"Ухилянти були, є і будуть": що адвокати кажуть про мобілізацію та нові правила обліку чоловіків

Новий закон про мобілізацію № 10449 набуває чинності 18 травня, і з того дня всі військовозобов'язані матимуть 60 днів для уточнення своїх даних в ТЦК, ЦНАПі чи в електронному кабінеті призовника. Як захистити свої права, зокрема, на відстрочку, коли саме потрібна допомога юриста та чи не стане робота українських правників своєрідним саботажем мобілізації, — про це "Телеграфу" розказали адвокати, які займаються захистом прав військових.

Адвокатка Євгенія Рябека з весни 2022 року є керівницею волонтерського руху "Адвокати Збройних Сил України". Вона була радницею з правових питань головнокомандувачів ЗСУ Валерія Залужного та Руслана Хомчака — тож бачить ситуацію "з обох берегів".

Саботувати мобілізацію неможливо

— Ні від кого з "Адвокатів ЗСУ" я не чула, що є якісь застереження щодо ведення певної категорії справ. На нашу пошту, мені особисто чи моїм адвокатам в русі — а це понад 400 осіб — нічого подібного не надходило. Не чула і від колег-партнерів, що хтось комусь щось каже, — так Рябека відповідає на запитання щодо чуток про негласну вказівку військовим адвокатам не саботувати мобілізаційний процес, а простіше — не братися за супровід потенційно мобілізованих в спірних питаннях.

Рябека підкреслює, що адвокату взагалі щось складно нав'язати, бо у кожного є своя думка: які справи він може супроводжувати, а за які категорично не візьметься.

— Іноді до нас потрапляють справи від тих, хто підлягає мобілізації, але намагається її уникнути. Звісно, наші адвокати такі справи не супроводжують, — запевняє вона, додаючи, що цей момент є "особистим маркером кожного адвоката".

До того ж, як зазначає адвокатка, рух "Адвокати ЗСУ" орієнтований на безоплатне юридичне супроводження вже мобілізованих військовослужбовців.

— Скажу як ексрадник з правових питань головнокомандувача ЗСУ. Є мобілізаційні завдання, є певний план командування, до чого адвокати не дотичні ніколи. Це питання тільки вищого командного складу. Саботувати мобілізацію неможливо, на мою думку, — додає вона.

Є підстави – відстрочка буде

Рябека визнає, що іноді ТЦК грішать порушеннями, не розбираються з документами та порушують законодавство і права військовозобов'язаного. В такому разі, за її словами, якщо самостійно людині не вдається відстояти свої права, є сенс звернутися до адвоката, і відстрочка буде надана. Якщо є на те правові підстави.

— Знаю, що наші колеги поза рухом за оплату, дійсно, допомагають комплектувати такі документи, — уточнює вона.

Як приклад адвокатка розказує, що супроводжує безоплатно кейс з питання відстрочки, бо військовий два роки служив в ЗСУ і за законом має на неї право:

— До мене звернувся знайомий, він два роки був у ЗСУ, а його брат вважається зниклим безвісти. Так от, ще шість місяців тому цей знайомий отримав право на звільнення з військової служби, відстрочку за законом, але зараз чомусь ТЦК вважає, що він вже не може мати цю відстрочку, хоча обставини у людини не змінилися.

На обліку буде кожен

— Сьогодні я кажу: хлопці, ви маєте розуміти, що в країні під час війни облік військовозобов'язаних осіб – це нормально. Стати на облік – це нормально для кожного свідомого чоловіка. Військове командування має розуміти, яка кількість людей може захищати країну, — підкреслює адвокатка.

За її словами, хтось хоче почекати два місяці, доки сплине кінцевий строк для поновлення даних, але "на обліку буде кожний – і з цим потрібно змиритися".

Кожного тижня до волонтерського руху "Адвокати ЗСУ" надходить понад 200 запитів від військовослужбовців. З ухваленням закону їхня кількість не змінилася, і навряд чи, за словами Рябеки, щось зміниться після вступу закону в дію.

До адвокатів складні справи можуть не дійти

Військовий адвокат Олег Леонтьєв більш критичний у своїх думках і різкіший у висловлюваннях. Чутки довкола теми мобілізації, за його словами, виникають не на пустому місці.

— Я висловлю свою оціночну думку, підкреслюю це, щоб не бути звинуваченим в порушенні правил адвокатської етики, — зауважує Леонтьєв.

За його словами, сам по собі адвокат є самостійною особою, але водночас у чиновників безоплатної вторинної правової допомоги є можливість контролювати адвокатів, які співпрацюють з безоплатною правовою допомогою. На це, як підкреслює Леонтьєв, неодноразово звертала увагу у своїх звітах Національна асоціація адвокатів України.

Він уточнює, що у чиновників системи безоплатної допомоги є бронювання від мобілізації, на відміну від самих адвокатів.

