2%.
Порівняно із 2022 роком торік видатки на Чорнобильську зону відчуження зросли на 3%, однак порівняно із 2021 роком - зменшилися на 11%. Цьогоріч у держбюджеті на утримання зони закладено 2,49 млрд грн.
Як повідомлялося, у п’ятницю, 26 квітня, виповнюється 38 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства.
В ніч на 26 квітня 1986 року, о 01.23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.
У 2022 році Чорнобильська зона відчуження п'ять тижнів перебувала під російською окупацією.