— Ці чиновники можуть давати вказівки своїм підлеглим у місцевих центрах безоплатної правової допомоги не брати до роботи та не розподіляти адвокатам у вигляді доручень звернення військовослужбовців чи військовозобов'язаних з контроверсійних питань, — вважає Леонтьєв. — Тобто адвокати за дорученнями навряд чи можуть отримувати прямі вказівки не помічати порушень, наприклад, мобілізаційного законодавства з боку працівників ТЦК та СП.

Юрист припускає, що до них такі справи просто не доходитимуть через блокування працівниками центрів безоплатної вторинної правової допомоги видачі доручень на захист потерпілих від незаконних дій ТЦК та СП військовозобов’язаних.

ТЦК працюють, як мокре горить

— Після звільнення всіх скопом в ТЦК працюють ті, у кого нема досвіду у цій специфічній роботі: може, вони і хороші люди, але навряд чи хороші фахівці. Тому деякі ТЦК та СП так працюють, як мокре горить, — відверто каже адвокат. З цієї причини, за його словами, військовозобов'язані й "воюють" у судах…

Леонтьєв розказує, що майже у кожного військового адвоката є історії про те, як у військкоматах місяцями або навіть роками лежать звернення учасників бойових дій, жінок і мам загиблих воїнів, які не розглядають. Рідним не надають відповіді та взагалі їхні питання не комунікують.

— Понад рік лежало звернення військовослужбовця, який звільнився через інвалідність своєї дитини, в одному з ТЦК та СП Києва. Доки там вчергове не змінили офіцерів і службовців. Тоді знайшли заяву цього військовослужбовця, яка лежала без руху, — каже Леонтьєв.

Адвокат гірко іронізує, що, маючи доступ до 40 загальнодержавних реєстрів, військкомати продовжують масоворозсилати повістки загиблим і померлим. Він нагадує, що реєстр "Оберіг" функціонує з 2017 року, але систематично не заповнювався та не оновлювався.

— Тепер дано два місяці на його оновлення. Проте ані ЦНАПи, ані ТЦК та СП не готові до роботи з військовозобов’язаними, які прийдуть оновлювати свої дані у цей строк. Графік роботи деяких військкоматів по прийому громадян – два дні на тиждень до обіду… — додає адвокат. (В Сухопутних військах заявили, що ТЦК та СП будуть працювати цілодобово для всіх охочих. — Ред.).

За його словами, спірні питання виникають і щодо права на відстрочку, і щодо алгоритму дій тих, хто був знятий з військового обліку і не підлягає призову.

— З одного боку, з терміну "військовозобов'язаний" нічого не випливає про знятих з обліку. Яким чином діяти – теж не прописано. Виходить так, що праві люди, кажучи "я вже знятий з військового обліку, не є військовозобов'язаним і не повинен знову йти у ТЦК". Разом з тим, в законі прописано, що військовозобов'язаними є всі громадяни чоловічої статі від 18 до 60 років, і нічого не сказано про тих, хто знятий з військового обліку, — пояснює адвокат.

Читати закони і судитися

На запитання, що ж робити тим військовозобов'язаним, які не є ухилянтами, а хочуть захистити свої права, в адвоката нема універсальної відповіді.

— Можна боротися самому, підвищувати свою правосвідомість і знання. Боротися зверненнями до органів державної влади та заявами до суду, — підкреслює Леонтьєв.

Адвокат впевнений, що перш за все людині треба визначитися з тим, чого саме вона хоче – добиватися реалізації права на відстрочку, йти захищати Батьківщину чи ухилятися.

— На жаль, безвідповідальна робота деяких осіб із ТЦК девальвує моральні цінності та засади правосвідомості, руйнує мотивацію. Людина сумлінно приходить до ТЦК та СП поновити дані, а там вже тішаться: "О, сам прийшов, зараз ми його і відправимо".

Разом з тим, як вважає Леонтьєв, враховуючи неготовність ТЦК, ЦНАПів до роботи з напливом відвідувачів, значна кількість людей не з'явиться у військкомати. Ті, хто з’являться – це будуть переважно особи, які мають право на відстрочку і не втратили її за нових умов.

Найменш ризикованим засобом спілкування з ТЦК адвокат бачить дистанційне поновлення даних.

— Але тут є момент проходження ВЛК. Є позиція судів, що проведення військово-медичного огляду і отримання відстрочки мають різну правову природу і не можна ставити в залежність одну дії від іншої. Тобто, якщо є право на відстрочку, то вимога ТЦК проходити ВЛК, щоб оформити отримання відстрочки, є неправомірною. Спілкуючись щоденно з людьми, розумію, що вони здебільшого або взагалі не контактуватимуть з ТЦК, або дистанційно – через електронні кабінети чи листування, — визнає адвокат.

Він також пояснює, що є правові позиції українських судів про те, що документи в ТЦК можна відправляти і поштою, та отримувати відстрочку.

Ухилянти є і будуть

— Зараз люди вивчають законодавство, слухають тік-токи адвокатів і приймають рішення, в крайніх випадках звертаються до адвокатів. Думаю, що масові звернення до ТЦК будуть у липні, наприкінці встановленого строку, а перед тим хочуть подивитися, як воно працюватиме, — додає Леонтьєв.

Він також допускає, що звернень до правників може стати більше, коли з'являться реальні складнощі і проблеми у військовозобов'язаних, але і це, як вважає адвокат, більшою мірою буде залежати від того, чи прийматимуть органи влади радикальні заходи реагування.

— Ухилянти як були, так і будуть. Вже навіть серед військових є тенденція: після звільнення вони не хочуть ставати на облік у військкомат, бо, грубо кажучи, наступного дня їх можуть знову призвати, — каже адвокат і резюмує: — Тенденція саботування буде поширюватися, бо люди живуть не "Єдиним марафоном", а довіряють друзям-знайомим-колегам.

Порахуються самі

Леонтьєв підкреслює, що не розуміє ажіотажу довкола закону про мобілізацію, оскільки він принципово нічого нового не запроваджує, лише врегульовує деякі моменти, систематизує їх, приводить до єдиного знаменника (наприклад, універсальні підстави для звільнення з військової служби за сімейними обставинами).

Ключове, за його словами, — те, що мало бути зроблено ще з 2014 року — поновлення, після руйнування і знищення у попередньому, реєстру військовозобов'язаних.

— З 2014 року не спромоглися, за більш аніж два роки повномасштабного вторгнення не змогли, і зараз навряд чи вийде за короткий строк все довести до ладу. Ми вже бачимо ажіотаж за кордоном, хаотичні нескоординовані рухи й дії органів виконавчої влади. Мобілізаційна робота — складна, це тонкий механізм, потребує досвіду та спеціального навчання. ТЦК або не навчилися користуватися державними реєстрами, або не хочуть ними користуватися. То нічого кращого не придумали, ніж щоб всі прийшли та самі порахувалися, — каже Леонтьєв.

Про колізії та проріхи

— Як адвокат не погоджуюся з нормою щодо вручення повістки: отримала людина її чи ні – докази не потрібні, безумовно вважається, що повістка отримана, — каже керівниця волонтерського руху "Адвокати ЗСУ" Євгенія Рябека. — Так не має бути, бо у разі невиконання під час мобілізації чоловіком своїх обов’язків та вчинення адмінправопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настають досить жорсткі наслідки, і керівник ТЦК звертається до поліції щодо адміністративного затримання та доставлення такого громадянина у ТЦК.

Юристка пояснює, що у разі невиконання громадянином у строки, встановлені Законом "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", вимоги ТЦК про виконання обов’язку військовозобов’язаним чи резервістом військкомат звертається до суду із позовною заявою про застосування тимчасового обмеження такої особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

— Маємо ситуацію: три дні пройшло, людина не з'явилася і представники ТЦК можуть звертатися до поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до ТЦК, подавати до суду позов, далі буде відкриття виконавчого провадження за рішенням суду, обмеження людини у праві керування транспортним засобом. Хоча чоловік міг і просто бути тимчасово відсутнім, до батьків поїхати, наприклад (і не більше, аніж на сім днів)! Живе своїм життям людина – і тут раптом якісь обмеження. І вже ухилянт. Для мене це дивно, — каже Євгенія Рябека.

Її також насторожує питання автомобілів.

— Якщо людина має один – це ок, якщо є другий, то він має бути вилучений для потреб ЗСУ. В цьому плані вбачаю серйозні корупційні ризики. До того ж нема чіткого алгоритму і роз’яснення цієї норми закону, — наголошує адвокатка. — Це ж не просто представники ЗСУ прийшли та забрали машину. Мають бути обґрунтовані саме потреби армії, існувати відповідні накази. І таке вилучення транспортного засобу не може відбуватися на підставі бажання будь-якого представника командування або військовослужбовця, як-то "іменем ЗСУ вилучається автівка, бо мені треба". Ризик в тому, що не всі люди обізнані в складності процедури, деякі військові можуть маніпулювати в таких питаннях.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв називає заборону керування авто дискримінаційною новелою.

— Україна тоді стане не просто лідером щодо звернень до Європейського суду з прав людини, а чемпіоном. Військовий облік не стосується прав людини, це обов’язок. Якщо людина порушила щось – її треба саме за це і покарати, а не позбавляти іншого права (крім права на свободу, коли людина засуджена). Якщо наші суди цього не зможуть зупинити, то заяви підуть у ЄСПЛ.